Румунсько-українські переговори

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів телефонну розмову зі своїм українським візаві Дмитром Кулебою.

Leila Keamil, 12.01.2023, 10:53

Міністр
закордонних справ Богдан Ауреску у
середу провів
телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою на тему закону про національні меншини, який прийняли в
Україні наприкінці грудня минулого року. Вона стала продовженням обговорення питання, порушеного під час телефонної розмови
президентів Клауса Йоганніса та Володимира
Зеленського 4 січня, за
підсумками якої було домовлено, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн
проведуть дискусії щодо двостороннього розв’язання зазначених питань.

Міністри домовилися розпочати процес комплексних консультацій з цих цих питань, який включатиме дискусії на
експертному рівні та зустріч двох міністрів закордонних справ у наступний
період. Крім того вони вирішили підтримувати постійний прямий контакт для координації процесу.

Нещодавно ухвалений Закон про національні меншини
(спільноти) України викликав занепокоєння та невдоволення у Бухаресті, зокрема
тим, що деякі його положення можуть мати негативні наслідки на противагу європейським
стандартам. У дійсності Бухарест вже давно стурбований ситуацією румунської
меншини в Україні. Щойно після прийняття нормативно-правового акту у грудні МЗС
Румунії назвало «прикрим» той факт, що закон був прийнятий без повторних консультацій із Венеційською комісією, «висновки якої беззаперечно сприяли б
прийняттю вичерпного та чіткого тексту з точки зору європейських правових
стандартів у цій сфері, у тому числі шляхом перевірки того, як її попередні
рекомендації відображені у тексті нормативно-правового акту».

У МЗС також висловили жаль з приводу того, що закон було
прийнято без відповідних консультацій з представниками румунської громади в
Україні, як того вимагала румунська сторона. Навіть якщо закон є покращеним
варіантом у порівнянні з попередніми проектами, які розглядала Верховна Рада
України, він не гарантує, серед іншого, права румунської меншини на освіту
рідною мовою, констатує румунське зовнішньополітичне відомство. Румунська
сторона передала українській перелік положень закону, які на її думку негативно впливають на румунів в Україні. Зокрема, як стверджує Румунія,
зберігається невизначеність щодо конкретного застосування положень про
використання мов меншин у державних органах в регіонах, традиційно населених
національними меншинами.

Також немає положення про використання рідної мови у відносинах
із судовою владою. Бухарест заявляє, що залишаються незрозумілими
формулювання щодо моніторингових обов’язків центрального органу, що реалізує
державну політику у сфері національних меншин щодо діяльності об’єднань
громадян національних меншин, а право сповідувати свою релігію чи переконання
не винесене в окреме положення, а тільки включене до статті, яка стосується
права на свободу вираження поглядів. Іншою проблемою, на думку румунської
влади, є питання недостатнього фінансування представницьких об’єднань
національних меншин, з можливістю лише фінансування за проєктами та на
конкурсній основі в межах бюджету, який щорічно виділяється на ці цілі.

З іншого боку міністр Богдан Ауреску підтвердив рішучу підтримку
Румунією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і
торкнувся твердої та всебічної підтримки Україні та українському народу, які
постраждали від загарбницької війни, розв’язаної Російською Федерацією. Також
була обговорена можливість проведення наступної тристоронньої зустрічі міністрів
закордонних справ Румунії, Р. Молдова та Україна, в продовження зустрічі, що пройшла в Одесі
у вересні 2022 року.