8 липня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу
Міхай Пелін і Христина Манта, 08.07.2026, 11:27
НАТО – У заяві, опублікованій після саміту в Анкарі в середу, держави-члени НАТО підтвердили свою «тверду відданість» пункту про колективну оборону, включеному до статті 5 Північноатлантичного договору. Європейські союзники та Канада наголосили, що беруть на себе підвищену відповідальність за оборону Альянсу, оголосивши про нові контракти на закупівлю оборонного обладнання на суму понад 50 мільярдів доларів. Члени НАТО також пообіцяли надати Україні військову допомогу на суму 70 мільярдів євро у 2026 році. Вони також заявили, що Росія «становить довгострокову загрозу» для євроатлантичної спільноти. Румунію на саміті представляв президент Нікушор Дан, який оголосив, що Румунія досягне сукупного рівня витрат на оборону та безпеку в 3,7% ВВП у 2026 році. Він наголосив на важливості Чорноморського регіону для євроатлантичної безпеки. Президент також наголосив на тому, що російська загроза присутня у заключній заяві зустрічі, і в цьому контексті він не бачить ризику виведення американських військ зі східного флангу. У вівторок на Форумі НАТО з питань безпеки та оборонної промисловості Румунія підписала кілька меморандумів про взаєморозуміння щодо програм боротьби з безпілотниками. Водночас Румунія приєдналася до союзників, які підписали Декларацію про спільні наміри створити Банк оборони, безпеки та стійкості, координований Канадою, і розмістить один із регіональних офісів цієї установи у нашій країні.
МЕМОРАНДУМ – Міністр національної оборони Раду Міруце оголосив у середу про підписання в кулуарах саміту НАТО Поправки до Меморандуму про взаєморозуміння між урядами Румунії, Болгарії та Туреччини щодо створення Цільової групи з протимінної боротьби в Чорному морі (MCM Black Sea TG) з метою розширення місій на захист критичної підводної інфраструктури. Згідно з прес-релізом Міністерства національної оборони, переданим AGERPRES, підписання документа підкреслило спільне зобов’язання Румунії, Болгарії та Туреччини зміцнювати безпеку в Чорному морі та розвивати союзницьке співробітництво в морській сфері. Завдяки місіям, що виконуються Військово-морськими силами Румунії разом з партнерами в регіоні, забезпечується підтримка постійної військово-морської присутності в зоні відповідальності, включаючи всю виключну економічну зону Румунії, не лише як засіб стримування, але й як інструмент негайного реагування, йдеться у прес-релізі.
ПОЗОВ – У середу Європейська комісія вирішила подати позов проти Румунії до Суду Європейського Союзу (СЄС) за невиконання зобов’язань щодо забезпечення здійснення Національним фондом медичного страхування (CNAS) платежів аптечним операторам у строки, встановлені Директивою про прострочені платежі. Згідно з прес-релізом, виконавча влада ЄС вважає, що в Румунії прострочені платежі аптечним операторам є системними та постійними. Згідно з директивою, державні установи, що надають послуги охорони здоров’я, повинні врегулювати комерційні операції протягом максимум 60 календарних днів. CNAS постійно перевищує цей термін, здійснюючи платежі аптекам, що постачають ліки пацієнтам. Прострочені платежі послаблюють ланцюги поставок, перешкоджають зростанню та конкурентоспроможності підприємств, а також впливають на їхню здатність до інновацій та розвитку, стверджує цитоване джерело.
ВИТРАТИ НА ОБОРОНУ – Згідно з оновленими даними Північноатлантичного альянсу, опублікованими перед офіційним початком саміту в Анкарі, очікується, що п’ять країн НАТО досягнуть цільового показника альянсу щодо витрат на оборону в розмірі 3,5 відсотка ВВП до 2026 року, тоді як деякі держави-члени, як повідомляє Reuters, витратять лише 2 відсотки. На минулорічному саміті в Гаазі лідери НАТО зобов’язалися витрачати на оборону 3,5 відсотка ВВП до 2035 року, що більше за попередню ціль у 2 відсотки. Литва наразі посідає перше місце за витратами на оборону, а інвестиції в оборону цього року сягнуть 5,33 відсотка ВВП. За нею йдуть Естонія (5,1 відсотка), Латвія (4,92 відсотка), Польща (4,68 відсотка) та Греція (3,65 відсотка). У звіті також зазначається, що минулого року три члени НАТО – Албанія (1,48%), Словенія (1,57%) та Чеська Республіка (1,86%) – не досягли попередньої цілі в 2%. Згідно зі звітом НАТО, Румунія витратила у 2025 році 2,19% ВВП на оборону, а цього року, за оцінками, витрати становитимуть 2,43%.
