Медіаосвіта для підлітків
Ніколи раніше не було більшої потреби відрізнити правду від брехні, добре написану новину від оманливої, ніж під час пандемії нового коронавірусу. І здатність робити цю різницю має бути сформована з раннього віку, наприклад серед учнів старших класів.
Christine Leșcu, 21.04.2021, 06:10
В умовах безпрецедентного
розвитку Інтернету за останні роки та соціальних мереж значно зросла і кількість
джерел інформації. Достовірної чи ні. І словосполучення «фейкові новини» увійшло в наш
основний словниковий запас, незалежно від того, правильно воно розуміється чи
ні. І здається, ніколи раніше не було більшої потреби відрізнити правду від брехні, добре
написану новину від оманливої, ніж під час пандемії нового коронавірусу. А здатність робити цю різницю має бути сформована з раннього віку, наприклад
серед учнів старших класів.
У Румунії є установа, яка вже давно
займається цим питанням. Це неурядова організація «Центр незалежної
журналістики», про що розповіла виконавча директорка Крістіна Лупу. «Ми
проводимо курси медіаосвіти з самого початку нашого створення у 1994 році, хоча
тоді ми не називали їх курсами медіаосвіти. А вже у 2017 році ми розпочали офіційно програму
медіаосвіти. Це наша спроба збільшити автономність та критичне мислення молодих
людей. Завдяки цій програмі ми робимо багато речей. Ми працюємо безпосередньо з
підлітками або навчаємо їх залучаючи експертів. Наприклад, у цей період ми
організовуємо серію зустрічей між журналістами та підлітками, щоб журналісти
відповідали на питання підлітків. Але оскільки хочемо стратегічної участі,
ми вирішили працювати з викладачами. Скільки б курсів не проводив Центру
незалежної журналістики цього буде недостатньо для досягнення змін на
національному рівні. Тому ми ініціювали курси підготовки викладачів з різних
дисциплін. На даний момент ми особливо наголошуємо на тих, хто викладає
румунську мову та літературу і разом з ними розвиваємо ці навички медіаосвіти
серед молоді.»
Крістіна Лупу сказала, яким
чином розповідають про засоби масової інформації під час уроків румунської мови. «У
дев’ятому та десятому класах, де предмети набагато дозвільніші, вони дуже добре
працюють над медіаконтентом. Наприклад, у дев’ятому класі в теорії спілкування
ми можемо обговорювати, як працює комунікація, те, як створюється
повідомлення, яке має автора та мету. В розділі правознавства ми можемо
говорити про свободу слова та Конституцію. А коли мова заходить про журналістський
текст у дев’ятому класі, ми розповідаємо як складається новина. Ми зацікавлені
в тому, щоб підлітки вчилися правильно писати новини. Але, проходячи процес
написання матеріалу чи новин, вони дізнаються, що таке елементи добре
побудованої новини. І коли вони споживають новини, вони зможуть побачити, чого
не вистачає або на які емоційні кнопки хоче натиснути автор, якщо новина
викликає, наприклад, надзвичайно сильну реакцію.»
Але яку інформацію отримують підлітки та звідки? Відповідь на це
питання дає виконавчий директор Центру незалежної журналістики Крістіна Лупу. «Навіть якщо
вони не споживають засоби масової інформації у тому сенсі, як споживають дорослі,
вони обговорюють, наприклад з вчителями, друзями чи однокласниками інформацію,
поширену пресою. Нещодавно було проведено дослідження, яке показує, що
дезінформація щодо пандемії поширюється найбільше в Instagram, ніж у Facebook, а
Instagram є мережею, до якої підлітки мають більший доступ, ніж дорослі. Є
безумовно багато речей, про які слід постійно пам’ятати. Але в той же час, хоча
головними інтересами для підлітків є кіно та музика, вони також дуже
цікавляться іншими питаннями, особливо старшокласники, з якими ми працюємо.
Вони хочуть знати, що відбувається з освітою, що відбувається з можливими
майбутніми робочими місцями, що відбувається в цьому контексті з пандемією та
вакцинацією. Ми вважаємо, що для них слід писати більше цікавої інформації,
перш ніж скаржитися, що підлітки взагалі не споживають новин.»
Тому те, як ми сприймаємо підлітків, повинно бути нюансом, і водночас
медіаосвіта повинна охоплювати дітей у неблагополучних районах. І для цього Центр
незалежної журналістики вже кілька років працює з UNICEF Румунія, каже Деспіна
Андрей, менеджер з питань комунікації та збору коштів. «Потреба в медіаосвіті з
нашого погляду не нова, але це стало ще більш очевидним за останній рік після
початку цієї пандемії COVID-19, оскільки молоді люди та діти проводять набагато
більше часу за комп’ютерами та планшетами, набагато більше часу в Інтернеті, і
це робить їх набагато вразливішим до фальшивих новин та дезінформації, а також
до таких явищ, як залякування в Інтернеті чи інших видів правопорушень в
Інтернеті. З одного боку, ми хочемо, щоб молоді люди та діти знали, як
розшифровувати побачені повідомлення, знати, як брати інформацію з кількох
джерел, щоб не стати жертвою фейкової інформації, яка за цей період помножилася
в геометричній прогресії. Але також щоб захистити себе від принижень,
переслідувань, які можуть мати місце в Інтернет-середовищі дуже легко коли молода
людина не готова і не знає, що таке явище може статися.»
Нещодавно партнерство між ЦНЖ та ЮНІСЕФ розвинулося й в іншому напрямку,
залучивши і Дитячу раду – структуру, створену ЮНІСЕФ Румунія два роки тому,
каже Деспіна Андрей. «Ми проводимо постійні консультації з Дитячою радою, яка є
неформальним органом, створеним ЮНІСЕФ за пілотним проєктом, створеним під час головування Румунії в Раді
Європейського Союзу. Але ми також консультуємось із Національною радою учнів – офіційною
структурою. Ми співпрацюємо з цими двома організаціями, однією офіційною та
однією неформальною, так що, з одного боку, ми створюємо матеріали, які
відповідають потребам дітей та максимально відповідають на їх потребу бути
належним чином інформованими та захищати себе від фейкових новин. З іншого
боку, разом із Центром незалежної журналістики, ми створюємо набір інструментів,
який буде викладатися протягом трьох сесій, у трьох різних модулях, протягом
цього тривалого періоду дистанційного навчання, щоб вони засвоїли достатньо
навичок справлятися з лавиною інформації та мати можливість отримувати
інформацію з надійних джерел і не поширювати неправдиві новини. Ми особливо
хочемо, щоб вони могли стати агентами змін на очах у своїх колег. Зрештою ми
можемо працювати з обмеженою кількістю вчителів та учнів. Важливим є те, що
надана нами інформація – це той маленький сніжок, з яким ті, з ким ми працюємо,
продовжують кататись таким чином, що через декілька років ми всі будемо краще
інформовані. Зустрічі відбуватимуться в режимі он-лайн, оскільки таким є
поточний контекст. І ці три модулі, про які ми говорили, відбуватимуться як з
дітьми з Дитячої ради, так і з членами Національної ради учнів.»
