Документальний фільм Alice On & Off, чудовий дебют
У своєму дебютному документальному фільмі Alice On & Off Ізабела Тент розповідає історію молодої дівчини, яка застрягла в травматичному циклі.
Коріна Крістя і Христина Штірбець, 13.12.2025, 07:28
У своєму дебютному документальному фільмі Alice On & Off Ізабела Тент розповідає історію молодої дівчини, яка застрягла в травматичному циклі. Позбавлена батьківської любові, 16-річна Аліса закохується в Доріана, чоловіка за 50 років, виходить за нього заміж і народжує сина, Арісто. Щоб утримувати сім’ю, Аліса змушена покинути навчання на художника і заробляти гроші у відеочаті. Фінансові труднощі змушують її шукати притулку в наркотиках. Вона бореться із залежністю, намагаючись залишатися присутньою в житті свого сина, але, здається, зазнає невдачі.
Ось так коротко звучить історія, яку розповідає багаторазово нагороджений документальний фільм «Аліса Он & Офф». Переможець у 2024 році декількох премій — Премії Днів румунського кіно за дебют і FIPRESCI на TIFF/Міжнародному кінофестивалі Трансільванія та Премії за найкращий румунський документальний фільм на Astra Film Festival, цього року Alice On & Off отримав премію Gopo за найкращий документальний фільм. Кінострічка мала світову прем’єру на Краківському кінофестивалі в Польщі, а також була представлена на інших важливих кінофестивалях, таких як Сараєвський кінофестиваль, Indie Cork в Ірландії та Doku Baku в Азербайджані, де отримав спеціальну відзнаку від журі.
У інтерв’ю Всесвітній службі радіо Румунії, Ізабела Тент розповіла, що в підлітковому віці, до того як відкрила для себе кіно, вона мріяла стати нейрохірургом. Однак, участь у майстер-класі Let’s Go Digital!, одному з найпопулярніших проєктів Міжнародного кінофестивалю Transilvania, метою якого є просування кіноосвіти серед підлітків та відкриття нових талантів, змінила її життя.
«Наприкінці того семінару ми мали зустріч з учасниками та координаторами, і на цій зустрічі Сорін Ботошеняну, який був деканом факультету кіномистецтва Національного університету театрального мистецтва та кіно імені Іона Луки Караджале, запитав мене, чи не хотіла би я стати кінорежисером. Це був вирішальний момент для мене, хоча на той момент я відповіла, що ні, що я хочу продовжувати вивчати медицину. Однак це питання залишилося в моїй голові, і на початку 12 класу я повідомила батькам, що змінила своє рішення і буду вивчати кіно. І знадобилося багато років, щоб вони зрозуміли, що я зробила добрий вибір, що я навіть дуже щаслива своїм рішенням. Я розумію, що тільки після того, як я обрала цей напрямок, я почала надихатися певними кінематографістами. Однією з них є Аньєс Варда, режисерка, яка чудово переходить від документального до художнього фільму.»
Ізабела Тент говорить про процес виробництва фільму та виклики, які вона подолала за десять років роботи: «Це було складно, але я ні про що не шкодую. Це було складно і болісно, тому що в процесі роботи над фільмом я почала усвідомлювати деякі речі, пов’язані з моєю родиною. Іноді важко просидіти три місяці над одним проєктом, не кажучи вже про 10 років. Коли Аліса почала розповідати про своє дитинство, про те, як з нею поводилися, і про відсутність любові з боку родини, я почала співчувати їй. Я схильна вважати, що моє покоління — це покоління, яке усвідомлює травми, які воно пережило. Принаймні, я хочу так вірити, як ми і говоримо у фільмі, мені здається, що принаймні ми намагаємося протистояти цьому порочному колу травм. Незалежно від того, чи вдасться нам його розірвати, я вважаю, що дуже важливо з ним боротися. Зараз ця потреба говорити про травми стала дуже актуальною. І можу сказати, що робота над фільмом була як карусель емоцій і станів, а також інформації, яку я отримувала».
«Переможець премії за найкращий фільм — це сімейний портрет, який не дає нам спокою ще довго після фінальних титрів. Знятий з наполегливістю в процесі, що тривав понад 10 років, документальний фільм виводить на перший план підлітка-художницю, яка стала матір’ю, в лімінальному, похмурому світі, сповненому ризиків і жорстокості. Через стосунки, що коливаються між співчуттям і експлуатацією, привабливістю і огидою, ми пізнаємо світ, в якому виживання завжди стоїть під знаком запитанням. За виклики, які подолала команда цього фільму, за солідарність і співчуття, проявлені до вразливих і недосконалих героїв, премія за найкращий фільм у конкурсі Румунія присуджується фільму «Аліса On & Off». Такою була мотивація журі Astra Film Festival, яке вирішило, що премія за найкращий румунський документальний фільм заслуговує «Аліса On & Off».
