День слухача ВСРР 2026
У 2026 році до Дня слухача ВСРР ми вирішили почути ваші думки про те що об'єднує нас у сучасному світі.
Українська редакція ВСРР, 08.11.2026, 06:48
У світі, що дедалі більше поляризується, відмінності між нами можуть здаватися перешкодами. Проте, незалежно від переконань чи культур, нас об’єднують прості речі: музика, історії, подорожі чи бажання, щоб нас почули. Для міжнародної радіостанції діалог у різноманітності є невід’ємною частиною її місії, і ВСРР щодня прагне бути тим простором, який об’єднує людей.
Саме тому в цьогорічному випуску «Дня слухача» на ВСРР ми запитали вас: що, на вашу думку, об’єднує нас у роз’єднаному світі? Які спільні досвід та цінності ми маємо, незалежно від місця проживання, і що допомагає нам краще розуміти одне одного?
Запрошуємо вас ознайомитися з деякими відповідями та думками наших слухачів з усього світу:
Ашок Кумар Кансал, Індія: «Що нас об’єднує у роз’єднаному світі? На мою думку, це три прості речі: родина, навчання та радіо. Кордони розділяють нас на картах, але колискова пісня матері, цікавість дитини та розповідь дідуся однакові скрізь — чи то в Румунії, чи то в Індії. Як пенсіонер, який зараз викладає бідним дітям та сиротам, я щодня помічаю, що бажання вчитися та бути коханим є універсальним. А радіо, таке як ВСРР, об’єднує нас. Ваш сигнал перетинає континенти й нагадує нам, що разом ми слухаємо один і той самий світ. Музика, доброта та надія на майбутнє наших онуків — ось цінності, які ми всі поділяємо, незалежно від того, де живемо. Те, що допомагає нам краще розуміти одне одного, — це, просто кажучи, вміння слухати. Саме так, як ми це робимо сьогодні. Дякуємо вам за те, що ви зберігаєте нашу єдність».
Мігель Морено, Флорида, США: «На мою думку, одним із найпотужніших елементів, що об’єднують нас у роз’єднаному світі, є наша спільна пристрасть до історій, музики та радіо. Навіть якщо ми живемо за тисячі кілометрів один від одного і походимо з різних культур, те, що ми слухаємо одну й ту саму програму, миттєво зближує нас. Радіостанції, такі як ВСРР, створюють унікальний простір, де ми можемо відкривати для себе спільні людські переживання, вчитися одне в одного та усвідомлювати, що ми не настільки різні, як нам здається. Слухати та бути відкритими до інших точок зору — це перший крок до кращого взаєморозуміння».
Франсіско Гонсалес, Іспанія, слухач англійської редакції: «Я вважаю, що те, що нас об’єднує, набагато сильніше за те, що нас розділяє. Можливо, ми розмовляємо різними мовами, маємо різні традиції або по-різному мислимо в деяких питаннях, але всі ми прагнемо жити в мирі, піклуватися про свої сім’ї та мати краще майбутнє. Для мене радіо є гарним прикладом у цьому плані. Коли я слухаю радіостанцію з іншої країни, я відчуваю себе ближчим до людей, які там живуть, навіть якщо ніколи їх не зустрічав. Завдяки музиці, новинам та голосам звичайних людей ми можемо дізнаватися про інші культури й відкривати для себе, що нас об’єднує набагато більше, ніж ми іноді уявляємо. Я вважаю, що повага, доброта та вміння вислухати інших є дуже важливими. Не обов’язково погоджуватися в усьому, щоб розуміти один одного. Іноді сама готовність вислухати — це вже гарний початок. Вітання з Кордови, Іспанія, і дякую вам за те, що надаєте слухачам можливість поділитися своїми думками».
