Заклик до трансатлантичного діалогу
Дональд Трамп погрожує запровадити мита проти будь-якої країни, яка виступить проти придбання Гренландії, а ЄС аналізує заходи у відповідь.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 19.01.2026, 10:34
На осі США – Європейський Союз спостерігається зростання напруженості, спричинене наміром президента Дональда Трампа придбати Гренландію, попри заперечення Данії, яка управляє арктичним островом, та інших європейських держав. Розбіжності загострилися після того, як у суботу глава Білого дому пригрозив низці країн — Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччині, Великій Британії, Нідерландам і Фінляндії, запровадженням додаткових тарифів доти, доки не буде укладено «угоду про повний і цілісний продаж Гренландії». За словами Дональда Трампа, додаткове мито в розмірі 10% набуде чинності з 1 лютого і може зрости до 25% з 1 червня.
Європейські країни наразі вивчають можливі кроки у відповідь. Лідери ЄС оголосили, що в четвер проведуть екстрений саміт для обговорення запровадження відповідних тарифів у разі реалізації погроз Трампа. Євросоюз розглядає можливість введення мит на суму 93 мільярди євро щодо компаній зі Сполучених Штатів або обмеження доступу американських компаній до єдиного ринку ЄС. Ці заходи підготовлені з метою надати Брюсселю додаткові важелі впливу під час переговорів з американським президентом у Давосі цього тижня, де ЄС сподівається досягти певного компромісу.
«Я глибоко стурбований ескалацією публічних заяв між трансатлантичними партнерами та союзниками у зв’язку з останніми подіями. Ми повинні відновити переговори на відповідних дипломатичних рівнях», – заявив у неділю президент Нікушор Дан. Того ж дня він отримав лист, в якому президент Трамп офіційно запросив Румунію приєднатися до його ініціативи «Рада миру». Згідно з копією листа та проєктом хартії, отриманими Reuters, Раду довічно очолюватиме Дональд Трамп, а свою діяльність вона розпочне з врегулювання конфлікту в Газі, з подальшим розширенням мандату на інші конфлікти.
Членство в Раді передбачає трирічний термін повноважень, за винятком випадків, коли країни сплатять по 1 мільярду доларів для фінансування її діяльності та отримання статусу постійного члена. Такі листи отримали 60 держав, які переважно відреагували стримано, побоюючись, що ця ініціатива може підірвати роль Організації Об’єднаних Націй. Ізраїльські посадовці висловили занепокоєння складом Ради миру, зазначивши, що її формат суперечить політиці Ізраїлю і що держава не була проконсультована щодо її створення. Палестинська сторона, зі свого боку, звернула увагу на відсутність власних представників.
