Молодь і ринок праці

Одним з наслідків, якого важко здолати, незважаючи на вихід з економічної кризи, є мабуть безробіття серед молоді.

Christine Leșcu, 25.11.2015, 02:30

Одним з наслідків, якого важко здолати, незважаючи на вихід з економічної кризи, є мабуть безробіття серед молоді. Багато країн ЄС страждають від цього явища, і закінчення вищого навчального закладу не є гарантією від безробіття. Більше третини (33,8%) молодих румунських випускників вузів у віці від 20 до 34 років не зуміли поступити на роботу упродовж перших трьох років після закінчення, за даними Євростату, статистичної служби Європейської комісії, установа, яка збирає дані від усіх відповідних національних установ.

Юлія Міхай, журналіст газети Ziarul Financiar вивчила ці статистичні дані і порівняла ситуацію в Румунії з ситуацією в інших європейських країнах: Румунія знаходиться десь в кінці списку, але не на останньому місці в ЄС, як ми звикли у випадку інших статистичних даних. Більш складна ситуація існує в Болгарії, Іспанії, Хорватії, Італії та Греції, всі ці країни сильно постраждали від кризи.

У той час як безробіття серед молоді, в тому числі серед тих, хто закінчив університети, має багато різних причин, частина безпосередніх причин досить швидко виявляється. Роботодавці, в свою чергу, мають очікування, яких молодь не виконує. Розмовляючи з Камелією Слівняну, директор людських ресурсів у приватній фірмі, ми дізнались, як повинен представитись випускник на співбесіді, щоб мати якнайбільше шансів: По-перше, ми дивимося на його ставлення. Ми повинні згодитись, що, якщо ми хочемо, щоб молода людина добре вчилась в школі, ми не можемо вимагати від неї мати роботу на повну ставку. Ми дивимось і як вона одягнена і на її здатність до самопізнання. Багато разів ми констатували, що часто молоді люди не знають показати належним чином свої навички та переваги, які можуть поповнити відсутність професійного досвіду. Ми зацікавлені також їх терпінням навчитись ремесла.

Більше того після закінчення факультету, молоді люди не завжди знають, яку діяльність обрати. Аделіна Міхай: Роботодавці вимагають профорієнтаційних курсів як для студентів, так і учнів середніх шкіл та ліцеїв, які будуть знати на, які області зосередитися, щоб забезпечили роботу після закінчення навчання. Роботодавці критикують і університетські курси європейських досліджень, наприклад, коли ринок праці хоче випускників іноземних мов або ІТ-фахівців. Волонтерство,однак, високо цінується роботодавцями, коли, дивляться на резюме недосвідченого кандидата. Будь-яка діяльність такого роду є плюсом. Курси професійної орієнтації, стосуються зустрічей з фахівцями в області людських ресурсів із учнями випускних класів. Вони будуть приймати дуже важливі рішення. У восьмому класі вони вирішуватимуть чи поступлять на гуманістичні або реальні профілі. Після закінчення ліцею учні повинні вирішити, який факультет краще відповідає з навичками, виявленими і розвиненими в ліцеї.

Незважаючи на мінуси, які вони виявляють в ході співбесіди, роботодавці не згідні повністю зі статистичними даними Євростату. Камелія Слівняну: З-поміж 6-7 випускників, яких ми бачимо, як можливих кандидатів на посаду, принаймні, три стають нашими співробітниками. Таким чином, відсоток молодих співробітників складає близько 50% кандидатів на посаду, якщо ми маємо на увазі тільки нашу компанію. Як нам відомо від наших колег, що працюють в цій галузі, і вони мають серед кандидатів випускників вузів або навіть студентів, а відсоток працевлаштування цих кандидатів складає 65%. Ми продовжуємо тісно співпрацювати з університетами і ходимо туди, щоб просуватись. З відповідей на наші запитання, ми спостерігаємо, що, коли ми говоримо з студентами випускних років або магістрами відсоток працевлаштування збільшується, навіть до 70%.

Але, щоб виділити, якнайбільше аспектів цього явища, слід зазначити, що у Бухаресті та кількох містах зосереджено значна частина діяльності країни. Камелія Слівняну: Існує велика різниця між рівнем працевлаштування випускників сільського і міського середовища. Все більше випускників, які проживають у сільській місцевості переїжджають в місто. І тут ми повинні визнати, що Бухарест є привабливим для більшості випускників. Захід країни також привабливий, адже все більше і більше іноземних інвесторів прийшли туди і відкрили, особливо колл-центри.

Статистики стосуються, однак, прийняття на роботу молодих випускників на посади, сумісні з їх університетською підготовкою. Відсутність таких посад є одним з їхніх невдоволень, разом з існуванням так званого «порочного кола»: відразу після закінчення школи, роботодавці вимагають професійного досвіду, що студенти не можуть, очевидно, отримати під час навчання, але тільки на роботі. Існування порочного кола підтверджується спеціалістами людських ресурсів, як Камелія Слівняну: Ми повинні визнати, що винні як роботодавців та вербуючий персонал, так і можливі кандидати. Не запорошуєш на співбесіду на посаду де потрібний професійний досвід, молоду людину без досвіду. Якщо не враховуємо ці два фактори, то ми постійно знаходитимемось в цьому порочному колі, і матимемо два табори розчаровані: роботодавці і молоді люди, які, з плином часу, втратять мотивацію.

Між часом, всі статистичні дані нагадують нам, що ми ще не повернулися до докризових економічних показників. Рівень зайнятості випускників вузів досяг 66% в Румунії, в минулому році, нижчий в порівнянні з 2008 роком, найкращий рік для працевлаштування випускників факультетів, коли рівень сягнув майже 85%.