Алехандро Санфіліппо, Аргентина: «З Аргентини — данина поваги радіо та тим, хто зберігає його магію. Мене звати Алехандро Санфіліппо, і я пишу вам із Буенос-Айреса, Аргентина, з теплотою та хвилюванням того, хто знайшов у радіо улюбленого супутника на все життя. Я слухач коротких хвиль (SWL і DX-іст) ще з середини 1980-х років, а також колекціонер радіоприймачів. У підлітковому віці я зазвичай писав листи до міжнародних радіостанцій з різних континентів. У мене залишилися приємні спогади про отримання листів із віддалених місць, QSL-карток, видань та подарунків, особливо книг, які доходили до мене, подолавши тисячі кілометрів. Кожен із тих листів був набагато більше, ніж просто відповіддю: це було вікно, відкрите у світ. Для мене радіо залишається незрівнянним аналоговим засобом комунікації, суть якого витримає випробування часом і технологічним прогресом. Електромагнітні хвилі — це дивовижне явище природи. Вони подорожують у просторі, перетинають кордони й дають нам змогу чути голоси з інших континентів, не обов’язково залежачи від інтернету, Wi-Fi чи цифрових підписок. У цьому досвіді є щось глибоко людське. Завдяки радіо нам не потрібно знати одне одного, щоб зблизитися. Нам не потрібно бачитися, щоб скласти одне одному компанію. Просто голос передається, і хтось, десь у світі, його чує. Тому сьогодні, як ніколи раніше, я хочу сказати: ХАЙ ЖИВЕ РАДІО! Голос, що обіймає людей, що зближує відстані, що супроводжує нас у самотності та підтримує ту чудову зустріч між тим, хто передає, і тим, хто слухає. Наступне 8 листопада стане дуже особливою датою, нагодою нагадати собі, що й ми, слухачі, є головними героями цієї історії. Адже доки існуватиме хтось, готовий увімкнути приймач або налаштуватися на частоту й слухати далекий голос, радіо залишатиметься живим. Я з великим інтересом стежу за передачами та новинами ВСРР, і для мене справжнє задоволення брати участь у такому важливому заході. З Аргентини висловлюю вам свою вдячність за те, що ви підтримуєте міжнародне радіомовлення, а також передаю свої найтепліші вітання всім, хто робить можливою кожну передачу. Хай живе радіо та його слухачі!»
Клаудіо Мігліоріні, Італія: «Те, що об’єднує всіх людей, — це їхня соціальна природа, яка спонукає їх спонтанно взаємодіяти задля досягнення власного благополуччя, навіть якщо, через помилковість людських виборів, іноді це благополуччя помилково шукають у пануванні над іншими. Насправді справжнього благополуччя можна досягти лише завдяки міжкультурній повазі та співіснуванню, заснованому на співпраці та мирі».
Мауріціо Лотті, Італія: «Я вважаю, що в роз’єднаному світі саме знання справді мають вирішальне значення. Пізнання звичаїв, традицій та культури іншої країни робить її набагато менш чужою, усуває упередження та скорочує відстані. У цьому сенсі радіо залишається надзвичайним засобом, який долає фізичні бар’єри та дозволяє досягти справжнього зв’язку між людьми просто завдяки тому, що вони слухають одне одного».
Чіро Меннелла, Італія: «Я думаю, що те, що об’єднує нас у роз’єднаному світі, — це цінність братерства. Зрештою, ми всі рівні, навіть якщо маємо різні релігії та різний колір шкіри. Цінності та досвід, які ми повинні передати майбутнім поколінням, полягають у взаємній повазі між народами, незалежно від того, в якому куточку світу ми перебуваємо. Ми повинні бути альтруїстами та намагатися зрозуміти проблеми народів світу».
Адріан Мікаллеф, Мальта, слухач італійської редакції: «У такому роздробленому й космополітичному світі, де культури, релігії та мови зустрічаються, стикаються й ведуть діалог, є люди, які відчувають страх. Ось чому засоби масової інформації та соціальні мережі відіграють важливу роль. Як я переконався багато років тому з власного досвіду, слухаючи радіо на середніх і коротких хвилях, зокрема ВСРР, я мав нагоду слухати передачі й румунською мовою — мовою, якою я не володію, але яку ціную, оскільки вона відрізняється від моєї рідної. Розуміючи один одного, обмінюючись інформацією та навчаючись у багатьох країн, ми збагачуємо свою культуру та знання. Ми спілкуємося з людьми з інших культур та інших країн у глобалізованому й технологічному світі, який тепер у нас під рукою. Раніше, щоб дістатися до віддалених місць, потрібно було подорожувати морем або літаком цілими днями й місяцями. Сьогодні світ у нас під рукою. Навіть за допомогою мобільного телефону ми можемо відкривати для себе та пізнавати незліченні речі, мови, звичаї, історію та багато іншого. Давайте розуміти те, що нас оточує, щоб постійно дізнаватися все більше! З нагоди Дня слухача 2026 року бажаю всім зберігати живий інтерес до пізнання інших культур та мов. Нехай це стане добрим знаком для більш відкритого діалогу між нами!»
