3 серпня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу
Штефан Стойка і Василь Каптару, 03.08.2026, 11:11
ПОСУХА — Скелю, розташовану поблизу дунайського рукава Бала, було підірвано за допомогою 180 кілограмів вибухівки. Про це в понеділок повідомив виконувач обов’язків міністра національної оборони Румунії Раду Міруце, зазначивши, що метою операції було відновлення належного стоку Дунаю. За словами міністра, незалежно від остаточного впливу цих робіт на функціонування Чернаводської атомної електростанції на південному сході країни, знесення скелі є необхідним як для поліпшення умов судноплавства, так і для проведення днопоглиблювальних робіт на Старому Дунаї. У понеділок румунська влада відновила аварійні роботи на Дунаї, спрямовані на збільшення обсягу води, що надходить до Чернаводської АЕС для охолодження другого енергоблоку, який наразі є єдиним діючим. З іншого боку, виконувач обов’язків прем’єр-міністра Іліє Боложан оголосив про нові заходи, спрямовані на забезпечення стабільного електропостачання в умовах енергетичної кризи, спричиненої тривалою посухою та затяжною спекою. У понеділок у будівлі уряду відбулася зустріч із представниками найбільших промислових споживачів електроенергії, які, з урахуванням специфіки своєї діяльності, погодилися скоротити споживання електроенергії, насамперед у вечірні години, коли навантаження на енергосистему є найбільшим. Іліє Боложан також повідомив, що найближчими днями тимчасовий уряд ухвалить нормативний акт, який надасть державі право тимчасово обмежувати постачання електроенергії окремим категоріям споживачів. Автомобільні заводи Dacia та Ford оголосили, що призупинять виробництво до 19 серпня, щоб зменшити навантаження на національну енергосистему в години пікового споживання.
ПОДІЯ — Румунія вперше в Східній Європі приймає Всесвітній конгрес із сирійських студій та Міжнародну конференцію з арабських християнських студій, які відбуваються з 3 по 7 серпня в Палаці парламенту. У роботі двох наукових форумів візьмуть участь понад 500 дослідників із 38 країн, які представляють 176 провідних університетів світу, зокрема Принстонський, Гарвардський, Єльський, Оксфордський і Кембриджський університети. Протягом п’яти днів учасники обговорюватимуть питання сирійської літератури, біблійних рукописів, східнохристиянських традицій, арабської християнської теології, канонічного права та культурної спадщини Близького Сходу. Програму заходу завершать дискусії, присвячені збереженню християнської культурної спадщини, а також урочиста церемонія закриття.
НПВС — Президент Румунії Нікушор Дан повідомив, що цього тижня підпише закони, схвалені парламентом під час позачергової сесії, яка завершилася в п’ятницю. Ці законодавчі акти є ключовими для отримання Румунією фінансування від Європейського Союзу в межах Національного плану відновлення та стійкості (НПВС). Із понеділка парламент розпочав нову позачергову сесію, під час якої планується ухвалити інші законопроєкти, необхідні для виконання зобов’язань, узятих Румунією в рамках НПВС. До порядку денного Палати депутатів включено новий законопроєкт щодо доброчесності державних посадовців, а також низку інших законодавчих ініціатив. Депутати-члени Комітету з питань правової політики схвалили поправку Соціал-демократичної партії до законопроєкту про доброчесність на державній службі, яка викликала гострі суперечки під час розгляду документа в Сенаті. Поправка передбачає, що посадові особи або виборні посадовці, стосовно яких набрало законної сили остаточне судове рішення про несумісність із посадою або конфлікт інтересів, автоматично втрачатимуть свій мандат або державну посаду. Сенат, своєю чергою, має розглянути Національну стратегію та План дій зі збереження біорізноманіття на 2026–2030 роки — документ, який відтворює положення урядової постанови, відкликаної кілька днів тому. Водночас зміни до законодавства у сфері доброчесності знову винесуть на розгляд після того, як під час остаточного голосування вони не набрали необхідної більшості. Причиною стали суперечки навколо поправки, запропонованої Соціал-демократичною партією, проти якої рішуче виступили представники Союзу «За порятунок Румунії» та частина депутатів від Націонал-ліберальної партії. Серед законопроєктів, які мають бути ухвалені до кінця цього місяця для виконання етапів Національного плану відновлення та стійкості, залишається лише закон про оплату праці працівників бюджетної сфери. Його остаточний варіант досі не узгоджено, а документ поки що не має підтримки парламентської більшості.
КІНО — Фільм «Континенталь ’25» режисера Раду Жуде представлятиме Румунію на V Міжнародному кінофестивалі «Кіно сусідів», який відбудеться 5–9 серпня в Ужгороді. Румунський культурний інститут підтримує участь стрічки у фестивалі, що популяризує кінематограф країн, які межують з Україною, та об’єднує фільми з Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі, Чехії й Австрії. У межах фестивальної програми «Континенталь ’25» буде показано тричі – в Ужгороді, Львові та Чернівцях. Відзначений «Срібним ведмедем» за найкращий сценарій на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2025 року, новий повнометражний фільм Раду Жуде розповідає історію Орсолі – судової виконавиці з Клужа-Напоки, яка стикається з драматичними наслідками примусового виселення. Стрічка порушує теми житлової кризи, трансформації постсоціалістичного суспільства та зростання націоналізму.
