Румуни, думки про союзників
Соціологічні дослідження показують, що румуни залишаються лояльними партнерським відносинам з великими західними демократичними державами і стриманими до росіян.
Bogdan Matei, 29.10.2018, 11:25
Якщо на внутрішньому рівні політичні уподобання румунів іноді різко змінюються від одного виборчого циклу до іншого, їхні погляди щодо зовнішньої політики є набагато стабільнішими. Таким чином, румунська громадська думка залишається твердо прив’язаною до альянсів та партнерських відносин з основними промоутерами демократичних цінностей в Європі та світі.
Три чверті румунів вважають, що Сполучені Штати повинні залишатись головним стратегічним партнером країни, – випливає з опитування громадської думки, проведеного цього місяця Групою соціо-поведінкового дослідження Avangarde, статистична похибка якого складає 3,2%. За американцями йдуть три західні демократії, партнери в Європейському Союзі та союзники в НАТО. 45% респондентів підтримують стратегічні відносини з Німеччиною, 29% – з Францією, а 16% – з Великобританією.
Крім того, більше третини респондентів (37%) виступають за налагодження тісніших зв’язків з США, 25% – з Німеччиною та 11% – з Францією. Соціологічне дослідження також показує, що майже 60% румунів вважають рішення про розміщення елементів системи протиракетної оборони на румунській базі Девеселу добрим рішенням для країни і лише 20% – поганим. Що стосується військової присутності в Румунії, то 33% респондентів зазначали, що НАТО має збільшити кількість військовослужбовців, розгорнутих на румунській території, більше половини сказали, що вона повинна залишатися такою ж, як тепер, а 14% вважають, що кількість союзних військовослужбовців повинна скоротитись.
Згідно з опитуванням 47% респондентів виступають за покращення відносин з Москвою, 24% вважають, що Румунія повинна віддалитись від Росії, а 31% вважають Росію ворогом, який несе загрозу національним інтересам Румунії в світі. Поясненням такого ставлення, кажуть аналітики, можуть слугувати як історичні реалії, так і поточні. З одного боку, йдеться про Румунський скарб, ввезений в царську Росію, яка була союзником під час Першої світової війни, котрий нова російська влада після 1917 року відмовилася повертати, а з іншого боку – про анексію в 1940 році СРСР, після ультиматуму, східних румунських територій і встановлення в 1945 році окупаційними радянськими військами комуністичної диктатури в Бухаресті. З іншого боку, румуни стурбовані новим територіальним апетитом Росії та її войовничою риторикою.
Соціологічне дослідження також показує, що 87% опитаних вважають, що новий посол США, який замінить у Бухаресті Ганса Клемма, термін перебування якого в Румунії закінчується в грудні, має продовжити підтримку боротьби з політичною корупцією, початою Національним антикорупційним управлінням.
«Румуни фокусують свою увагу на політичній корупції, а боротьба з нею залишається головною проблемою, що непокоїть людей. Тому румуни схвально ставлять до американської підтримки в цьому», – підсумовує соціолог Маріус П’єляну, директор дослідницької групи, що провела соцопитування.