Валентина Коста, Італія: «Я з великою радістю сприйняла вашу пропозицію поміркувати над тим, що й надалі об’єднує нас, незважаючи на відстані та відмінності між нами. Як прихильниця радіоприйому та слухачка коротких хвиль, я вважаю радіо надзвичайним засобом зустрічі, пізнання та діалогу між народами та культурами. Саме тому тема, яку ви обрали, мені особливо дорога. Дякую вам за цінну роботу, яку ви виконуєте, щоб підтримувати живий зв’язок зі своїми слухачами, продовжуючи давати голос тому світу без кордонів, який ми з таким великим захопленням досліджуємо за допомогою радіохвиль».
Ноуарі Нагмучі, Алжир, слухач французької редакції: «У роз’єднаному світі єдність є надзвичайно важливою для подолання сучасних викликів, таких як: міжкультурний діалог, глобальна співпраця та спільні цінності, а також різноманітність — аспекти, що збагачують наше суспільство та допомагають нам будувати більш справедливе майбутнє. Фундаментальні цінності — це основні принципи, які формують нашу поведінку, рішення та переконання. Ці цінності слугують орієнтирами в нашому особистому та професійному житті. Дуже важливо розуміти як власні цінності, так і цінності інших. Серед фундаментальних цінностей я б відзначив автентичність, свободу, рівновагу та, насамперед, здоров’я. Що стосується соціальних цінностей, то я маю на увазі справедливість, повагу та солідарність. А щодо етичних цінностей, то я згадую мужність, відповідальність та чесність».
Крістіан Гібаудо, Франція: «У світі, роздробленому геополітичними напруженнями, нерівностями та культурними кризами, те, що нас об’єднує, полягає насамперед у наших спільних цінностях, у відносинах, які ми будуємо, та в нашій фундаментальній людській гідності. Перед обличчям розколів антропологи, філософи та інституції виділяють кілька універсальних стовпів, що підтримують соціальну згуртованість:
• Дотримання основних прав: взаємна повага та дотримання прав людини становлять правову та моральну основу, яка дозволяє долати кордони.
• Боротьба проти нерівності: спільне прагнення до соціальної справедливості, рівності та подолання дискримінації об’єднує народи, незважаючи на їхні політичні розбіжності.
• Емпатія та спонтанна солідарність: попри широко висвітлені в ЗМІ конфлікти, глобальні кризи (гуманітарні, кліматичні) постійно виявляють потужний порив взаємодопомоги та міжнародної солідарності.
• Спорт і культура: великі світові події, такі як динаміка, що виникає завдяки Олімпійському перемир’ю, виступають інституційними нагадуваннями, які закликають народи відкласти вбік те, що їх розділяє, і зосередитися на спільних правилах.
• Духовний та філософський пошук: незалежно від того, чи йдеться про світські чи релігійні підходи, пошук сенсу, співчуття та внутрішнього спокою залишається універсальною мовою для всього людства. (…)
Отже, я міг би сказати, що нас об’єднує більше, ніж роз’єднує».
Філіп Марсан, Франція: «Це широке питання, що стосується міжособистісних стосунків між народами світу. І яке ж цікаве це питання, і я дякую вам за те, що ви обрали цю тему! (…) Радіо, завдяки коротким хвилям, об’єднує народи. Як слухач радіопередач на коротких хвилях, я ще з 1966 року налагодив дуже добрі стосунки з Китаєм, Росією, Польщею, Сполученими Штатами, Албанією тощо. Голос, що передається через ефір, скорочує відстані, усуває кордони та створює зв’язки між журналістами, ведучими та франкомовними слухачами з усього світу. Сьогодні «Залізна завіса» зникла. Але мирна Європа вже не така спокійна. Війна лютує в Україні, прямо біля наших кордонів. Проте ми всі віддані людським цінностям. З часів Французької революції 1789 року гуманістичні ідеї розвивалися й еволюціонували з плином часу. Цивілізація поступово формувалася аж до появи Європейського Союзу. Поява літаків, високошвидкісних залізниць та автомагістралей дає нам змогу подорожувати, знайомитися з людьми та скорочувати відстані між народами. Завдяки обміну ідеями та взаєморозумінню ми живемо краще, навіть якщо наше походження, релігії та переконання різні. Уміння слухати, розуміти та вести діалог — це найважливіші цінності. Мій дідусь був музикантом. У 30-40-х роках він грав на кількох інструментах і час від часу диригував оркестром у Бордо. (…) Завдяки музиці він мав зв’язки з музикантами з інших країн, таких як Англія, Німеччина чи Австрія. Музика є універсальною. Вона є незамінним зв’язком між народами. Ви дуже добре це зрозуміли у ВСРР завдяки музичним передачам та румунському джазу, який нас так захоплює. Проте, на мою думку, найважливіше — це розуміти одне одного як народи та відкриватися іншим. Ви дуже добре це розумієте, і я дякую вам за те, що продовжуєте вести передачі французькою мовою та на коротких хвилях. Ви докладаєте зусиль, щоб створювати передачі, які нас захоплюють, цікавлять і спонукають до роздумів».
