Румунія та Україна домовились про експорт електроенергії

Кризи виявляють не лише вразливі місця держав, а й справжню цінність партнерських відносин, які вибудовувалися роками.

Василь Каптару, 03.08.2026, 11:18

Сьогодні взаємини між Румунією та Україною є яскравим прикладом солідарності, заснованої на взаємності, коли підтримка не є односторонньою, а надається тією стороною, яка в конкретний момент має можливість допомогти.

Нині Румунія переживає складний період на енергетичному ринку. Тривала посуха та критично низький рівень води в Дунаї суттєво скоротили виробництво електроенергії. Ситуацію ускладнила профілактична зупинка одного з енергоблоків Чернаводської АЕС, що змусило владу оголосити надзвичайний стан на енергетичному ринку.

У цих умовах Україна заявила про готовність експортувати електроенергію до Румунії на комерційних умовах і в межах наявних потужностей, щоб сприяти збалансуванню румунської енергосистеми.

Тимчасовий виконувач обов’язків прем’єр-міністра Румунії Іліє Боложан 31 липня наголосив, що такий крок є природним проявом взаємності між двома державами. У попередні роки, коли російські атаки завдавали значної шкоди українській енергетичній інфраструктурі, саме Румунія забезпечувала постачання електроенергії Україні на комерційних засадах. Сьогодні, коли з труднощами зіткнулася вже румунська енергосистема, Україна відповідає аналогічною підтримкою.

«Так само, як Румунія, коли Україна в останні роки стикалася з проблемами енергопостачання, виділяла в разі потреби квоти на електроенергію на комерційних засадах, так і Україна, також на комерційних засадах та за ринкових умов, виділяє ці квоти на електроенергію і, коли має резервні потужності, як це відбувається зараз, погодилася фактично експортувати електроенергію до Румунії, щоб збалансувати нашу національну енергетичну систему. Це стандартні процедури, які застосовуються. “Транселектрика” застосовувала їх уже неодноразово. Зараз це формула взаємності. В Україні протягом певного часу існує надлишок електроенергії, який можна експортувати», – зазначив Іліє Боложан.

Під час переговорів між Іліє Боложаном і віцепрем’єр-міністром України, міністром енергетики Денисом Шмигалем обговорювалася, зокрема, можливість використання потужностей однієї з українських атомних електростанцій для покриття потреб Румунії в періоди пікового споживання.

Ідею взаємної підтримки підтвердила й міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою після телефонної розмови з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Головне послання було простим і водночас промовистим: «Сусіди допомагають одне одному, коли це можливо». Вона наголосила, що постачання електроенергії з України є важливим рішенням у нинішніх умовах та ще раз продемонструвало ефективність взаємоз’єднання енергетичних систем двох держав.

Водночас діалог між Бухарестом і Києвом не обмежувався питаннями енергетики. Сторони обговорили безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні, наслідки російських атак на українську цивільну інфраструктуру та їхній вплив на судноплавство й економічну діяльність у регіоні. Румунія вкотре підтвердила свою підтримку України, а українська сторона засвідчила готовність допомогти сусідній державі у складний для неї період.

Співпраця в енергетичній сфері також підтверджує важливість інвестицій у спільну інфраструктуру. У травні президенти двох держав домовилися про будівництво нової лінії електропередачі напругою 400 кВ між Румунією та Україною. Цей проєкт демонструє, що інтеграція енергомереж є не лише стратегічною інвестицією на майбутнє, а й практичним інструментом реагування на кризові ситуації.

Втім, партнерство між Румунією та Україною виходить далеко за межі енергетики. Під час двосторонніх консультацій сторони також проаналізували ситуацію на фронті, обговорили потреби України напередодні зимового періоду та розвиток безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. Окрему увагу було приділено нещодавнім порушенням російськими безпілотниками повітряного простору Румунії та діям румунських Повітряних сил, які протягом останнього тижня збили три російські дрони.

Крім того, співрозмовники обговорили наслідки неодноразових атак Росії на цивільні судна в Чорному морі, що становлять загрозу не лише для безпеки судноплавства, а й для функціонування ключових торговельних маршрутів, зокрема морського коридору до портів Одеси та терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму – об’єкта стратегічного значення для постачання казахстанської нафти до Румунії. За цих умов постійна координація між Бухарестом і Києвом залишається важливою передумовою зміцнення регіональної безпеки та захисту спільних економічних інтересів.

Підсумовуючи переговори, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що сторони домовилися підтримувати тісний контакт і продовжувати спільну роботу задля зміцнення двостороннього партнерства, посилення тиску на Росію та просування спільної мети – безпечної, сильної та єдиної Європи.