Підвищення податків і зборів
Уряд зробив ряд уточнень щодо підвищення податків і зборів на нерухомість, що викликало невдоволення населення.
Лейла Кеаміль і Василь Каптару, 12.01.2026, 16:02
Новий рік приніс суттєве підвищення податків і зборів на нерухомість – будівлі, земельні ділянки та автомобілі, що викликало різко негативну реакцію населення на рішення уряду. У середньому на національному рівні податкове навантаження зросло на 70–80% порівняно з минулим роком. На тлі суспільного невдоволення уряд виступив із низкою роз’яснень, намагаючись обґрунтувати ці непопулярні заходи.
За даними виконавчої влади, надходження від податків були низькими, а ставки тривалий час не індексувалися відповідно до рівня інфляції, що призвело до значних втрат доходів для місцевих органів влади. Водночас уряд наголосив, що Румунія входила до числа країн з найнижчою часткою доходів від оподаткування нерухомості в Європі – лише 0,55% валового внутрішнього продукту, тоді як середній показник по Європейському Союзу становить 1,85%.
Крім того, існували суттєві відмінності в оподаткуванні між населеними пунктами, а для фізичних осіб податки не враховували реальну ринкову вартість нерухомості. Понад третину нарахованих сум взагалі не вдавалося стягнути, що призводило до значних втрат доходів місцевих бюджетів, посилення нерівності між платниками податків, неефективного адміністрування та збільшення трансфертів із державного бюджету до місцевих органів влади, – йдеться в повідомленні уряду.
Слід зазначити, що реформа оподаткування нерухомості була схвалена Румунією ще у 2021–2022 роках у межах Національного плану відновлення та стійкості та неодноразово обговорювалася в переговорах з Європейською Комісією щодо скорочення бюджетного дефіциту. Вона також передбачена положеннями Середньострокового структурного бюджетного плану та входить до зобов’язань, узятих урядом у грудні 2024 року й затверджених Єврокомісією в січні 2025 року.
У цьому контексті одним із головних пріоритетів виконавчої влади на початку року стала реформа державної адміністрації, відповідно до угоди правлячої коаліції. Заплановано скорочення витрат у центральних і місцевих органах влади на 10%, при цьому кожна установа самостійно визначатиме, чи йдеться про скорочення посад, чи персоналу. Міністерства та всі центральні установи мають остаточно затвердити відповідні плани, оскільки, за словами прем’єр-міністра, ліберала Іліє Боложана, уряд має намір уже цього місяця взяти на себе відповідальність у парламенті за реформу адміністрації під час позачергової сесії.
Від ухвалення реформи державного управління безпосередньо залежить і формування бюджету на поточний рік, який, за словами прем’єр-міністра, має бути складений із дефіцитом на рівні 6,4% ВВП відповідно до зобов’язань перед Європейською Комісією. Дані Міністерства фінансів за минулий рік свідчать, що до листопада кількість зайнятих у державних установах і органах влади посад скоротилася на 32 тисячі.
