Пульс столиці в 12-ох сферах

Наскільки добре знають жителі Бухареста своє місто? І, перш за все, наскільки точні установи та їх спостереження тоді, коли стикаються зі статистичними даними, об'єктивними, про місто.

Christine Leșcu, 06.06.2017, 15:21

Наскільки добре знають жителі Бухареста своє місто? І, перш за все, наскільки точні установи та їх спостереження тоді, коли стикаються зі статистичними даними, об’єктивними, про місто? Наприклад, дуже інтенсивний транспортний рух та затори на головних вулицях складають враження, що ми живемо в перенаселеному місті. Статистики, однак, кажуть інше. 1 січня 2016 року, Бухарест мав офіційно 1,844,576 жителів у порівнянні з 1992 роком, коли чисельність населення досягла рекордного числа 2,067,545. Щоб забезпечити якнайточнішу картину про загальну ситуацію Спільнотний фонд Бухареста запустив дослідження, яке об’єднує офіційну інформацію про 12 ключових сфер міста, які включають: демографію, освіту, безпеку, соціальне здоров’я, культурне споживання, дорожній рух, житло і почуття приналежності до району проживання.

Під назвою «Бухарест: пульс спільноти», дослідження проводилося групою соціологів і антропологів, котрі зібрали в основному інформації від Національного інституту статистики і місцевих органів влади в шести районах міста. Одним з висновків дослідників був той, що суперечності зберігаються при порівнянні офіційних даних. Наприклад, щоб побачити, яким є розрив між багатими і бідними, був необхідний збір інформації з департаментів соціального захисту кожного району, збір, який виявився надзвичайно важким і дивним, вважає Валентина Марінеску, соціолог і університетський викладач: Мені було дуже важко зробити порівняння між районами Бухареста. Є мерії і мери. Є мерії дуже добре організовані, що дали мені необхідні дані. А є районні мерії у яких я просила відповідні дані і отримала аркуш паперу. Це багато говорить про адміністративний апарат, який оплачується з наших податків. Через це було важко порівнювати те, що відбувається з однобатьківськими родинами, бідними і багатими Бухареста з дітьми, що потребують допомоги та літніми людьми.

Через поганий збір даних, деякі результати парадоксальні: мерії деяких районів, які на перший погляд краще позиціонуються з матеріальної точки зору, мають більше людей яким виділяють соціальну допомогу, ніж, як правило, бідніші мерії. Валентина Марінеску: У першій половині 2016 більше 50% соціальної допомоги в Бухаресті, здається, було виділено першому району. Якщо порівняти ці дані з даними інших районів, здається, що більшість людей, які потребують соціальної допомоги – за винятком 2 району, в зв’язку з яким ми не знаємо багато даних, тому що ми не отримали всі дані – походять з району де є найбільше транснаціональних корпорацій, у кварталі Піпера. У шостому районі було зареєстровано 108 людей, в п’ятому районі 112 і в 3-му районі 548. Все залежить від того, як ці випадки реєструються, і як управляють грошима, які повинні йти на соціальну допомогу,у випадку кожної мерії окремо.

І що стосується освіти, Бухарест має особливу ситуацію. Хоча шкільна інфраструктура краща, ніж в інших містах, у Бухаресті рівень невідвідування школи досить високий – близько 15% – відсоток випускників ліцеїв, які склали іспит на атестат зрілості становить 53%, .що не перевищує середній національний показник. Валентина Марінеску: Ми, жителі столиці трохи нетипові з точки зору освіти. Приділяється більше уваги вдосконаленню в освіті і зв’язку досягнень з освітою, більш ніж в інших регіонах країни. Цікаво було б зробити окреме дослідження і дізнатися, скільки грошей вкладено в позашкільні установи та приватне репетиторство. З іншого боку, той факт, що в Бухаресті 53% випускників ліцеїв склали іспит на атестат зрілості не означає, що ми слабші, ніж в провінції. У них критерії оцінення дітей не такі строгі.

Освіта тісно пов’язане з культурним споживанням. Соціологічне дослідження проведене 2015 року, цитоване авторами дослідження «Бухарест: пульс спільноти», показує, що 54,2% жителів Бухареста віддають перевагу театральним виставам, 35,1% поп музиці і 14,6% народній музиці. В цілому, однак, 71,8% жителів столиці не ходять в театр. Влад Одобеску, журналіст і антрополог, один з авторів дослідження, розпочатого Спільнотним фондом Бухареста, розповідає про культурні переваги жителів Бухареста: Це не означає, що вони не беруть участь в культурному житті міста. Останнім часом, особливо, генеральна мерія і районні мерії організовують заходи під відкритим небом. Я не знаю, якою мірою їх можна вважати культурними, але є способом залучити людей до цієї сфери. Ця цифра може бути поєднана з 40% жителів Бухареста, які проводять свій вільний час в торговому центрі або супермаркеті. Це багато говорить про культурну інфраструктуру міста. У 1990 році у нас було 77 кінотеатрів, тепер тільки 17. Дослідження включає і повіт Ілфов, сусідній зі столицею, і стосується кінотеатрів державної мережі.

Незважаючи на все це Бухарест залишається, однак, динамічним містом як в економічному, так і в плані культурного виробництва. Але його динамізм не обов’язково пов’язаний з молодим населенням, адже тільки одна чверть жителів Бухареста має до 24 років. Це набагато нижче, ніж показник в інших великих містах Румунії. Можливо, з демографічної точки зору, це не є молоде місто, але, здається, безпечне місто. Влад Одобеску розповідає: В останні роки, Бухарест є безпечним містом, і відповідно до більш загальних даних, які ми маємо в розпорядженні, в рейтингу європейських міст, розташований перед містами Прага, Братислава, Вільнюс і т.д. У порівнянні з Румунією, Бухарест менш безпечним, ніж інші міста, такі як Клуж і Ясси. Є кілька показників, які вивчаються, щоб встановити це: злочини проти осіб (крадіжки і грабежі), сексуальне насильство, безпека дорожнього руху.

І на емпіричному і об’єктивному рівнях, Бухарест досі не дуже добре відомий. Початок було зроблено, проте,цілком можливо, що парадокси можуть виявитися навіть частиною його чарівності.