Проблеми румунської інфраструктури
Ситуація в транспортній інфраструктурі Румунії вимагає швидких і масштабних заходів.
Roxana Vasile, 13.05.2019, 14:56
Нинішній
румунський міністр транспорту Резван Кук пообіцяв, вступаючи на посаду, що
наприкінці лютого він проведе більше часу на об’єктах дорожньої інфраструктури
в країні, ніж у своєму офісі в Бухаресті. Преса, в свою чергу, постійно
повідомляє про візити міністра на його «територію». У неділю він перевірив
ремонтні роботи на 36 кілометрі автомагістралі A1, що з’єднує Бухарест з містом
Пітешть на півдні країни: «Ви
бачите, який тут трафік? Через кілька годин все буде заблоковано. Чи ви хочете,
щоб водії увесь час сигналили, ви хочете, щоб громадяни весь час застерігали
нас? Роботи за договором, який був підписаний в листопаді, розпочалися аж у
квітні. Це немислимо! Ви маєте 24 години, щоб знайти рішення. Через 30 днів я
хочу побачити закінчену роботу».
До того,
в п’ятницю, міністр транспорту відвідав повіт
Сату-Маре, що на північному-заході Румунії та проінспектував будівельний
майданчик робіт по зведенню кільцевої дороги в тому ж окрузі, а в суботу
навідався до повіту Селаж, що у центрі країни: «Я хочу бачити результати, я
хочу бачити роботи, які продовжуються, хочу запустити, якомога більше проектів
по всій країні, й там, де обіцяли і не зробbли або там де порушені терміни -
директори відповідатимуть посадою.»
Всі обізнані в теорії – без належної
інфраструктури не зменшиться ні кількість дорожньо-транспортних пригод, ні час
витрачений на рух. Щодня в Румунії внаслідок ДТП гине п’ятеро осіб. У більш ніж
30 тисяч дорожньо-транспортних пригод на рік, майже 2 тисячі смертельних випадків.
За рівнем безпеки дорожнього руху Румунія займає останнє місце в Європейському Союзі. Проте через 30 років після
антикомуністичної революції та 12 років від того часу, як країна стала членом ЄС,
ще ні одна автомагістраль не перетинає Карпати. Наприкінці 2018 року Румунія мала лише близько
800 кілометрів автомагістралі, з яких близько 100 були успадковані з часів
диктатора Ніколає Чаушеску.
Немає жодної,
яка б вела від центру країни на південь чи
від центру на схід. Кілька ділянок автострад, які були побудовані до цього
часу забезпечують зв’язок із закордоном, і ніяк не допомагають швидше подолати відстань
з Трансільванії, наприклад, до Бухареста чи спростити шлях на відпочинок до Чорного моря. Існують тільки
дороги із двома смугами, які кожні 10 км перетинають населений пункт з
обмеженнями швидкості, через рух мотоциклів, тракторів, кінних екіпажів, через будівельні
майданчики, і незліченну кількість інших перешкод. Таким
чином, шлях близько 350 км може зайняти до шести годин.
У парламенті є закони,
що вимагають від держави працювати над проектами щодо інфраструктури у
пріоритетному порядку. Європейський союз майже благає румунську владу освоювати
гроші на будівництво високошвидкісних доріг. І тим не менше, справа рухається
дуже повільно. Якщо в теорії все добре, то на практиці – це жах. Крім недбалості
тих, хто знаходились при владі протягом багатьох років, бюрократія була і
залишається однією з перешкод, але грає роль і вибір будівельників, в тому
числі серед іноземців, основною метою яких було поповнення рахунків.
