Барометр культурного споживання 2025
Що свідчать найсвіжіші дані про культурні звичаї румунів?
Лейла Кеаміль і Христина Манта, 20.11.2026, 10:52
«Барометр культурного споживання 2025» був презентований у Бухаресті Національним інститутом культурних досліджень та освіти. Це щорічне дослідження оцінює практики, частоту та тенденції культурного споживання в Румунії. Воно пропонує погляд на культурне споживання як на соціальний феномен, інтегрований у повсякденні практики та динаміку відносин між людьми та спільнотами, до яких вони належать. Згідно з даними барометра, майже три чверті респондентів, а саме 65 %, зазначили, що протягом останнього року відвідали історичну пам’ятку або археологічне місце, тоді як у 2014 році цей показник становив 30 %.
Це найбільше зростання. Приблизно 40% респондентів зазначили, що відвідували музеї, виставки чи галереї; приблизно стільки ж брали участь у музичних фестивалях або ходили до кінотеатру, а 23% — до театру. Розподіл результатів також окреслює профіль вітчизняного споживача культури, у якому музичні та аудіовізуальні продукти мають дуже високі показники споживання, за ними йдуть інформаційні заходи та читання книг. Прослуховування музики та перегляд інформаційних телепрограм посідають перші два місця. Однак Кармен Кроїтору, генеральний директор Національного інституту культурних досліджень та освіти, одна з координаторок дослідження, зазначила, що спостерігається зниження рівня культурного споживання.
«Те, що люди стурбовані й двічі перевіряють гаманець, перш ніж купити квиток у театр, оперу чи на концерт, стає дедалі помітнішим. Ймовірно, найгостріший спад буде помітний у 2026 році», — зазначила Кармен Кроїтору. Говорячи про книжковий ринок, вона зазначила, що «люди менше читають на папері, а більше — на планшетах та екранах». «Читання не зникло, воно є, і воно є фундаментальним, адже навіть з штучним інтелектом все одно доводиться читати».
«Отже, завдання полягає в тому, щоб з’ясувати, як знову примирити читання з таким об’єктом, як «книга», і ми плануємо запропонувати стратегію державно-приватного партнерства між тим, що зникло з Румунії, а саме книгарнями, та бібліотеками, які виконують функцію національної служби збереження книги», — додала Кармен Кроїтору. За її словами, якщо порівняти культурну активність у Бухаресті, а саме відвідування театру чи кількість прочитаних книг, із тим, що відбувається у сільській місцевості, то можна помітити, що її частка у три-чотири рази вища. Кармен Кроїтору пояснила, що головною перешкодою для мешканців Бухареста, коли йдеться про відвідування театру, є не гроші, а час.
Натомість, якщо проаналізувати ситуацію в сільській місцевості, проблемою є віддаленість, низькі доходи та брак пропозиції. На думку авторів дослідження, для того щоб широка громадськість мала кращий доступ до культури, необхідно не лише знизити витрати та скоротити відстані, а й організовувати гнучкі заходи, розроблені для певних типів аудиторії. Мета полягає в тому, щоб участь у культурному житті перестала бути лише винятком, а стала постійною звичкою, інтегрованою в життя громади.