Лакшмі Кант Мукул, Сасарам, Біхар, Індія: «Що нас об’єднує у цьому роз’єднаному світі? Гадаю, це людські емоції, які ми поділяємо. Можливо, ми розмовляємо різними мовами, сповідуємо різні релігії та живемо на різних континентах, але всі ми сміємося, коли щасливі, плачемо, коли втрачаємо когось, і турбуємося про майбутнє наших дітей. Ця карта емоцій скрізь однакова. Ви згадали музику, історії, подорожі та бажання, щоб нас почули. Мені здається, що всі ці чотири речі тісно пов’язані між собою. Почнемо з музики. Я не розумію румунської мови, але коли слухаю румунську народну пісню на ВСРР, я відчуваю її смуток чи радість навіть не розуміючи слів. Музика не потребує ні візи, ні паспорта. Колискова, яку співає мама з Бухареста, і та, яку співає моя мама в Біхарі, мають одну й ту саму мету: спокійно заколисати дитину. Ось що нас об’єднує. По-друге, казки. У кожній культурі є казки про боротьбу добра зі злом, про бідного хлопчика, який стає мудрим, про кохання, що долає бар’єри. У моєму місті ми розповідаємо казки про Шер-Шаха, який збудував Велику Головну Дорогу, щоб з’єднати людей. У вашій країні, можливо, є казки про людей, які збудували мости через Дунай. Персонажі змінюються, але цінності — мужність, чесність, доброта — є універсальними. Коли ділимося історіями, ми усвідомлюємо, що вже століттями передаємо своїм дітям ті самі уроки. По-третє, подорожі та цікавість. Чому хтось з Індії хоче слухати ВСРР? Чому румун хоче дізнатися більше про Індію? Тому що ми допитливі. Ми хочемо знати, як живуть інші, що їдять, як святкують. Ця допитливість не пов’язана з політикою, а випливає з людської природи. Коли я вперше побачив фотографію зі снігом у Румунії на сторінці радіостанції у Facebook, я був вражений, адже у Сасарамі ми ніколи не бачимо снігу. Це здивування зближує нас. Але найсильніше те, що нас об’єднує, — це, на мою думку, четвертий аспект, про який ви згадали: бажання, щоб нас почули. Кожна людина, чи то фермер на пагорбах Каймур, чи то робітник у Бухаресті, прагне, щоб її почули. Усі ми хочемо сказати: «Я існую, моє життя має значення, моя історія важлива». У цьому поляризованому світі ми багато кричимо, але занадто мало слухаємо. Така радіостанція, як ВСРР, робить навпаки: вона слухає. Коли ви запрошуєте слухачів висловитися, ви надаєте гідність звичайним людям. А коли людина відчуває, що її слухають, її гнів і ненависть слабшають. Що допомагає нам краще розуміти одне одного? Гадаю, що саме невеликі жести емпатії у повсякденному житті. Не великі конференції, а дрібниці: навчитися говорити «Намасте» або «Добрий день», спробувати страви іншої країни, прослухати пісню протягом двох хвилин, не судячи. Розуміння не означає, що ми маємо погоджуватися в усьому. Це означає визнати, що інша людина може мати іншу думку і водночас бути доброю людиною. У роз’єднаному світі нас об’єднує усвідомлення того, що ми живемо на одній планеті й маємо спільне майбутнє. Кліматичні зміни, пандемії та страждання, спричинені війною, не перевіряють паспорти. Вони зачіпають усіх нас. Якщо ми можемо страждати разом, то можемо й сподіватися разом. Я виріс між двома символами: старим мавзолеєм, який нагадує нам, що навіть імператори вмирають, та гірським хребтом, який нагадує, що природа набагато давніша й могутніша за нас. Обидва вони вчать нас смиренності. Саме смиренності сьогодні потребує світ. Дякую вам за те, що робите ВСРР місцем, яке щодня об’єднує людей. Я відчуваю себе близьким до вас через радіохвилі».
