Чергові дебати щодо «Освіченої Румунії»

Освіта в Румунії потребує глибокої реформи - стверджують представники політичного класу в Румунії.

Roxana Vasile, 06.12.2019, 14:10

У 2014 році, коли
отримав свій перший президентський мандат, сам Клаус Йоханніс, за фахом
викладач, пообіцяв стратегію «Освічена Румунія». Вона була винесена на
громадське обговорення лише наприкінці минулого року, тобто в кінці чотирьох
років свого першого мандату, і, зрозуміло, була піддана критиці. Стратегія
неясна і не матиме конкретних результатів – зазначили критики, а це є
свідченням надзвичайно заплутаного політико-соціального середовища. Іншими
словами, гіршою ніж теперішній стан румунської освіти є відсутність чітких та
узгоджених заходів для виправлення ситуації, що затягується вже роками.

Найсвіжішим прикладом що підтверджує
цю ситуацію є результат тестувань PISA, які
раз у три роки проводяться на світовому рівні Організацією економічного
співробітництва та розвитку. Нагадаємо, румунські підлітки віком 15 років
отримали найслабкіші результати за останні 9 років на тестуваннях з математики,
читання та природничих наук, 44% з них не
розуміючи, що саме читають, а з
математики вони не були в стані виконати основні арифметичні операції,
функціональна неграмотність будучи на тривожному рівні.

Реакція нинішнього міністра освіти, ліберала Моніки Анісіє, шокувала відвертістю
– вона зазначивши, що результати тестувань PISA не можуть стати причиною занепокоєння. Їй швидко заперечили як її безпосередній керівник,
прем’єр-міністр Людовік Орбан, так і президент Клаус Йоханніс. У четвер, на
прес-конференції, останній зазначив, що, навпаки, слабкі результати румунських учнів
повинні серйозно занепокоїти нас, підкресливши, що освіта потребує глибокої
реформи, саме для чого він ініціював проект «Освічена Румунія». Проект – пояснив
він – був висунутий на громадське обговорення, однак як тільки ця фаза буде завершена,
висновки будуть представлені політичним партіям, чия політична підтримка конче
необхідна для втілення в життя заходів.

Звинувачувати або критикувати в соцмережах, як намагалися декотрі, нікому не
допомагає, – зазначив Клаус Йоханніс у завуальованій відповіді включно на послання у соцмережі колишнього
прем’єр-міністра та європейського комісара Дачана Чолоша, на думку якого президент
повинен ініціювати новий національний пакт заради освіти, який передбачав би, окрім
відсотка ВВП, що обов’язково виділяється
освіті, та домовленості між усіма політичними партіями про збереження на посаді
одного і того ж міністра мінімум протягом п’яти років, незалежно від того,
наскільки часто змінюються уряди і незалежно від їх політичного кольору.

Так, ці речі повинні змусити нас задуматися, але не з виборчих міркувань, а
з тих що система потребує глибокої реформи, – відповів Клаус Йоханніс. Але
після виборів до Європарламенту та президентських виборів з 2019 року,
слідуватимуть місцеві та парламентські вибори у 2020 році.