Замок Ночпа у підніжжі гір Ретезат
Дороги, що ведуть від «Краю Гацегу» до гір Ретезат, проходять через села, насичені історією, які зберегли свій архаїчний вигляд. Замок Нопча в селі Сечел, розташований за десять кілометрів від міста Гацег, на одній з доріг, що ведуть до долини річки Нукшоара (П'єтреле), був відреставрований і відновив свій вигляд з XIX століття...
Христина Манта, 12.10.2025, 06:53
Дороги, що ведуть від «Краю Гацегу» (історична назва регіону Гацег в Гунедоарі) до гір Ретезат, проходять через села, насичені історією, які зберегли свій архаїчний вигляд, не порушений промисловістю або бруталістськими будівлями, характерними для комуністичної епохи. Подекуди патріархальні поселення зі старими будинками та огорожами з річкового каміння, на тлі яких височіють видатні вершини Ретезату, прикрашені історичними пам’ятками. Туристи знаходять тут боярські замки минулих століть, з вишуканою для свого часу архітектурою, фортеці, зведені в невідомі часи на скелях, середньовічні кам’яні церкви зі стінами, прикрашеними яскравими фарбами, побудовані з античних руїн, та численні інші пам’ятки, що залишилися з часів римлян.
«Перлинами» цих сіл, якими туристи проїжджають перед тим, як увійти в круті й дикі долини річок у горах Ретезат, є такі місця, як колишнє римське поселення Сармізегетуза, фортеці Колц і Мелеєшть, князівські двори в Реу де Морь та Сеашу де Сус, середньовічна вежа в Рекітова, замки Кендеффі, Погань та Нопча, середньовічні церкви в Пештяні, Денсуші, Синтамсарія Орлы та Остров. Кожна з них має свої легенди, які розповідають місцеві жителі. Нещодавно, після двох десятиліть занедбаності та п’яти років ремонтних робіт, повернулася до життя нова туристична пам’ятка. Замок Нопча в селі Сечел, розташований за десять кілометрів від міста Гацег, на одній з доріг, що ведуть до долини річки Нукшоара (П’єтреле) в горах Ретезат, був відреставрований і відновив свій вигляд XIX століття, коли в ньому мешкала родина Нопча. Реставраційні роботи, вартістю понад 11,5 мільйонів леїв, були профінансовані з державних коштів та бюджету Гунедоарського повіту, а замок перейшов під управління Музею дакійської та римської цивілізації з міста Дева. Відкриття замку привернуло увагу до цього району як румунських туристів, так і численних іноземних відвідувачів.
Замок був зведений два століття тому дворянською родиною Нопча, спорідненою з родиною Гунядів, про що свідчить герб, який зберігається в обох родинах, — ворон з кільцем у дзьобі. У XIX столітті ця родина стала однією з найвпливовіших у Трансільванії, підтримуючи тісні зв’язки з Віденською імператорською родиною. У Трансільванії дворяни Нопча володіли численними маєтками та замками в краях Гацегу біля підніжжя гір Ретезат та в долині ріки Муреш у Гунедоарі та Араді. Побудований на початку XIX століття, замок носить відбиток особистості барона Франца Нопчі, вченого, ім’я якого пов’язане з першими відкриттями скам’янілостей карликових динозаврів у Краю Гацегу. Названий «Чорне обличчя» або «трансільванський Зорро», граф Франц Нопча був суперечливою постаттю того часу, з багатою науковою діяльністю в галузі палеонтології, першим сином барона Елека Нопчі і останнім мешканцем історичної будівлі. Його життя було сповнене пригод. Як шпигун, він мав звичку переодягатися в пастуха і бродити горами Ретезат, що зробило його ворогом румунської держави і змусило покинути село Сичел. Він багато подорожував Албанією та Чорногорією, беручи участь у багатьох наукових конференціях з біології. У 1920 році він був помилуваний королем Фердинандом і запрошений на роботу до Румунського геологічного інституту. Повернувшись до села Сичел, Франц Нопча був атакований і побитий селянами, що залишило на ньому фізичні наслідки. У 1933 році через фінансовий занепад барон покінчив життя самогубством.
Розташований на площі 1,7 га замок пережив упродовж часу драматичні моменти, особливо в комуністичний період, коли будівля, бібліотека, сади, ставки та парк зазнали значних пошкоджень, а також був перетворений на спеціальний навчальний заклад для дітей-сиріт з психічними вадами. У 2019 році, перебуваючи в стані значної руйнації, замок став об’єктом масштабного проекту реконструкції, який мав три основні складові – реставрацію будівлі, створення культурного центру «Замок Нопча» та туристичного інформаційного центру. Після реставраційних робіт, які завершилися в червні 2024 року, резиденція родини Нопча відновила свою колишню велич і тепер відкриває свої двері як музейний простір, де громада та відвідувачі з усього світу можуть відкрити для себе її вражаючу архітектуру та захоплюючі історії, які зберігаються в її стінах.
Замок був знову відкритий для відвідувачів з першою тимчасовою виставкою у вересні цього року. Фахівці Музею дакійської та римської цивілізації з міста Дева, якому належить цей історичний об’єкт, доклали зусиль і підготували все необхідне для облаштування внутрішніх приміщень та розміщення експонатів, які були представлені публіці. «Виставка надасть відвідувачам можливість відкрити для себе історію та архітектуру замку Нопча, предмети культурної спадщини з колекцій музею, спеціально відібрані для цієї нагоди, елементи, що ілюструють зв’язок замку з місцевою історією та особистостями, які залишили слід у його минулому», — повідомлено на сайті музею. За інформацією того ж джерела, виставка стане початком серії культурних та освітніх проектів, які перетворять замок Нопча на важливий центр тяжіння для мешканців повіту та відвідувачів з усієї країни.
