Заморожені конфлікти у Р.Молдова
Із відмінною синхронізацією придністровські сепаратисти на сході Р. Молдова, гагаузи - на півдні, опозиційна Комуністична партія і Посольство Росії в Кишиневі намагаються заблокувати зближення молдовської держави із Заходом.
Bogdan Matei, 16.01.2014, 13:41
У Молдови немає часу, щоб насолодитися плодами свого європейського вибору. Менш ніж через два місяці після того як представники молдовської влади підписали на саміті ЄС у Вільнюсі, угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з Європейським Союзом, Кишинів перебуває під величезним тиском з різних боків, спрямованим на зведення нанівець усіх докладених досі зусиль.
У Гагаузії місцева влада готуються провести 2 лютого референдум із подвійною ставкою. З одного боку, він стосується зовнішньополітичного вектора розвитку, спрямованого на Митний союз Росія-Білорусь-Казахстан, як альтернатива курсу на ЄС, а з іншого боку — створення правових засад для виходу Гагаузької автономії, в якій більшість населення складає тюркомовний народ, що сповідує православя, зі складу країни, у випадку втрати останньої незалежності шляхом суто гіпотетичного обєднання з Румунією.
“Це незаконний референдум, який не має нічого спільного з проблемами громадян і може напружити ситуацію в країні”, – попередив премєр-міністр Юрій Лянке, нагадавши, що плебісцит порушує як Конституцію, так і інші закони країни. До речі рішення про проведення референдуму було визнане незаконним Комратським районним судом, а Генеральна прокуратура Молдови порушила у звязку з цим кримінальну справу за фактом самоуправства.
Тим часом Партія комуністів, флагман проросійської опозиції в молдовському парламенті, не вагаючись підбурює до порушення закону. Комуністи закликають гагаузів взяти участь у референдумі і голосувати “за”. Теж у Кишиневі, посол Росії заявив, що Москва приділятиме особливу увагу Гагаузії.
Паралельно із цієї війною прес-релізів, на сході країни лідери сепаратистського режиму оголосили про застосування на території Придністровя російського законодавства, з метою полегшення інтеграції в Російську Федерацію. Придністровський регіон вийшов з-під контролю Кишинева після збройного конфлікту в 1992 році, коли за сепаратистів заступилися російські війська.
Майже одночасно, не вдаючись до збройного повстання, але теж під протекторатом Москви, Гагаузія одержала від Кишинева широку автономію. Минуло майже чверть століття, але ці заморожені конфлікти так і не були врегульовані. Різні рішення, запропоновані ОБСЄ та формат переговорів, до яких, крім Кишинева і сепаратистів, були долучені Росія, Україна, ЄС і США, виявилися неефективними.
За оцінками аналітиків, ці два сепаратистські регіони є незаперечними козирями в рукаві Москви, від яких вона ніколи не відмовиться. Їх стратегічна корисність була підтверджена як в 90-ті роки, коли Росія зробила неефективною проголошену Кишиневом незалежність, так і тепер, коли Москва ускладнює шлях до Європи і відділення від радянського минулого.
