Румунський прем’єр-міністр у Брюсселі
Прем'єр-міністр Румунії Іліє Боложан у четвер побував з візитом у Брюсселі, щоб переконати Європейську комісію в тому, що Румунія досягла цілей, передбачених у НПВС, і повинна отримати передбачені в програмі кошти.
Сорін Йордан і Христина Манта, 27.02.2026, 11:06
Румунія має шанси отримати частину решти платежу, що належить до 3-ї транші Національного плану відновлення та стійкості, заявив прем’єр-міністр Іліє Боложан. У Брюсселі він намагався переконати європейських політиків, що Румунія виконала свої зобов’язання і повинна отримати 231 млн євро, які залежать від впровадження реформи пенсій суддів та прокурорів.
Прем’єр-міністр зустрівся, серед інших, з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та комісаром з питань економіки Валдісом Домбровскісом, яким він пояснив, що уряд виконав завдання вчасно, але реформа була заблокована в суді. До речі, у п’ятницю президент Румунії Нікушор Дан підписав Закон про реформу суддів та прокурорів, після того як за день до цього Конституційний суд Румунії опублікував в Офіційному віснику мотивування рішення, в якому він визнав, що нормативний акт відповідає Конституції.
Реформа пенсій магістратів є важливою віхою в НПВС, і через затримку її впровадження з третьої транші виплат на суму приблизно 2,2 млрд євро Румунія отримала лише 1,3 млрд. Іліє Боложан: «Кошти, що стосуються цього етапу, з розмови, яку я мав з пані Урсулою фон дер Ляєн, є оптимістичними, але тут є деякі аспекти, які залежать від того, як їх аналізувати, але я вважаю, що ці великі зусилля, які були докладені для того, щоб реалізувати наше зобов’язання як країни, щоб виправити несправедливість, дають нам підстави сподіватися, що і Європейська комісія, побачивши те, що було зроблено, буде прагнути прийняти найкраще рішення, яке вона може реалізувати для Румунії».
З іншого боку, Румунія очікує на виплату 4-го траншу з НПВС, сума якого становить приблизно 2,6 млрд євро. Європейська комісія перевіряє стан впровадження реформ, кінцевий термін – кінець серпня. Однак одним із важливих питань є декарбонізація, що є проблематичним аспектом для Бухареста, оскільки відмова від вугілля в енергетиці є тривалим процесом.
Дискусії в Брюсселі також стосувалися європейської програми оборони SAFE та бюджетного дефіциту Румунії. Європейські чиновники високо оцінили те, як Бухарест виконує свої зобов’язання, зниження дефіциту до 6% ВВП цього року та темпи розробки планів інвестицій в оборону. Оборона, до речі, була ключовим питанням візиту.
Прем’єр-міністр Румунії взяв участь у запуску фінансової платформи EastInvest, фінансового механізму на суму близько 28 мільярдів євро, призначеного виключно для інвестицій у європейські держави, що межують з зоною конфлікту в Україні, серед яких і Румунія. Кошти можуть залучати як державні органи, так і приватні компанії. Програма працює за принципом «хто перший прийшов, той і обслуговується», тому Румунія повинна поспішити і запропонувати життєздатні проекти, щоб залучити якомога більше коштів.
