Суперечки з приводу Кримінального кодексу
Румунські парламентарії, черговий раз довели, що ніщо їм не заважає надавати собі привілеї. Особливо, коли мова заходить про правосуддя.
Florentin Căpitănescu, 11.12.2013, 15:04
Для накопичення величезного дефіциту іміджу Парламенту Румунії, який, до речі є фундаментальною установою держави, доклали зусиль самі народні обранці, ті, які термін від терміну, намагаються побудувати кокон, який тримав би їх подалі від рук правосуддя. Більшість у парламенті все змінювалась упродовж часу, так само й обранці, однак ця погана звичка продовжує існувати, навіть регенеруватися, разом із всілякими вивертами, які румунські парламентарії використовують для просування своїх власних інтересів.
Ознакою того, що жодне зусилля не є надмірним що стосується голосування на користь власних привілеїв, члени Юридичного комітету Палати депутатів працювали до опівночі щодо поправок до Кримінального кодексу, за якого, із переважною більшістю голосів і швидкістю, гідною книги рекордів, проголосували у пленумі наступного дня. Головною новинкою є те, що глава держави, парламентарії та особи з вільними професіями не матимуть статус державного службовця і, таким чином, їх не можна буде розслідувати і карати за злочини повязані з копурцією, такі як зловживання службовим становищем, зловживання владою, хабарництво або конфлікт інтересів.
Щоб захиститися, парламентарії наводять такі аргументи, як те що вони обрані, а не призначені, що вони не заключили трудових договорів, не користуються певними правами специфічними державним службовцям і що не управляють нерухомістю. Крім того, кажуть вони, у жодній європейській країні з демократичними традиціями, парламентарії не є державними службовцями. Однак, здається, вони забули про те, що ніде, у європейській демократичній країні, кількість злочинів скоєних обранцями народу не є настільки великим, як у Парламенті Румунії. Інформації, представлені Національною антикорупційною Дирекцією і Національним агентством доброчесності, підтверджують це.
Близько 30 румунських парламентаріїв перебувають під кримінальним слідством або вже отримали покарання у справах порушених Національною антикорупційною Дирекцією, що вважається найважливішою гілкою державного механізму боротьби з корупцією. Інші 25 кримінальних слідств проти парламентаріїв, яких інспектори Національного агентства доброчесності виявили у стані конфлікту інтересів, можуть бути скомпрометовані.
Після прийняття поправок до Кримінального кодексу, президент Траян Бесеску піддав критиці рішення парламентаріїв, стверджуючи, що воно негативно вплине на висновки майбутньої доповіді Європейської комісії щодо румунського правосуддя, в рамках Механізму контролю та співпраці: “Внесення змін до Кримінального кодексу на користь політиків є рішенням, яке ніхто нам не пробачить, і я можу сказати вам вже зараз якою буде доповідь. Вона точно міститиме вираз – відсутня політична воля для боротьби з корупцією!”
Таку саму позицію взяла і Вища рада юстиції, чия згода, в звичайних умовах, є необхідною для внесення поправок до Кримінального кодексу.
