Кишинів – мітинг за возз’єднання
Десятки тисяч людей вимагали в неділю у Кишиневі возз'єднання Р. Молдова з сусідньою Румунією.
Bogdan Matei, 06.07.2015, 13:31
Політичні аналітики стверджують, що в Молдові, суспільство ділиться на прихильників європейської інтеграції та тих, хто підтримує збереження в орбіті політичного впливу Москви. Різниця між ними мала, доказом цього є останні парламентські вибори, що пройшли 30 листопада минулого року, коли прозахідні партії – Ліберал-демократична, Демократична і -Ліберальна – здобули тільки кілька мандатів більше у порівнянні з лівими русофілами – соціалістами та комуністами. Крім цих двох домінуючих напрямків, там, однак, існує напрям про-західного табору, чий голос чути більш чітко. Між Москвою і Брюсселем, деякі вибирають Бухарест.
У неділю, 30 000 людей зібралися в центрі Кишинева, щоб вимагати об’єднання з Румунією. Ініціатори, неурядові організації двох країн, ствердили, що тільки разом ми можемо справитись з викликами майбутнього, краще жити в нашій країні, можемо насолоджуватися великою країною без внутрішніх кордонів, без перешкод зі спільною і процвітаючою долею для всіх румунів. Резолюція була зачитана одним з найпопулярніших акторів в Кишиневі Ніколає Желеску: Ми звертаємося до всіх вирішальних чинників у Румунії та Молдові, щоб незважаючи на ідеології та партійні інтереси сприяли національній солідарності і возз’єднаню двох сторін.
Захід відбувся на тій же площі, яка називається Великі національні збори, де були проведені масові антирадянські протести в 1989-1990рр., і де 27 серпня 1991 року, понад 700 тисяч людей привітали проголошення парламентом у Кишиневі незалежності від Москви. Для багатьох це було лише першим кроком до усунення руйнівних наслідків радянського ультиматуму 1940 року, коли Москва Сталіна анексувала східні румунські територій, на яких була створена нинішня Республіка Молдова. Учасники недільного мітингу сподіваються, що ще з цього року, у парламентах Кишинева та Бухареста буде створена більшість, яка вирішить проведення референдуму про об’єднання Молдови з Румунією.
До тих пір, однак, стверджують оглядачі, Кишинів терміново потребує функціональної урядової більшості. Країна в повній фінансово- банківській кризі, дефіцит бюджету зростає, а зовнішнє фінансування припинилось. Місяць тому, уряд меншості підтриманий Ліберал- демократичною та Демократичною партіями пішов у відставку після неодноразових звинувачень в корупції і некомпетентності та викриття, що прем’єр-міністр Кирило Габуріч сфальсифікував документи про освіту. Демократи і ліберал-демократи ведуть переговори з лібералами для створення нової коаліційної більшості, що була при владі з 2009 по 2014 рр., яка уклала Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем і плекала надію, що Молдова може бути прийнята в ЄС в 2020 році.
