31 серпня 2026 року
Головні новини Румунії та світу: важливі рішення, суспільні зміни, міжнародні події та все, що варто знати просто зараз.
Міхай Пелін і Христина Манта, 31.08.2026, 10:10
ДЕФІЦИТ – Бюджетний дефіцит Румунії значно зменшився за перші 7 місяців цього року, склавши трохи більше 48 мільярдів леїв (близько 9,1 мільярда євро). За даними Міністерства фінансів, це на 37% менше, ніж за той самий період минулого року. У відсотках від валового внутрішнього продукту дефіцит знизився з 3,99% до 2,34%. Таке коригування зумовлене зростанням доходів на 11%, тоді як бюджетні видатки трималися під контролем і зросли лише на 2,9%, не вплинувши на інвестиції. Нагадаємо, що уряд у Бухаресті з 1 серпня 2025 року вжив низку заходів щодо прискореного скорочення бюджетного дефіциту, який у 2024 році досяг 9,3 % ВВП — найвищого рівня в Європейському Союзі.
ДИПЛОМАТІЯ – Днями в Бухаресті проходить щорічна зустріч представників румунської дипломатії. У заході, який очолює тимчасовий міністр закордонних справ Оана Цою, беруть участь посли, консули та високопосадовці. Ключові аспекти зовнішньої політики Румунії — членство в Європейському Союзі та НАТО, трансатлантичне партнерство та сусідські відносини — є водночас життєво важливими для Румунії, але перебувають у стані трансформації, заявила міністр закордонних справ Оана Цою. Вона вважає, що не можна говорити про пріоритети зовнішньої політики Румунії без урахування компонента безпеки в контексті агресивної війни, яку веде Росія проти України. Румунія 2026 року має бути активним гарантом безпеки в рамках НАТО, особливо на східному фланзі та в Чорноморському регіоні, додав також голова Сенату Мірча Абрудян. На його думку, присутність американських військ на території країни є найміцнішою гарантією безпеки, яку Румунія мала за всю свою сучасну історію. Щорічна зустріч румунської дипломатії акцентує увагу на тому, як дипломатична та консульська діяльність може зробити більший внесок у зміцнення міжнародного іміджу країни, просування інтересів Румунії у сферах безпеки та економіки, а також у підтримку румунських громадян.
СВЯТО – Сьогодні в Румунії, Республіці Молдова та Україні відзначили День румунської мови. У повідомленні, опублікованому в Інтернеті, президент Румунії Нікушор Дан наголосив, що захист прав румунів у всьому світі та популяризація національної культури залишаються ключовими завданнями для нашої країни. Він назвав румунську мову «цінним сполучним елементом», здатним закріпити нас в історії та відкрити майбутнє. Дан привітав усіх, хто розмовляє, пише та підтримує румунську мову, незалежно від кордонів. Започаткований у 2013 році парламентом у Бухаресті День румунської мови збігається з національним святом Республіки Молдова і є даниною поваги руху національного відродження в сусідній державі, де більшість населення є румуномовними. 31 серпня 1989 року, у розпал радянського режиму, парламент у Кишиневі, біля якого пікетували близько 750 тисяч людей, тобто шоста частина тодішнього населення республіки, ухвалив рішення про проголошення румунської мови державною, а також про перехід на латинську писемність замість кирилиці, нав’язаної окупантами після анексії 1940 року.
КОНСУЛЬТАЦІЇ – Нові консультації щодо призначення майбутнього прем’єр-міністра Румунії відбудуться у вівторок, 1 вересня, між президентом Нікушором Даном та парламентськими партіями. Глава держави вважає, що цього разу вдасться знайти більшість для формування стабільного уряду. Він наразі виключає варіант формування технократичного кабінету і стверджує, що майбутній уряд, швидше за все, складатиметься з міністрів, обраних із партій. За даними деяких політичних джерел, майбутнім прем’єр-міністром має стати незалежний політик, який очолить уряд, сформований за участю більшості від СДП та за підтримки в парламенті ДСУР. Голова СДП Сорін Гріндяну заявив у понеділок, що соціал-демократи прийдуть на консультації щодо формування нового уряду зі своєю кандидатурою на посаду прем’єр-міністра, і зазначив, що бере на себе цю посаду. Румунія не має уряду з повними повноваженнями з 5 травня, коли уряд меншості коаліції НЛП-СРР-ДСУР на чолі з лібералом Іліє Боложаном був відправлений у відставку парламентом шляхом винесення вотуму недовіри. Після того як євродепутат Єуджен Томак, спочатку призначений кандидатом на посаду прем’єр-міністра, склав повноваження, було висунуто кандидатуру ліберального дисидента Адріана Вешті, який не набрав у парламенті голосів, необхідних для затвердження на посаді.