ВИБОРЦІ — Постійний виборчий орган Румунії (AEP) повідомив, що станом на 31 липня у Виборчому реєстрі було зареєстровано 19.031.458 громадян, які мають право голосу. Це на 3 725 осіб більше, ніж станом на 30 червня 2026 року, коли кількість зареєстрованих виборців становила 19 027 733. Із загальної кількості виборців, внесених до Виборчого реєстру, 17.979.417 мають зареєстроване місце проживання або місце перебування на території Румунії, тоді як 1.052.041 особа постійно проживає за кордоном і володіє румунським паспортом. Виборчий реєстр є національною інформаційною системою, призначеною для обліку та оновлення ідентифікаційних даних громадян Румунії, які мають право голосу, а також інформації про їхнє закріплення за виборчими дільницями.
РЕЙТИНГ — Міжнародне рейтингове агентство Fitch підтвердило суверенний кредитний рейтинг Румунії на рівні BBB- із негативним прогнозом. Це найнижчий інвестиційний рівень, завдяки якому країна поки що уникла зниження до спекулятивної, або так званої «сміттєвої», категорії, що присвоюється емітентам із підвищеним рівнем ризику. Водночас агентство попереджає, що невдача у реалізації заходів із фіскальної консолідації може призвести до зниження кредитного рейтингу. У звіті особливу увагу приділено ризикам, пов’язаним із політичною невизначеністю, яку Fitch називає одним із головних чинників занепокоєння. Також наголошується на вразливості, пов’язаній із дефіцитом поточного рахунку платіжного балансу. Крім того, агентство вважає, що збереженню рейтингу значною мірою сприяло надходження коштів від Європейського Союзу.
ВЕСЛУВАННЯ — У неділю збірна Румунії виборола чотири золоті медалі на чемпіонаті Європи з академічного веслування, що проходить у Варезе (Італія). У фіналі чоловічих змагань вісімок зі стерновим румунський екіпаж у складі Клаудіу Нямцу, Матеуса-Сіміона Козмінчука, Мугурела Васіле Семчука, Андрея Миндріле, Константіна Адама, Сергіу Васіле Бежана, Флоріна Артені, Фабріціо-Александру Скріпкаріу та стернової Руксандри-Іоани Букші здобув перемогу з результатом 5 хв 25,95 с. Друге місце посіла Німеччина (5:28,85), третє – Італія (5:31,74). У жіночих змаганнях вісімок зі стерновою румунський екіпаж у складі Крістіни Друге, Джаніни Думітріци Жункенаріу, Анкуци Боднар, Марії Лехач, Марії Магдалени Русу, Амалії Келару, Адріани Адам, Сімони Радіш та стернової Вікторії Стефанії Петряну також став чемпіоном Європи, показавши результат 5 хв 56,14 с. Срібні медалі здобула команда Великої Британії (6:01,57), бронзові – Італії (6:03,65). У змаганнях змішаних двійок румунський екіпаж у складі Маріана Флоріана Енаке та Юлії-Ліліани Белеуке виборов золоту медаль із результатом 6 хв 27,87 с. Другими фінішували представники Німеччини (6:28,86), третіми – господарі змагань, італійці (6:30,41). Ще одну золоту нагороду Румунії принесла змішана вісімка зі стерновим. Екіпаж у складі Марії Магдалени Русу, Марії Лехач, Анкуци Боднар, Амалії Келару, Андрея Ватаманюка, Леонтіна Нуцеску, Штефана Константіна Бераріу, Флоріна Соріна Лехача та стернової Вікторії Стефанії Петряну фінішував першим із результатом 5 хв 41,90 с. Друге місце посіла Німеччина (5:46,93), третє – Данія (5:51,52). Напередодні румунські веслувальники здобули ще чотири медалі – дві золоті, одну срібну та одну бронзову. За підсумками чемпіонату Європи збірна Румунії посіла перше місце в медальному заліку, завоювавши шість золотих, одну срібну та одну бронзову медалі. Далі розташувалися Німеччина (5 золотих, 6 срібних, 1 бронзова), Велика Британія (5-1-0) та Італія (2-2-5).
ОСВІТА — У Румунії розпочалася друга сесія цьогорічного іспиту на атестат зрілості з усного іспиту з румунської мови. Для участі в ній зареєструвалися понад 33 000 абітурієнтів – як ті, хто не склав іспити під час червнево-липневої сесії, так і випускники, які повторно складали предмети, не подолані в попередні роки. Згідно з календарем, оприлюдненим Міністерством освіти, оцінювання знань триватиме протягом цього тижня. Остаточні результати мають бути оприлюднені 24 серпня після розгляду оскаржень. Під час першої сесії іспит на атестат зрілості успішно склали 77% абітурієнтів.
СПЕКА — У Румунії до вівторка вранці діють кілька рівнів метеорологічних попереджень через спеку. Найвищий, червоний, рівень небезпеки було оголошено для західних і північно-західних регіонів країни, де зберігалася сильна спека. Максимальна температура повітря сягнула 40 градусів Цельсія. Особливо відчутним був тепловий дискомфорт, адже індекс температури й вологості (ІТВ) перевищив критичний поріг у 80 одиниць. Помаранчевий рівень небезпеки діє у північних і західних районах Румунії, де максимальна температура повітря досягла 38 градусів Цельсія. Максимальна температура повітря становила від 33 до 40 градусів Цельсія.