Зустріч «Коаліції охочих за Україну»
37 країн, що входять до Коаліції охочих заради України, підтвердили своє зобов’язання продовжувати надавати військову підтримку та створювати надійні гарантії безпеки після завершення конфлікту.
Коріна Крістя і Христина Манта, 14.07.2026, 10:43
«Ми повинні активізувати нашу підтримку України, зміцнити її оборону, посилити тиск на Росію та створити гарантії безпеки на майбутнє, коли війна закінчиться». Саме про це попросив президент Еммануель Макрон у глав держав та урядів, які зібралися в Парижі, де в понеділок відбулася зустріч «Коаліції охочих за Україну». Зустріч зібрала представників 37 країн, зокрема до неї приєдналися Молдова та Північна Македонія. Президент Володимир Зеленський, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніу Кощта взяли участь у шостому засіданні цієї коаліції, створеної з ініціативи Франції та Великої Британії.
Коаліція, яка взяла на себе зобов’язання надавати Україні військову підтримку та гарантії безпеки шляхом розгортання миротворчих військ після припинення бойових дій — захід, покликаний стримати Росію від нових нападів на свого сусіда. Жертви та зусилля українського народу, спрямовані на те, щоб продовжувати захищатися від російської агресії, й надалі підтримуватимуться за допомогою озброєння та військової техніки, що постачаються європейцями на підставі угод, оголошених у Парижі.
Напередодні саміту дев’ять європейських країн утворили альянс з метою розвитку, у партнерстві з Україною, протиракетних сил, щоб не тільки допомогти цій країні захиститися від масових ракетних атак з боку Росії, а й підвищити безпеку всього континенту. «Ця акція не спрямована проти когось, а має на меті наш захист», — наголосили лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Норвегії, Іспанії, Швеції, України, Нідерландів та Великої Британії, які долучилися до цієї ініціативи, запропонованої президентом Зеленським.
З іншого боку, Франція та Україна спільно затвердили план дій, який передбачає придбання Україною 16 винищувачів «Рафаль» та супутнього озброєння; очікується, що перші з них з’являться в повітряному просторі України у 2028–2029 роках. З метою зміцнення своєї протиповітряної оборони українці придбають у французів ракетні комплекси «земля-повітря» нового покоління, а угода також передбачає виробництво за українською ліцензією французьких зенітних та крилатих ракет.
«Те, що ми зараз будуємо, призначене не лише для України — це демонстрація того, що Європа здатна взяти на себе відповідальність за власну безпеку, захищати свої інтереси та діяти злагоджено й рішуче, без наївності, незалежно від намірів Росії», — заявив президент Макрон, який також зазначив, що багатонаціональні сили для України, які нещодавно розмістили свій штаб поблизу Парижа, розпочнуть спільні навчання восени. Президент Франції відзначив також рішення Президента США Дональда Трампа надати Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер закликав посилювати з кожним днем підтримку України, зокрема протиповітряну оборону, щоб українці надалі могли успішно протистояти російській агресії. Він зазначив, що його наступник на чолі британського уряду продовжуватиме цю політику. «Ми маємо посилити наші власні спроможності виробництва і повинні підтримувати інновації в Україні. Маємо більше тиснути на Росію, просуваючись щодо посилення санкцій», – переконаний він.
Румунію на цій зустрічі представляв президент Нікушор Дан, який ще раз наголосив, що підтримка, надана Україні на всіх відповідних рівнях, залишається надзвичайно важливою для стабільності та безпеки всього регіону. У понеділок ввечері, після участі у засіданні «Коаліціїохочих», він заявив, що інвестиції в оборону та безпеку України «є інвестиціями у нашу власну безпеку, і Україна має бути здатною вести переговори про мир із позиції сили».
«Я взяв участь у засіданні «Коаліції охочих», яке відбулося в Парижі за участю президента Французької Республіки Еммануеля Макрона. Обговорення між членами Коаліції ще раз підтвердили причини, через які Європа та наші партнери, які поділяють ті самі цінності, мають і надалі брати участь у створенні міцної системи гарантій безпеки для України. У міру того, як ми просуваємося вперед завдяки конкретним діям та скоординованому плануванню, наші спільні зусилля мають залишатися зосередженими на досягненні припинення вогню та, зрештою, справедливого, тривалого й сталого миру. Румунія й надалі діятиме як відповідальний союзник і надійний партнер на підтримку цієї мети», — написав Нікушор Дан у понеділок ввечері у дописі на X.
За словами глави держави, «нашим найближчим пріоритетом залишається забезпечення свободи судноплавства та захист торговельних маршрутів у Чорному морі». «Інвестиції в оборону та безпеку України — це інвестиції у нашу власну безпеку, і Україна має бути здатною вести переговори про мир із позиції сили. Водночас я, як і завжди, закликав приділяти особливу увагу безпеці Республіки Молдова. У цьому контексті я радію, що Республіка Молдова вперше взяла участь у засіданні «Коаліції охочих» та приєдналася до неї, починаючи з сьогоднішнього дня», — зазначив він.
Крім того, Адміністрація президента повідомила, що Нікушор Дан у середу, 15 липня, візьме участь у Києві у п’ятому Саміті «Україна — Південно-Східна Європа». Візит до Києва відбувається на запрошення президента України Володимира Зеленського. Це формат, започаткований у 2023 році на тлі агресивної війни Росії проти України. Це регіональна платформа для підтримки України та спільної боротьби зі складними наслідками війни та її впливом на ширший регіон, який характеризується спільними інтересами у сферах безпеки, економіки, енергетичної та інфраструктурної взаємопов’язаності, стійкості та протидії гібридним загрозам. Участь президента Румунії в цьому саміті ще раз засвідчує солідарність Румунії з Україною та однозначну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності цієї держави. З цієї нагоди президент Нікушор Дан ще раз підтвердить зобов’язання Румунії й надалі надавати допомогу Україні та сприяти зміцненню безпеки й стійкості Чорноморського регіону та Південно-Східної Європи. «Саміт має важливе значення також з точки зору підтримки європейського курсу України та Республіки Молдова, а також буде присвячений таким темам, як регіональна інфраструктура, енергетична безпека та стійкість», — зазначила Адміністрація президента.