Крістер Брунстром, Хальмстад, Швеція: «Тема цьогорічного Дня слухача дуже цікава, але й надзвичайно складна: чи справді існує щось, що об’єднує нас усіх у цьому роз’єднаному та надзвичайно поляризованому світі? Звісно, є кілька речей, яких ми всі прагнемо, таких як любляча родина, затишне житло, хороша робота та достатньо їжі, але багато людей не мають цих базових умов. Солідарність — це гарне слово, але, здається, сьогодні воно не користується великою повагою, принаймні у багатьох частинах світу. Війни та голод змушують людей залишати свою країну, часто внаслідок подій, що відбуваються в інших частинах світу. Війни та голод змушують людей залишати свою країну, часто внаслідок подій, що відбуваються в інших частинах світу. Сьогодні немає світових лідерів, які б надихали нас, оскільки більшість із них, здається, діють виходячи з власних інтересів чи амбіцій. Деякі люди долучаються до міжнародних інтернет-спільнот, об’єднаних навколо спільних інтересів, таких як музика, спорт чи різні захоплення, але я дуже сумніваюся, що це справді має якийсь позитивний вплив на загальну ситуацію, що склалася на сьогодні. Звичайно, ми цінуємо свободу слова, але, на жаль, її використовують переважно для того, щоб поглиблювати розбрат і конфлікти. Водночас право на свободу слова, здається, не існує у більшості країн світу. Повертаючись до теми цьогорічного Дня слухача, єдине, що, здається, об’єднує більшість людей, незалежно від того, де вони живуть, і єдине, про що я зміг подумати, — це загальна захопленість екраном мобільного телефону. Схоже, що сьогодні більшість людей дослухається до порад невеликої групи інфлюенсерів, які кажуть їм, що робити, у що вірити і що купувати. Наразі багато людей проводять набагато більше часу перед екранами телефонів, ніж із родиною та друзями».
Джоел Пірс, Кент, Велика Британія: «Я вважаю, що музика має велику силу об’єднувати людей. Навіть якщо ми не розуміємо мови, якою співаються слова пісні, ми можемо оцінити мелодію та емоції, які передає музика. Я вважаю, що подорожі до інших країн та знайомство з іншими культурами можуть допомогти нам краще зрозуміти власну культуру. Важливо ділитися один з одним різними способами життя та культурами. Саме з цієї причини я вважаю, що країнам і суспільствам важливо зберігати свою культурну ідентичність. Деякі традиції та культури формувалися протягом багатьох століть, і ми всі можемо черпати з них натхнення. Крім того, я вважаю, що природа та навколишнє середовище відіграють важливу роль у формуванні культури країни. Вони впливають на численні аспекти повсякденного життя. Я вважаю, що повага до природи та диких тварин може сприяти об’єднанню розділеного світу. Двоє людей із протилежними політичними чи релігійними поглядами можуть однаково надихатися вражаючим заходом сонця, сходженням на гору чи зустріччю з силою бурхливого моря. Так само люди з абсолютно різними поглядами на політику чи релігію можуть відчувати однакову радість, коли насіння, яке вони посадили, перетворюється на красиву рослину або смачний овоч. Я вважаю, що важливо всім нам знаходити час, щоб цінувати менш матеріальні речі життя. Усі ми прагнемо одних і тих самих основних речей: їжі, житла, безпеки тощо. Можливо, ми зможемо краще розуміти одне одного та інші культури, якщо спершу приділимо час тому, щоб зрозуміти самих себе. «Жодна людина не є островом…» — цей вірш Джона Донна, на мою думку, чудово підходить до нашої розмови. Міжнародні радіопередачі на коротких хвилях відіграють важливу роль у зближенні нас і дають нам цінне уявлення про культуру інших народів. Я завжди з нетерпінням чекаю на чудові передачі ВСРР».
