Криза з біженцями: погляд з Бухареста
Румунія, в особі віце-прем'єр-міністра і міністра внутрішніх справ Габрієля Опрі, висловилася у Брюсселі за добровільні квоти розподілу біженців.
Roxana Vasile, 15.09.2015, 13:40
Країни ЄС не змогли в понеділок домовитися про розподіл величезної кількості біженців, які шукають кращої долі на старому континенті, створюючи найбільшу кризу за останні 70 років. Результат екстреного засідання міністрів внутрішніх справ країн співтовариства у Брюсселі був відносно передбачуваним: принаймні, протягом останнього тижня, позиції європейських політиків з різних країн були діаметрально протилежними.
Адже, якщо представники 28 країн-членів домовилися про розподіл 40000 біженців з Італії та Греції, які будуть переселені упродовж двох років, як це було погоджено ще у липні, то це означає, що вони не дійшли домовленості щодо інших 120000 іммігрантів, який прибули між часом з країн Близького Сходу та Африки. Європейська комісія хоче ввести обов’язкові квоти на прийом іммігрантів, але деякі держави ЄС, у тому числі Румунія, категорично проти цього. Бухарест неухильно дотримується взятих на себе влітку зобов’язань і готовий взяти участь у механізмі перерозподілу та прийняти 1705 прохачів притулку з Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу.
Віце-прем’єр з питань національної безпеки та міністр внутрішніх справ Габрієль Опря, який взяв участь у вчорашньому засіданні у Бельгії, озвучив перед своїми європейськими колегами позицію Бухареста у рамках наданих йому мандатів та інструкцій з боку президента Клауса Йоханніса і прем’єр-міністра Віктора Понти. До речі, цю позицію глава держави пояснив на прес-конференції у Бухаресті. «Ми, якщо приймемо іммігрантів, то це не означатиме лише їх забезпечення житлом цієї зими, а потім побачимо. Ні, якщо ми погодимося їх прийняти, ми відповідатимемо за їх подальшу долю. Цим людям треба забезпечити доступ до освіти, вони мають вивчити румунську мову, діти повинні йти до школи, ми маємо їх інтегрувати в суспільство.»
Пропозиція Румунії в рамках зусиль з подолання кризи з іммігрантами є щедрою, – сказав президент Клаус Йоханніс, додавши, що країни, які виступають проти обов’язкових квот можуть продемонструвати свою солідарність інакше. Бухарест бере участь, наприклад, в даний час у зміцненні зовнішніх кордонів ЄС і може поділитися, якщо буде потрібно, як персоналом, так і досвідом.
Крім того, Румунія не знаходиться під тиском біженців як Греція, Італія, Австрія, Німеччина чи сусідня Угорщина, тому що це не є членом Шенгену, який, як зараз йдуть справи, за словами президента не діє. Шенгенський простір в даний момент є недіючим і це нас, так само, турбує. Це питання буде обговорюватися на засіданні Верховної ради оборони країни.»
Отож на засіданні Верховної ради оборони країни 17 вересня будуть розглянуті два основних питання: Шенгенський простір і позиція Румунії щодо збереження системи добровільних квот розподілу іммігрантів, відповідно до можливостей. Будь-яке рішення, прийняте Європейським союзом, яке знову відкриває розкол між Сходом і Заходом буде, на думку Бухареста, в корені неправильним.
