Дефіцит платіжного балансу Румунії зростає

За перші 11 місяців минулого року, дефіцит платіжного балансу Румунії подвоївся у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Mihai Pelin, 16.01.2018, 12:06

Дефіцит платіжного балансу
Румунії за перші
11 місяців 2017 року досяг майже 5,6 мільярдів євро, що майже вдвічі більше у порівняні з аналогічним періодом
минулого року, – показують дані Національного банку. Економічні аналітики вважають, що цей
дисбаланс не є причиною
занепокоєння, а скоріше спосіб, в якому він фінансується.

Практично різниця між вартістю імпорту та експорту значно зросла. Ця еволюція не є дивною,
якщо врахувати той факт, що ця тенденція триває вже понад один рік, -
стверджує економічний аналітик
Ауреліан Докіа:
Я вважаю, що
на даний час, хоча ця тенденція спостерігається
з особливою
увагою з боку влади та Національного банку, не слід вважати її як тривожною ситуацією, оскільки
рівень дефіциту платіжного балансу залишається низьким, близько 3% від ВВП. Це означає, що цей рівень значно нижчий, ніж тоді, коли виникла криза у 2008 році, а саме
понад 12%
від ВВП. Проблема полягає в тому, що фінансування зовнішнього
дефіциту має здійснюватися переважно за рахунок прямих інвестицій, але це не
відбулося на відповідному рівні.

Отож, навіть якщо прямі іноземні інвестиції склали майже 1 млрд. євро, вони
не були достатніми для фінансування зовнішнього дефіциту, саме тому в період січень-листопад
2017 року, загальний зовнішній борг країни збільшився на майже 1,5 млрд. Євро. З іншого боку, згідно з показниками, основним двигуном
економічного зростання залишатиметься і в четвертому кварталі 2017 року внутрішній
попит. До цього може додатися скромний вклад валового
формування основного капіталу через збільшення державних витрат наприкінці року,
але в умовах імовірного дотримання встановлених параметрів дефіциту бюджету впродовж
2017 року, – уточнює Нацбанк.

Однак, у випадку чистого експорту очікується збільшення негативного вкладу
через значне збільшення у жовтні дефіциту торгового балансу, що суттєво
прискорило поглиблення дефіциту поточного рахунку, порівняно з аналогічним
періодом минулого року. На думку експертів Нацбанку, нинішній контекст вимагає
продовження коригування валютної політики шляхом підвищення облікової ставки
на 0,25 процентного пункту до 2%.

З іншого боку, Центральний банк звертає увагу на те, що продовження низького
рівня освоєнння коштів від європейських фондів та скорочення динаміки реального
наявного доходу населення через збільшення інфляційних наслідків, загрожують економічному зростанню.