Нові правила на європейському ринку праці
Згідно з директивою, від 1996 року, європейська компанія може тимчасово відрядити робітників в інші країні ЄС, за умови, дотримання певних правил.
Roxana Vasile, 10.12.2013, 15:30
Так , конкуренції, але тільки законній! Європейські міністри праці завершили в понеділок у Брюсселі, угоду про краще регулювання статусу відряджених працівників. Кілька країн ЄС, особливо західні, звинувачують у нелояльній конкуренції компанії, особливо східноєвропейські, які через відрядження працівників роблять можливим, середи іншого, “соціальний демпінг», в результаті чого банкрутують багато місцевих компаній. Тема вважається дуже важливою за кілька місяців до виборів до Європейського парламенту. Про що йде мова? Працівник вважається “відрядженим”, якщо працює у державі-члені ЄС, оскільки роботодавець відправляє його, упродовж певного періоду, працювати у відповідну країну.
У принципі, роботодавець повинен дотримуватись мінімальних умов праці, наявних у країні, куда він посилає робітника – мінімальної заробітної плати, часу роботи, відпустки та статевої рівності. Натомість, соціальні внески сплачуються в країні походження. ЗМІ повідомляли, неодноразово, про грубі порушення деякими роботодавцями, які, в пошуках легкого прибутку, порушували закон на шкоду своїм працівникам, не дотримуючись їхніх основних прав. Є багато випадків про так званих дешевих робітників з якими поводяться як з рабами в сучасній версії, які були змушені ночувати в бараках або харчувались тільки консервами. З іншого боку, вони конкурують з місцевою робочою силою, яка в західних країнах є набагато дорожчою, ніж у Східній Європі.
Проте , через нову угоду, узгоджену в понеділок, європейські міністри праці вирішили боротись на рівні Союзу, з усіма наявними в їх розпорядженні засобами, проти численних зловживань пов’язаних з відрядженням працівників, враховуючи, що в Європейському Союзі працюють близько 1, 5 млн. таких осіб. Основні приймаючі країни є Німеччина , Франція та Бельгія. Відряджених працівників не слід плутати з іммігрантами, які йдуть до держави – члена, і шукають роботу. Зі свого боку, міністри праці ЄС поновили, що вільне пересування не ставиться під сумнів, оскільки є фундаментальним правом, якого ніхто не має право обмежувати.
За словами румунського міністра праці Маріане Кимп’яну це дуже важливо, тому що читаючи ЗМІ в деяких країнах, як Великобританія або Нідерланди, можна б зрозуміти, що відповідні країни готові вжити заходів, щоб ввести нові обмеження. Усі європейські міністри праці підтвердили, що вільне пересування не піддається обговоренню. Не востаннє, держави-члени Європейського Союзу взяли на себе зобовязання реалізувати ряд рекомендацій Європейської комісії, щоб економічна та соціальна інтеграція громад ромів пришвидшилась. Це перший юридичний інструмент будь-коли прийнятий Союзом заради інтеграції цієї громади.
