Знову про автономію
Референдум, проведений у четвер у Шотландії, викликав емоції у Великобританії. В той же день, у Румунії, Демократичний союз угорців Румунії презентував свій проект автономії так званого Краю секлерів.
România Internațional, 19.09.2014, 13:00
З Каталонії та Країни басків в Іспанії до бельгійської Фландрії, з Корсики і провінції Бретань у Франції до Південного Тіролю в Італії, сепаратистські рухи, які сподівалися, що шотландський референдум створить прецедент в ЄС, змушені тепер змиритися з провалом сецесіоністських рухів. Помірні або енергійні, впливові або ні, ці рухи не приховують своєї солідарності, надають одне одному взаємну політичну підтримку та узгоджують свої дії.
Ані Румунію не оминув цей рух за відокремлення, який охопив центр країни, так званий Край секлерів, де більшість складають етнічні угорці. До тепер, автономію цієї території, як попередній етап до незалежності, утверджували лише угорські радикали Трансільванії, згруповані в позапарламентських партіях. До них тепер приєднався, з власним проектом автономії секлерівських територій, помірний Демократичний союз угорців Румунії.
Провід союзу, який з 1990 року маже безперервно перебуває в румунському парламенті, а з 1996 року увійшов майже до всіх правлячих коаліцій, уповноважив свого лідера, віце-премєра Келемена Хунора представити основні положення цього проекту.
Документ передбачає, що три повіти Трансільванії – Харгіта, Ковасна та Муреш – обєднані в автономну структуру, повинні отримати повноваження за прикладом італійського Південного Тіролю. На карті Румунії вже була така автономна структура в перші два десятиліття комуністичної диктатури, найгірші в сучасній історії країни, під назвою Угорський автономний округ. І не за тірольським, а за радянським зразком.
Проект ДСУР передбачає надання угорській мові офіційного статусу, наряду з румунською та її викладання у всіх школах регіону, в тому числі в румунських. Дві етнічні групи — угорська та румунська — мають бути пропорційно представлені у всіх установах, в тому числі в судовій системі, де дві третини суддів і прокурорів мають бути угорської національності, і одна третина – румунської. Ініціатори проекту хочуть, щоб 50% доходів від зборів і податків, зібраних в регіоні залишилися в місцевому бюджеті.
І нарешті, столицею Краю секлерів ініціатори проекту автономії обрали найбільше місто в регіоні – Тиргу-Муреш, де, до речі, більшість населення складають румуни. “Угорці не хочуть відокремлення або незалежності, а лише ефективні гарантії збереження і розвитку національної ідентичності,” — уточнив Келемен Хунор.
Румунські політики, як соціал-демократи, з якими ДСУР перебуває зараз при владі, так і від правоцентристської опозиції, стверджують, однак, що будь-яка зміна адміністративно-територіального устрою держави має відповідати Конституції, яка передбачає, що Румунія є національною та унітарною державою. Румунські партії, згодні з децентралізацією та регіоналізацією, стверджують, однак, що в основі цих процесів не можуть стояти етнічні критерії, як того хочуть члени Демократичного союзу угорців Румунії.