НПВС – Уряд у Бухаресті зібрався в понеділок на позачерговому засіданні, на якому ухвалив документи, необхідні для завершення Національного плану відновлення та стійкості (PNRR) — національного механізму інвестицій та реформ, що фінансується за рахунок спеціального фонду ЄС, створеного для підтримки відбудови Європи після пандемії COVID-19. Офіційний термін для отримання коштів з НПВС закінчився в понеділок. Проєкти, які не завершені, доведеться продовжувати за рахунок бюджетів місцевих органів влади, а не за рахунок безповоротних європейських коштів. З бюджету в понад 20 мільярдів євро, виділеного в рамках цього плану, Румунія змогла фактично отримати лише приблизно 13 мільярдів євро. Решта залежить від оцінки Європейською комісією реформ, проведених владою Бухареста на фінальному етапі. До закриття НПВС реалізовувалося понад 15 тисяч проєктів, що фінансувалися за рахунок європейських коштів, і приблизно 4 500 з них досі не прийняті.
ПОЖЕЖІ – Третій контингент румунських пожежників прибув до Греції для забезпечення безперервності операцій з моніторингу та гасіння лісових і рослинних пожеж, що проводяться протягом останніх двох тижнів. За інформацією Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, пожежники будуть дислокуватися в Неа-Макрі, населеному пункті, розташованому в регіоні Аттика, приблизно за 25 кілометрів на північний схід від столиці Греції, Афін. Водночас румунські пожежники, які перебувають з місією в Сербії, продовжували працювати над локалізацією лісової пожежі в провінції Воєводина на північному сході країни. Місії румунських пожежників у цих двох державах відбуваються в рамках європейського механізму допомоги під час катастроф.
НОВИЙ РІК – Влада повіту Тулча на південному сході Румунії готується до збільшення потоку осіб, які перетинатимуть прикордонний пункт у місті Ісакча (Румунія) у напрямку селища Орлівка в Одеській області (Україна) напередодні єврейського Нового року, — повідомляє преса в Бухаресті. За інформацією джерела, префект Єуджен Теренте заявив, що вже провів дві наради з представниками влади Тулчі, відповідальними за громадський порядок і безпеку, з метою запобігання інцидентам. Минулого року під час паломництва в повіті не було проблем, але ці наради допомагають нам координувати дії та налагоджувати канали комунікації між державними установами, а мандрівники отримають додаткові переваги, оскільки їм буде полегшено проходження через прикордонний пункт, — стверджує префект. Єврейський Новий рік у 2026 році відзначатиметься 11–13 вересня, а в Україні знаходиться могила релігійного лідера, куди щороку прибувають тисячі вірян. Оскільки повітряний простір України закритий через російське вторгнення, паломники з усього світу користуються аеропортовою інфраструктурою Румунії та Республіки Молдова, щоб дістатися до могили рабина Нахмана з Бреслова. Прикордонний пункт «Ісакча-Орлівка» скорочує відстань, яку доводиться долати паломникам, що прибувають до Румунії через аеропорти Бухареста, Констанци та Тулчі.
КНИГА СПОГАДІВ – Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель приїжджає до Бухареста, щоб презентувати свою книгу спогадів «Свобода. Спогади 1954–2021». За даними ЗМІ, читачі з Румунії зможуть зустрітися з нею під час двох публічних заходів: у вівторок, 1 вересня, на автограф-сесії та, відповідно, у Румунському Атенеумі, де відбудеться діалог із журналістом і дипломатом Емілем Хурезяну, який добре знайомий з німецькомовним простором. Книга спогадів Ангели Меркель вийшла у світ у 2024 році в понад 30 країнах світу. Бухарест є одним із небагатьох міст, де колишня канцлерка Німеччини вирішила особисто взяти участь у презентації книги, поряд із такими столицями, як Берлін, Вашингтон, Будапешт та Афіни. На сторінках книги вона згадує дитинство та юність, проведені в так званій Німецькій Демократичній Республіці — комуністичному супутнику Радянського Союзу, падіння Берлінської стіни та початок своєї політичної кар’єри, водночас надаючи свій погляд на рішення, прийняті за 16 років, протягом яких вона очолювала уряд Німеччини, та на зустрічі з лідерами міжнародної політичної арени. Ангела Меркель була канцлером Німеччини з 2005 по 2021 рік — першою жінкою, яка обіймала цю посаду.