Ганс Вернер Лолліке, Данія: «Ми живемо в дуже жорстокий період світової історії. Складається враження, що світом керують три наддержави, які роблять те, що хочуть, і дозволяють іншим двом робити те саме. Загалом, я вважаю, що переважна більшість тих, хто не має влади, повинна підтримувати принципи ООН та Загальну декларацію прав людини, незалежно від того, що вирішать зробити наддержави. Чи маємо ми спільне моральне бачення життя? Я не настільки впевнений. Я знаю, що більшість релігій поділяють спільні моральні принципи, але вони не завжди втілюються на практиці. Як християнин, я вірю, що всі ми створені рівними. Це принцип, який ми можемо поділяти з більшістю людей. Нам доведеться щодня працювати над тим, щоб втілювати його в життя та будувати суспільства, в яких усіх людей приймають і про них дбають належним чином».
Давид Юресія, Аргентина: «Для мене велика радість і цього року взяти участь у цьому заході, який є таким важливим для нас, слухачів ВСРР, а саме у «Дні слухача». Вважаю, що нас об’єднує любов до радіо. Короткі хвилі створюють відчуття великої прихильності до кожної з радіостанцій, що ведуть мовлення іспанською мовою. І одна з небагатьох станцій, яка продовжує це робити з Європи, з великою відданістю читаючи листи своїх слухачів, — це ВСРР. Радіо стирає кордони і, як говорить девіз «Радіо Гавана Куба», є «голосом дружби, що лунає по всьому світу», зближуючи нас один з одним у цьому настільки глобалізованому та віртуальному світі. Слухання різних точок зору робить нас більш відкритими, розуміючими та співчутливими до інших (…) Радіо об’єднує нас і робить рівними, незалежно від наших культурних відмінностей. Щасливого дня всім, хто входить до команди ВСРР та його слухачам по всьому світу!»
Хосе Луїс Коркуера, Іспанія: «Цього року я також долучаюся до ініціативи «День слухача». ВСРР надає нам можливість у прямому ефірі висловити свою думку щодо певної теми. Ця тема настільки багатогранна й має стільки аспектів, що важко уникнути того, щоб деякі з них залишилися без коментарів. На мою думку, найблагородніші вчинки, які найбільше об’єднують людей у будь-якій країні, — це ті, що здійснюються в умовах лих і катастроф. Коли трапляються великі катастрофи, такі як землетруси, повені, пожежі чи голод, міжнародна спільнота мобілізується, щоб спробувати допомогти постраждалому регіону. Часто кажуть, що справжні друзі — це ті, хто, коли на тебе навалюється біда, стоїть поруч, навіть якщо ти їх не кликав. У цьому полягає велич людей, які приходять на допомогу, хоча ніхто їх про це не просив і вони не зобов’язані цього робити. Музична спільнота також дуже активна, коли йдеться про збір коштів на благодійні цілі. Крім того, часто організовуються народні забіги чи марші, які, по суті, не є змаганнями. Гадаю, всім відомі різноманітні заходи зі збору коштів на допомогу постраждалим громадам. З найкращими побажаннями для всіх слухачів і, звісно, для співробітників ВСРР, ваш друг Хосе Луїс Коркуера».
Ерік, Іспанія, слухач англійської редакції: «Мене звати Ерік, мені 12 років, і я дуже люблю слухати ВСРР з Утебо, Сарагоса, Іспанія. Я хотів би взяти участь у Дні слухача, ось моя відповідь. У цьому роз’єднаному світі я вважаю, що радіо, доброта та ввічливість людей зближують нас. Радіо об’єднує нас, бо завдяки йому ми можемо дізнаватися про те, що відбувається у всьому світі, просто налаштувавшись на потрібну частоту. Крім того, воно дає нам змогу пізнавати інші культури та налагоджувати зв’язки з людьми, які живуть дуже далеко від нас. Я вважаю, що, де б ми не жили, ми поділяємо такі цінності, як доброта, емпатія та повага. Саме ці цінності допомагають нам краще розуміти одне одного та відчувати себе ближчими, незалежно від того, звідки ми походимо. Дуже дякую вам за те, що надали мені можливість взяти участь!»
