Від сприйняття до поведінки
Третина румунів стверджує, що за останній рік якість їхнього життя погіршилася.
Роксана Васіле і Христина Манта, 24.09.2026, 10:25
Національна валюта значно знецінилася відносно основних валют, і в середу лей досяг найвищого в історії курсу щодо євро… Літр бензину став коштувати еквівалент приблизно 2 євро, а літр дизельного палива перевищив цей поріг, і румуни змушені щодня витрачати з гаманця дедалі більше грошей на повне заправлення… За таких умов нікого не дивує, що майже третина людей (32 %) заявляють, що живуть гірше, ніж рік тому.
Згідно з опитуванням, проведеним 1–7 вересня INSCOP у формі телефонних інтерв’ю, переважна більшість — понад 86 % громадян країни — і надалі очікує на зростання цін у найближчі шість місяців. Ми спостерігаємо «стабілізацію вже сформованого стану економічної недовіри». (…) Не в тому сенсі, що люди вважають ситуацію нормальною чи прийнятною, а в тому, що вони починають пристосовувати свої рішення до припущення, що труднощі триватимуть, виявляючи таким чином певну стійкість», — пояснює у прес-релізі Ремус Штефуреак, директор INSCOP Research, який провів опитування.
Ця адаптація проявляється у планах щодо витрат — понад половина учасників опитування заявляють, що протягом наступного півріччя вони витрачатимуть менше, ніж зараз. А їхні очікування щодо поліпшення економічної ситуації також є стриманими — лише приблизно кожен десятий румун бачить поліпшення в наступному році, тоді як половина опитаних не вірить, що ситуація покращиться в найближчому майбутньому. Таку саму тенденцію спостерігають і в підприємницькому середовищі.
Флорін Жіану, голова організації «IMM Romania», розповідає про економіку, в якій малі та середні підприємства пристосовуються до складніших умов, та звертає увагу на уповільнення темпів найму працівників: «Якщо в попередні роки ми спостерігали позитивну динаміку щодо працевлаштування, то цього року працевлаштування, причому значна його частина, зупинилося, і люди залишають компанії. Ми також бачимо, що рівень безробіття вже зріс на один процентний пункт, а дуже багато трудових договорів було розірвано».
Однак Леонардо Бадя, перший заступник голови Національного банку Румунії, наголошує, що показники настроїв не слід розглядати як заміну економічним статистичним даним, а як їхнє доповнення: «Коли хочемо розробляти економічну політику, ми не будуємо її і не розробляєм лише на основі або виключно з урахуванням опитувань чи сприйняття, але їх не слід ігнорувати».
Іншими словами, коли обережність не залишається лише на рівні сприйняття, а виявляється у відкладених витратах, відстрочених фінансових рішеннях або схильності більше заощаджувати, економічні настрої починають перетворюватися на поведінку, яка може впливати на економіку.
