Вчителі та цінності демократії

Нещодавно були оприлюднені обнадійливі висновки соціологічного дослідження на тему прихильності демократичним цінностям викладацького складу Румунії.

Christine Leșcu, 28.11.2018, 07:49

«Частка вчителів,
які мають низьку прихильність до наявності демократичного режиму в країні,
викликає занепокоєння. Рівень соціальної толерантності вчителів є низьким,
в окремих випадках, навіть нижчим ніж у решті суспільства».

Це лише
два висновки, що випливають з нещодавно проведеного соціологічного дослідження
на тему прихильності демократичним цінностям викладацького складу Румунії. Крім
того, що викликають занепокоєння, ці висновки викликали справжні суперечки в
публічному просторі, дехто вдався до гострої критики на адресу і так дуже
критикованої останнім часом системи освіти.

Навіть і ініціатори
дослідження – група соціологів і психологів, що працювали під егідою Фонду Фрідріха Штіфтунга у Румунії,
зізналися, що шкільна освіта дуже важлива у формуванні властивій демократії
політичній культурі. Таким чином, дуже важливими у цьому контексті є цінності,
які поділяють вчителі, особливо в період, коли частину Європи ваблять
авторитарні течії, котрі ставлять під сумнів принципи демократії.

Але, що хотіли
дізнатися і, що виявили автори дослідження? Про це розповів Габрієл Бедеску, завідувач
кафедри політології клузького Університету імені Бабеша-Бояя. «Ми хотіли
подивитися, в якій мірі люди вважають, що суспільство повинно регулюватися
відповідно до демократичних норм. У цілому близько 90% людей сказали, що
підтримують демократичні системи і це звучить заспокійливо. Проблема полягає в
тому, що відповіді на більш детальне запитання дали інший відсоток. А саме,
близько 40% опитаних вважають, що в умовах демократії потрібен сильний лідер,
який би не морочив собі голову вільними виборами і парламентом.»

Крім того, хоча
йдеться про меншість, але 14% вчителів вважають, що вихід Румунії з
Європейського Союзу «є хорошим рішенням». Такий же відсоток підтримав ідею
існування військового режиму, а 11% віддали б перевагу системі, керованої за
релігійними законами (що означає відсутність політичних партій і виборчих
механізмів). Попри те, що дослідження показує, що вчителі поділяють менш
демократичні цінності, ніж очікували ми як суспільство, соціолог Клаудіу Туфіш вважає, що ці дані слід
розглядати в більш широкому контексті концепцій населення. З цієї точки зору
вчителі виглядають у більш сприятливому світлі, аніж суспільство в цілому.

Говорить
соціолог Клаудіу Туфіш. «Дані дослідження були інтерпретовані тільки в
порівнянні з даними щодо вчителів середньої школи. Не було зроблено порівняння
з населенням в цілому чи з населенням з вищою освітою. Я подивився на подібні
дані, зібрані на початку 2018 року в Румунії в рамках міжнародних досліджень і прийшов
до висновку, що, навіть якщо вони є відносно нетерпимими і менш
демократичними, румунські вчителі є більш відкритими,
більш демократичними у порівнянні з рештою румунів з вищою освітою. Проблема не полягає не в тому, що вчителі недемократичні,
а в тому, що ми як населення є такими.
За 30 років від падіння комунізму ми не освоїли притаманні демократії цінності.»

Цю картину доповнює
ширший європейський контекст. Клаудіу
Туфіш. «Проблема з цієї точки зору полягає в тому, що в Румунії
тенденція скорочення підтримки демократії спостерігається у населення, яке ще не усвідомило, що означає демократія та її
цінності. На відміну від нас, у країнах з понад
50-річною демократичною традицією,
хоч і спостерігається зниження довіри до демократії, це падіння відбувається в умовах належного функціонування демократичної системи.»

Що стосується рівня
соціальної толерантності, то румуни відрізняються
від європейської тенденції. Найбільш відхиленими
вчителями групи є: наркозалежні (58,7%) та алкоголіки
(53,6%). Потім до третьої групи найменш бажаних людей входять особи ромської національності (42,5%), наступними
є гомосексуалісти (38,3%), люди, що
говорять іншою мовою (33,7%) і неодружені
пари (33,1%). Що стосується учнів ромської національності, деякі румунські вчителі, за даними дослідження«Освіта заради
демократії в школах Румунії», йдуть
далі.

Розповідає Габрієль Бедеску. «У нас є запитання
про думку вчителів про освіту ромських дітей. Чи доцільно вчити їх разом з іншими, або краще створювати для
них окремі класи? У цьому випадку
відповіді викликали багато дискусій, але і занепокоєння, тому що приблизно кожен восьмий з тих, хто
висловив свою думку вважає, що ромські
діти повинні вчитися в
окремих класах. Це дійсно проблема. У науковій освіті давно дійшли висновку, що діти повинні вчитися разом, незалежно від їх
етнічної приналежності чи статі або фізичних відмінностей чи
інвалідності. Школа повинна бути інклюзивною.»

Але, мабуть,
найбільшу стурбованість викликає позиція молодих вчителів віком до 35 років.
54,5% з них вважають, що Румунія повинна мати сильного лідера, а 17,9%
вважають, що для країни було б краще вийти з ЄС. Говорить соціолог
Клаудіу Туфіш. «Йдеться про осіб до 35 років, котрим на момент падіння
комунізму було 5-6 років і вони не пам’ятають нічого з того, що було раніше.
Вони розвивалися в складні роки посткомуністичного перехідного періоду. Ці люди пережили неприємні економічні переживання, пережили нерівність, але не мали
жодних проблем із відсутністю політичних свобод, порушенням основних прав.
Поясненням може бути такий досвід, що пов’язаний з розчаруванням тим, як
демократія зараз діє в Румунії.»