Франческо Греко, Італія: «У світі, який, на жаль, роздроблений політичними, соціальними та культурними розбіжностями, те, що може нас по-справжньому об’єднати, — це потреба відчувати себе коханими, зрозумілими та прийнятими. Досвід і цінності, які ми поділяємо, — це любов, прихильність, дружба та повага до ближнього. Потреба виявляти солідарність із тими, хто страждає, із найуразливішими та маргіналізованими, допомагає нам краще розуміти одне одного. Наостанок, я вважаю, що ми маємо розуміти та слухати тих, хто нас оточує, відкинувши власні упередження».
Массімо Ломбарді, Італія: «Щоб правильно відповісти на ваше запитання, мабуть, слід спочатку поставити собі інші запитання: хто прагне розділеного світу? Чому, як видається, бажання розділяти, здається, переважає над бажанням об’єднувати? Відповідей може бути багато, але, по суті, всі вони пов’язані з владою, політикою та грошима. Тепер мені простіше відповісти на ваше запитання, адже якщо відкинути ту частину людства, яка не має жодного інтересу до миру та зближення народів, залишиться найсправжніша частина — люди, яких рухає цікавість; ті, хто не бояться своїх ближніх, навіть коли ті розмовляють іншою мовою та мають звичаї чи релігії, відмінні від їхніх. Навпаки, саме ці відмінності є тим поштовхом, який спонукає нас пізнавати, намагатися зрозуміти звичаї та спосіб життя інших народів. Саме тут і криється відповідь на ваше запитання: нас об’єднує цікавість, виправдане й шанобливе бажання пізнавати оточуючих та відкривати для себе далекі країни, не боячись і прагнучи, у свою чергу, дати про себе знати. Особисто я знайшов особливу підтримку саме в прийомі радіосигналів на коротких хвилях. Іноді, після технічного обміну звітами про прийом, мені вдавалося започаткувати справжні культурні обміни з редакціями деяких іноземних радіостанцій, отримуючи різноманітні рекламні сувеніри, фотографії, цукерки, щоденники та багато іншого. Нам навіть доводилося обмінюватися електронними листами, в яких ми обговорювали звичаї наших країн, те, як ми сідаємо за стіл під час свят, та народні традиції. Навіть QSL-картки часто ставали приводом для пізнання, оскільки на них були зображені пейзажі, традиційні костюми або сцени зі свят та ювілеїв. Підсумовуючи, можна сказати, що основою миру та активного культурного обміну є взаємне пізнання, цікавість та відкритість розуму до нових світів і культур. Дякую вам за ваші програми та за дух вашої радіостанції!»
Мелін, Сичуань, Китай: «Звичаї різняться від людини до людини, а між країнами також існують відмінності. Шукаючи те, що нас об’єднує, і поважаючи те, що нас відрізняє, завдяки щирому та відкритому діалогу, а також тісній співпраці, ми можемо краще розуміти один одного. Як говорить старовинне китайське прислів’я: «Море приймає всі річки, і саме тому воно таке величне!» Я передаю вам ці думки з нагоди Дня слухача ВСРР 2026!»
Селіо Ромайс, Бразилія, слухач іспанської редакції: «Дорогі друзі ВСРР, відповідаючи на цьогорічне запитання, я твердо переконаний, що короткохвильове радіо, радіоаматорство та спільнота слухачів є важливими інструментами, які об’єднують нас у роз’єднаному світі. Завдяки радіохвилям ми миттєво перетинаємо кордони, але цей досвід не закінчується, коли ми вимикаємо приймач: сьогодні, прослухавши радіостанцію, ми можемо публікувати відеозаписи наших прослуховувань у соціальних мережах і підтримувати зв’язок з іншими радіоаматорами як у моїй країні, так і в усьому світі. Так, я підтримую зв’язок із кількома друзями, які також є слухачами ВСРР. Найкраще в цій спільноті те, що, незалежно від походження чи нинішніх політичних розбіжностей, ми, радіослухачі та ентузіасти DX, повністю відкидаємо ці відмінності. Наша мета — взаємодіяти, коментувати прийом сигналів, обговорювати радіотехніку та ділитися новинами про те, що відбувається на світових радіостанціях. Радіо та його віртуальні спільноти створюють мости там, де сучасний світ намагається зводити бар’єри та залишатися розділеним».
