Політики та конституційні питання
Парламентська комісія з питань внесення змін до Конституції Румунії планує на цьому тижні завершити підготовку поправок до Основного закону.
Roxana Vasile, 17.06.2013, 13:31
“На мій погляд події розвиваються в правильному напрямку та розгортаються в абсолютній європейській нормальності,” – заявив нещодавно президент Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор, стосуючись дебатів довкола внесення змін та поправок до Конституції Румунії. Він наголосив на великій швидкості роботи парламентської комісії, відповідальної за підготовку поправок до Основного закону і назвав “відкритою” та “сприйнятливою” співпрацю з представниками Соціал-ліберального союзу, лівоцентристської правлячої коаліції.
Натомість опозиційна демократ-ліберальна партія не побоялася винести попередження про можливе звернення до Венеціанської комісії, в той час як Народна партія Дана Дяконеску вирішила відкликати своїх представників у конституційній комісії, назвавши дебати “фарсом”. Дебати довкола найбільш чутливих питань продовжили бути дуже палкими, викликавши різні реакції, в тому числі на суспільному рівні.
У своєму нинішньому вигляді проект внесення змін і поправок до Конституції передбачає, зокрема, що президентська посада стане скоріше декоративною, в той час як парламент буде наділений значно більшими повноваженнями. Термін президентських повноважень становитиме 4 роки, а не 5, як це передбачено чинною Конституцією. Так само, комісія вирішила повернути на державний прапор герб країни, а засоби масової інформації будуть зобовязані оприлюднити акціонерну структуру.
І проблема політичного перебіжництва, дуже поширена в посткомуністичному суспільстві, була вирішена конституційною комісією, яка включила до тексту майбутнього Основного закону положення про позбавлення депутатських повноважень, парламентарія, який піде у відставку з партії, на списках якої він був обраний до законодавчого органу.
Так само, у новій Конституції буде визнана історична роль Королівського дому, національних меншин, Православної церкви та інших релігійних організацій в створенні і модернізації Румунської держави. Нічого, однак, не зазначається про однопалатний парламент, який би замінив чинний двопалатний законодавчий орган! Відповідна пропозиція громадянського суспільства, що випливає з результатів всенародного референдуму, проведеного в 2009 році, була проігнорована членами комісії.
Однак це питання на минулому тижні знову порушив Президент Траян Бесеску, який почав процедуру повторного референдуму з цього питання, в перспективі можливого внесення відповідних поправок до Конституції. Таким чином, після складення Комітетом з питань правової політики доповіді з питання референдуму, у вівторок або в середу воно буде обговорене в парламенті. Після прийняття парламентського рішення, яке має лише консультативний характер, Президент має 30 днів, щоб офіційно повідомити Уряд про початок референдуму, на який буде винесено два питання: про скасування однієї з двох палат парламенту і про скорочення до 300 кількості депутатів.
“Якщо президент хоче референдуму, буде референдум. Але доти, доки президент не втручатиметься безпосередньо і неконституційно в роботу уряду, у Румунії не буде внутрішньополітичної кризи,” – запевнив премєр-міністр Віктор Понта, в спробі розвіяти побоювання повторення минулорічного політичного скандалу, викликаного спробою Соціал-ліберального союзу усунути Т.Бесеску з президентського поста.
