Нова політична криза в Республіці Молдова
Республіка Молдова знову залишилася без уряду.
Bogdan Matei, 13.11.2019, 12:12
У Кишиневі сталося неминуче. Менше ніж через півроку від
призначення уряд на чолі з Майєю Санду пішов у відставку. Парламент висловив
кабінету міністрів вотум недовіри, а неприродний шлюб проєвропейського блоку ACUM з проросійськими соціалістами
завершився скандальним розлученням. 63 депутати із 101 підтримали вотум недоври, ініційований Партією
соціалістів, яку фактично очолює глава держави Ігор Додон. Соціалістам в
цьому допомогли депутати від Демократичної партії, яка перебувала при владі до
літа та контролювалася непопулярним олігархом Владом Плахотнюком.
Вже напружені
боротьбою за крісло мера столиці, яку нещодавно уперше виграв проросійський
кандидат, відносини між ACUM і соціалістами погіршилися
ще більше після того, як прем’єр-міністр вирішила змінити процедуру призначення Гнерального
прокурора. Оглядачі, однак, вже давно казали, що спроба
проросійських соціалістів відправити у відставку уряду, домінований проєвропейцями,
але в якому Додон здобув контроль над двома ключовими сферами: міністерством
оборони та посаду віце-прем’єра з питань реінтеграції придністровського
сепаратистського регіону, є питанням часу.
У своєму останньому виступі на
посаді прем’єр-міністра Майя Санду з трибуни парламенту сказала, що її уряду
вдалося підвищити зарплати для певних категорій населення та розпочати глибоку
реформу правосуддя. Вона нагадала, що всього за п’ять місяців уряд залучив
фінансову допомогу на суму понад 100 мільйонів євро, додавши, що Республіка
Молдова має отримати ще 30 мільйонів євро від Європейського Союзу до кінця
року. Це є життєво важливим для
держави, яку всі соціо-економічні рейтинги розміщують у категорії найбідніших
країн Європи. Брюссель відреагував на відставку уряду через кілька годин.
Звільнення уряду є тривожним сигналом для Європейської Комісії з точки зору
продовження процесу реформ. Необхідність реформ, особливо в судовій сфері, не
зникла після голосування за вотум недовіри уряду, – заявила речниця виконуючої
обов’язки глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні. Вона підкреслила, що
відносини Євросоюзу з Кишиневом і надалі ґрунтуватимуться на дотриманні принципів
верховенства права та демократичних стандартів.
Нова політична криза в Кишиневі викликала й гостру реакцію Румунії, яка є найбільш енергійним та найбільш послідовним прихильником
незалежності, цілісності та європейських устремлінь сусідньої країни. Президент
Клаус Йоганніс попередив, що в нинішніх умовах підтримка Румунії, у тому числі фінансова, буде жорстко обумовлена продовженням необхідних реформ
задля зміцнення демократії та продовження європейського шляху. Прем’єр-міністр
Людовік Орбан зазначив, що румунському уряду буде дуже важко співпрацювати з
урядом у Кишиневі, без серйозних гарантій справжньої демократії.
Якщо новий кабінет міністрів не буде затверджений за
три місяці, президент Додон може розпустити парламент і скликати дострокові
вибори. У такому випадку, вважають аналітики, соціалісти можуть збільшити своє
представництво в наступному парламенті і стягнути на себе усі важелі влади.
