Як захистити дітей від впливу цифрового середовища?
Цифровізація впливає на розвиток дитини та середовище, в якому вона зростає, у нейрофізіологічному, психологічному, соціальному, культурному та, що не менш важливо, міжпоколінному плані.
Роксана Васіле і Христина Манта, 15.07.2026, 08:02
Майже 80% дітей у Румунії користуються інтернетом без будь-яких обмежень, згідно з результатами соціологічного дослідження організації «Врятуйте дітей». Понад третина дітей віком від 12 до 14 років мають публічні профілі в соціальних мережах, що сприяє частому контакту з незнайомими людьми – майже половина стикалася з незнайомцями в Інтернеті, а третина повідомляла про ситуації домагань або незручного спілкування. Понад дві третини дітей стикалися з травматичним контентом, і лише крихітний відсоток, лише 5%, мав сміливість звернутися за підтримкою до дорослого. Онлайн-реклама речовин, заборонених неповнолітнім (алкоголь, тютюн чи наркотики), досягає більшості дітей, особливо старших підлітків. А небезпечні виклики (так звані «челенджі») помітні для 60 % дітей, і частина з них бере активну участь у таких ризикованих діях. І, що не менш важливо, 2 з 10 румунських дітей віком від 11 до 15 років виявляють симптоми психологічної абстиненції, коли їм перекривають доступ до телефону чи інших цифрових пристроїв.
Що робити за цих обставин? Проект, поданий парламентарями НЛП, пропонує зробити медіа та цифрову освіту обов’язковим предметом у середній школі. Ініціатива спрямована на розвиток необхідних навичок для відповідального використання онлайн-середовища. За словами депутата Іонуца Строе, Румунія є однією з останніх держав Європейського Союзу, які не ввели цей предмет до шкільної програми: «Я бачив усілякі кліпи, змонтовані за допомогою штучного інтелекту, які спотворюють значення багатьох подій або реалій, у яких ми живемо. Фейкові новини без будь-якого джерела, яке до них доноситься та визначає певну поведінку. Я бачив певні виклики для дітей, які швидко поширюються і, на жаль, стають для них трендом. Я бачив шахрайство. Бачив фальшиві акаунти, які намагаються заманити їх, вкрасти їхні особисті дані чи багато інших речей, що цікавлять тих, хто використовує ці технології зовсім для іншої мети».
Паралельно з цифровою освітою Європейська Комісія також хоче посилити законодавство щодо відповідальності власників онлайн-платформ. Чому саме Комісія? Тому що проблеми, пов’язані з діяльністю дітей у віртуальному просторі, існують не лише в Румунії, а й у всьому Європейському Союзі. Депутати Європарламенту вже обговорили план заходів, прийнятий Брюссельським виконавчим органом. Віце-президент Європейського парламенту Ніку Штефануце виступив за те, щоб, наприклад, кібербулінг вважався злочином: «Однак, вікове обмеження для соціальних мереж – це те, що варто врахувати. Французи зробили це недарма, бо, хочу пояснити, соціальні мережі створені за алгоритмом, який викликає залежність, і тоді нам доводиться думати про те, що ми забороняємо в школі – і ми вже забороняємо алкоголь у школі, паління в школі… Можливо, телефон не повинен бути частиною школи щодня, як і соціальні мережі!»
У Бухаресті думки з цього питання досі розділилися. Організація «Врятуйте дітей» хотіла б повністю та без винятку заборонити доступ до соціальних мереж для дітей віком до 13 років, а для дітей віком від 13 до 15 років доступ здійснювати лише за явною згодою батьків. Джордже Роман, програмний директор організації: «Нам потрібна заборона для дітей віком до 13 років, але дуже добре розроблена технічнат заборона, і коли ми говоримо про 13-15 років, не просто угода, а «перевірена батьківська угода» в тому сенсі, що батьки повинні забезпечити наявність рішення батьківського контролю на телефоні, яке захищає дитину не лише від мереж, але й загалом від багатьох інших сайтів, які не організовані як мережі, таких як соціальні мережі, сайти з образливими матеріалами, з екстремальним насильством, які запрошують дітей дивитися порнографічні матеріали для дорослих і навіть створювати матеріали в обмін на гроші. Отже, ми говоримо про набагато надійніший захист для дітей віком від 13 до 15 років, з угодою про те, що певні мережі можуть бути доступні дітям після того, як влада перевірить, чи батьки враховують усі ці аспекти безпеки дитини».
На політичному рівні керівник Департаменту з надзвичайних ситуацій Раед Арафат виступає за обмеження доступу дітей та підлітків до соціальних мереж. Мова йде не про цензуру, а про захист їхнього психічного здоров’я, — зазначає він: «Діти зазнають значного впливу, і ми маємо усвідомлювати, що в соціальних мережах ми поширюємо фізичне насильство; у соціальних мережах діти можуть стикатися з булінгом, психологічним насильством, агресією з боку однолітків, піддаватися стигматизації, перебувати у стані стресу, і це аж ніяк не йде їм на користь».
Дитинство та підлітковий вік не повинні приноситися в жертву заради прибутку цифрових платформ, додає Раед Арафат, якому, однак, заперечує навіть його власний керівник — міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. Той наводить контраргументи, що повна заборона доступу дітей до соціальних мереж спричинить фрустрацію та надмірну цікавість. На його думку, рішення може полягати лише у ґрунтовній та серйозній освіті. Дітей потрібно навчити розпізнавати фейкові новини, маніпуляції, мову ненависті та токсичну поведінку в інтернеті, — зазначає міністр внутрішніх справ.
Зрештою, незалежно від прийнятих рішень, важливо, щоб безпека неповнолітніх в Інтернеті стала пріоритетом державної політики. На думку громадських організацій, необхідно розробити та впровадити узгоджені заходи з профілактики, цифрової освіти та втручання, які відповідатимуть сучасним реаліям. Також необхідно, щоб соціальні платформи взяли на себе відповідальність за захист дітей у цифровому середовищі шляхом застосування політик безпеки, модерації потенційно шкідливого контенту та забезпечення ефективного функціонування механізмів повідомлення про порушення. Все це для того, щоб найвищі інтереси дитини були на першому місці!
