Переслідування жінок в інтернеті
Разом з все більш простим доступом до Інтернету, до соціальних мереж та до складних цифрових пристроїв, форми он-лайн насильства та переслідування зросли та урізноманітнилися.
Christine Leșcu, 24.01.2018, 10:22
Разом з все більш простим доступом до Інтернету, до соціальних мереж та до складних цифрових пристроїв, форми он-лайн насильства та переслідування зросли та урізноманітнилися. Внаслідок цього появилося поняття кібербуллінг (cyber-bullying), а саме прояв онлайн агресії або кіберзалякування. Можливість висилати якнайшвидше та якомога скоріше он-лайн повідомлення, призвело до зростання рівня кібернасильства, що не є менш шкідливим ніж реальне насильство, – стверджує Жургіта Печурієни, працівник Європейського інституту із гендерної рівності: Існують різні форми насильства в Інтернеті: онлайн переслідування, он-лайн загроза, використання особистої інформації, залучення або вербування жінок та дівчат, які пізніше стають жертвами торгівлі людьми. Зокрема розміщення в Інтернеті фотографії без згоди колишнього партнера, щоб помститися, набуло широкого поширення. Як правило, агресори хочуть принизити публічно колишнього партнера. Жінки, але й чоловіки проходять через це. Чоловіки стають дедалі м’якшими жертвами інтернет загроз та комп’ютерних переслідувань, в той час як жінки стають частіше жертвами онлайн-переслідувань, комп’ютерного сексуального домагання та використання особистої інформації з метою помсти.
Відповідно до Європейського інституту із гендерної рівності, найпоширеніші методи кібербуллінгу є використання особистої інформації, загрози, переслідування, розміщення в Інтернеті провокаційних повідомлень. Жінки, зокрема підлітки та дівчата стають жертвами цієї форми комп’ютерного насильства. Згідно з даними від 2014 року Європейського агентства з основних прав, 20% жінок віком від 18 до 29 років зазнали різних форм комп’ютерного переслідування, починаючи від 15 років. Крім того, на думку експертів Європейського інституту ґендерної рівності, у випадку цих жінок, і не лише, комп’ютерне насильство є продовженням насильства або погрози в реальному житті.
Незважаючи на серйозність ситуації, не існують європейські рамкові закони, які б засуджували та визначали комп’ютерне насильство, тому рішення проти цього явища належить кожній державі-члену ЄС. У Румунії, наприклад, немає ніяких статистичних даних, немає відповідного законодавство для боротьби з комп’ютерним насильством, – стверджує Андрея Брага, виконавчий директор Центру Філіа, асоціації феміністичного руху: На жаль, у нас немає спеціального законодавства яке б визначало комп’ютерне переслідування. Однак, це може бути включено до окремих статей закону. У новому Кримінальному кодексі визначається переслідування в статті 208, яка передбачає, між іншим, повторні погрози, залякування, у тому числі шляхом онлайн-спілкування. Кібербуллінг можна включити до цієї статті, але не є чітко визначене як насильство проти жінок. Існують закони проти насильства в Інтернеті, але не вказано кіберзалякування, а лише порнографія та використання особистої інформації без дозволу партнера з метою шантажу.
Комп’ютерне насильство або переслідування викликане стосунками між жертвою і агресором, – вважає Андрея Брага: Якщо особа належить до етнічної, релігійної або сексуальної меншини, а також жінки, хоча вони не складають меншість, відповідна особа більш схильна до комп’ютерного переслідування. Як правило, це переслідування починає той, хто має більшу силу, щонайменше символічну, як наприклад найбільш популярна дитина в школі або колі друзів. Тому ті, хто є свідками випадків комп’ютерної агресії, зазвичай вони є солідарними з агресором, оскільки вони або бояться агресора або бажають у свою чергу стати популярними. У випадку дорослих, є кілька тактик залякування таких як відправлення критичних SMS або навіть відкриття наклепницьких сайтів щодо певних осіб. Все це робиться, щоб принизити людину.
Точне визначення на законодавчому рівні явища комп’ютерного переслідування призвело б до покарання винних але й допомогло б жертвам, краще зрозуміти, що трапилося з ними. Таким чином трагедії викликані втратою самоповаги можна зменшити. Андрея Брага пояснює: Кіберзалякування дуже тісно пов’язане зі самогубством. Якщо людина піддається довгий час цій формі переслідування, вона стає боязливою, втрачає почуття власної гідності. Були випадки підлітків, які вчинили самогубство. Крім законів, необхідне виховування, щоб люди зрозуміли, що з ними відбувається.
Не тільки жертви повинні бути виховані в цьому випадку, а скоріше, користувачі Інтернету, які у випадку коли є свідками кіберзалякування, повинні відразу виступати проти цього явища.
