4 листопада 2014 року
ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Правляча коаліція Румунії визначила, у вівторок, стратегію кампанії для другого туру президентських виборів. Кандидат альянсу СДП–НСПР-КП, премєр-міністр Віктор Понта заявив, що в разі його обрання главою держави, його основний варіант для посади премєр-міністра є спікер Сенату Келін Попеску Терічану, за якого у першому турі проголосували 5,36% виборців. Іншими варіантами Віктора Понти на пост премєр-міністра є віце-губернатор НБР Флорін Джорджеску і глава Румунської служби інформації Джордже Майора. Лідер націоналістської партії “Велика Румунія” Корнеліу Вадим Тудор, який отримав 3,68% голосів, та незалежний кандидат Теодор Мелешкану, колишній голова Служби зовнішньої розвідки, який зібрав 1,08% голосів, оголосили, що планують підтримувати у другому турі виборів Віктора Понту. Суперник Понти, ліберал Клаус Йоханніс сказав, що не вестиме переговори з колишніми його супротивниками, щоб забезпечити їх підтримку в другому турі. Остаточні результати першого туру виборів показують, що за Віктора Понту проголосували 40,44% виборців, а за Клауса Йоханніса – 30,37%. Явка на виборах склала 53,17%.
Mihai Pelin, 04.11.2014, 18:01
ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА – Правляча коаліція Румунії визначила, у вівторок, стратегію кампанії для другого туру президентських виборів. Кандидат альянсу СДП–НСПР-КП, премєр-міністр Віктор Понта заявив, що в разі його обрання главою держави, його основний варіант для посади премєр-міністра є спікер Сенату Келін Попеску Терічану, за якого у першому турі проголосували 5,36% виборців. Іншими варіантами Віктора Понти на пост премєр-міністра є віце-губернатор НБР Флорін Джорджеску і глава Румунської служби інформації Джордже Майора. Лідер націоналістської партії “Велика Румунія” Корнеліу Вадим Тудор, який отримав 3,68% голосів, та незалежний кандидат Теодор Мелешкану, колишній голова Служби зовнішньої розвідки, який зібрав 1,08% голосів, оголосили, що планують підтримувати у другому турі виборів Віктора Понту. Суперник Понти, ліберал Клаус Йоханніс сказав, що не вестиме переговори з колишніми його супротивниками, щоб забезпечити їх підтримку в другому турі. Остаточні результати першого туру виборів показують, що за Віктора Понту проголосували 40,44% виборців, а за Клауса Йоханніса – 30,37%. Явка на виборах склала 53,17%.
ГОЛОСУВАННЯ – Представники МЗС і Центральної виборчої комісії намагалися, у вівторок, знайти рішення, з метою уникнення у другому турі президентських виборів ситуації, яка склалася під час першого туру, коли румунам, котрі бажали проголосувати за кордоном довелося вистояти довжелезні черги на дільницях. Міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян зазначив, що виборці зможуть знайти письмові покази під присягою в інтернеті, напередодні голосування. Він також повідомив, що кількість виборчих дільниць може бути підвищена. Президент Траян Бесеску вимагав, в понеділок, відставки міністрів закордонних справ та з питань румунів звідусіль за те, що він назвав серйозними недоліками в організації виборчого процесу на виборчих дільницях за кордоном. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що Тітус Корлецян та міністерство, яке він очолює, гарантують своїми посадами за те, що 16 листопада всі румуни, які бажатимуть голосувати, зможуть зробити це. Заяви офіційних осіб в Бухаресті були зроблені після того як, у першому турі виборів, натовпи людей стояли в чергах за кордоном протягом багатьох годин, і сотням з них не вдалося проголосувати. Черги людей і напруженість було зафіксовано на виборчих дільницях в Лондоні, Мюнхені, Кишиневі, Штутгарті, а в посольстві Румунії в Парижі знадобилося втручання французької поліції.
ФІНАНСИ – Національний банк Румунії зменшив, сьогодні, облікову ставку на 0,25 процентного пункту до 2,75% річних. НБР вирішив, також, знизити мінімальні резервні вимоги для зобовязань в іноземній валюті від 16-14%. Натомість, Центробанк вирішив зберегти на рівні 10% мінімальні резервні зобовязання в леях. Нагадаємо, що у вересні, Центральний банк знизив ключову процентну ставку з 3,25% до 3% на рік, і знизив з 12% до 10%, мінімальні резервні зобовязання в леях, зберігаючи ті у валюті на рівні 16%.
ПРОГНОЗИ — Економічне зростання Румунії у 2015 році складе 2,4%, і 2,8% в 2016 році, відповідно до прогнозу Єврокомісії, опублікованому сьогодні в Брюсселі. Дефіцит бюджету знизиться, в цьому році, до 2,1%, а в 2015 році до 2,8%, однак у 2016 році очікується чергове зменшення, за словами Комісії. Прогнози вказують на незначне збільшення інфляції протягом найближчих двох років, після того, як вона сильно знизилася у 2014 році. Безробіття, так само, знизилося порівняно з минулим роком, і в найближчі роки очікується подальше зниження цього явища. Що стосується єврозони, прогнози комісії вказують на незначне зростання на 0,8% цього року і 1,1% в 2015 році. Крім того, єврозона зареєструє інфляцію на 0,5% цього року і 0,8% в 2015 році, на тлі повільного відновлення економіки.