НПВС – Румунія все ще має залучити понад 4,5 мільярда євро грантів через НПВС, що є найважливішим проектом країни у липні та серпні, – сказав тимчасовий прем’єр-міністр Іліє Боложан. Він пояснив, що для того, щоб не втратити ці кошти, потрібно провести ще кілька реформ, а саме прийняти кілька законів, які мають бути обговорені та схвалені Парламентом на позачерговій сесії, в контексті того, що Уряд є тимчасовим і не може брати на себе відповідальність за ці нормативні акти. Проекти законів будуть надіслані до кінця цього тижня парламентським фракціям, лідерам партій та керівництву обох палат Законодавчого органу.
НЛП – У середу Бухарестський суд задовольнив клопотання 18 лібералів, які заперечують Іліє Боложана, та постановив призупинити рішення, прийняті на з’їзді НЛП, спрямовані на обрання нового керівництва та внесення змін до статуту партії. Рішення не є остаточним, але підлягає виконанню. Це вже третій позов, виграний групою проти Іляє Боложана. Керівництво НЛП розпочало широку політичну реструктуризацію та процес виключення тих членів, які брали участь у спробі сформувати уряд на чолі з їхнім колегою Адріаном Вештею, які входили до складу запропонованого ним кабінету міністрів або голосували за нього на пленарному засіданні парламенту. Нагадаємо, що 14 червня президент Нікушор Дан призначив Адріана Вештю на посаду прем’єр-міністра. Лідер НЛП і нинішній т.в.о. прем’єр-міністра Іліє Боложан заявив, що партія не була поінформована, назвавши його заяву ворожим актом та спробою розколу НЛП. Позачерговий з’їзд НЛП, що відбувся 21 червня, переобрав Іліє Боложана на пост лідера партії, він будучи єдиним кандидатом.
НАФТА – Ціна бареля нафти Brent з поставкою у вересні зросла більш ніж на 6%, перевищивши 78,5 долара, після того, як президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив про припинення перемир’я з Іраном і заявив, що більше не хоче вести переговори, повідомляє агентство EFE. Ціна на природний газ також зросла на 5,33%, до 49,06 євро за один мегават/годину. Трамп завдав серйозних образ іранським лідерам, назвавши їх «сміттям» та «хворими людьми», пише EFE. До заяви Трампа на саміті НАТО про порушення припинення вогню з Іраном лідери в Тегерані заявили, що американські атаки на іранську територію, скасування дозволу на продаж нафти та «порушення угод» щодо Ормузької протоки зробили недійсними ключові, фундаментальні частини меморандуму, підписаного між Тегераном і Вашингтоном щодо припинення війни, що спалахнула в лютому.
УГОДА – Президент і генеральний директор Румунського товариства радіомовлення Роберт Крістіан Шварц та ректор Національного університету театру і кінематографії імені І.Л. Караджале Лівіу Лукач у середу підписали угоду про партнерство між двома установами. Її метою є створення рамкової програми для співпраці з розробки та реалізації спільних проектів у сфері освіти та художніх досліджень. Мета співпраці: розробка та впровадження магістерської університетської програми навчання в галузі створення звуку, радіотеатру, аудіорозповіді та аудіовиробництва; організація та проведення практик та стажування для студентів Національного університету театру і кінематографії у структурах Radio Romania; розробка освітніх, мистецьких та дослідницьких проектів у сфері радіотеатру, подкастів, звукового дизайну та інших форм звукового вираження; сприяння обміну досвідом між викладачами Національного університету театру і кінематографії та фахівцями Radio Romania, а також інші ініціативи, спрямовані на підтримку нових поколінь фахівців у мистецькій та медійній сферах.
