Огляд найголовніших подій 2025 року

Яким був для Румунії рік, що минув? Огляд основних подій, які створили картину 2025 року…

Роксана Васіле і Христина Манта, 03.01.2026, 06:30

Бурхливий політичний рік

1 січня 2025 року Клаус Йоханніс все ще був президентом Румунії, хоча вже завершив свій другий і останній термін, на який мав право. А виконавча влада складалася з СДП, НЛП і ДСУР. І це незважаючи на те, що в 2024 році були заплановані всі види виборів – європарламентські, місцеві, парламентські та президентські, а румуни, здавалося, прагнули змін. Однак скасування президентських виборів у грудні 2024 року, які вже були в розпалі, через імовірне втручання Росії на користь незалежного сувереніста Келіна Джорджеску, який посідав перше місце у вподобаннях електорату, глибоко потрясло місцеве політичне життя. Після скасування виборів Конституційний суд вирішив, що президент Йоханніс, хоча мав би піти у відставку 21 грудня 2024 року, може залишитися на посаді до обрання наступника. Однак у середині лютого 2025 року він оголосив про свою відставку, мотивуючи це бажанням уникнути кризи, яку могло спричинити його відсторонення від посади — процедура, ініційована націоналістичною опозицією і яка перебувала на фінальній стадії в парламенті. Згідно з Конституцією, місце тимчасового президента країни зайняв тодішній спікер Сенату Іліє Боложан. Тим часом президентські вибори були перенесені на два тури, 4 і 18 травня 2025 року. Виборча кампанія характеризувалася політичною нестабільністю та протестами проти скасування виборів у грудні, а Келіну Джорджеску було заборонено балотуватися знову, оскільки на його ім’я було відкрито кілька кримінальних справ. Натомість балотувався лідер націоналістичного АОР Джордже Сіміон, але не мав того успіху, на який розраховував услід за Келіном Джорджеску – другий тур 18 травня виграв мер Бухареста, незалежний проєвропейський політик Нікушор Дан, який з понад 53% голосів став новим президентом Румунії. Приблизно через місяць після президентських виборів було створено нову урядову коаліцію, до складу якої увійшли ті самі партії, що й до цього перебували при владі – СДП, НЛП і ДСУР, – до яких приєднався СРР, що раніше був в опозиції. А ліберал Іліє Боложан став прем’єр-міністром уряду, який за півроку існування не оминули скандали. Один із віцепрем’єрів, бізнесмен Драгош Анастасіу, подав у відставку на тлі звинувачень у причетності в минулому до справи про корупцію, міністр оборони Іонуц Моштяну подав у відставку через неясності, пов’язані з його вищою освітою, а міністр освіти Даніель Давід вирішив покинути урядову команду саме перед Різдвом. Додамо також, що після президентських виборів вакантне крісло мера столиці зайняв ліберал Чіпріан Чуку, після проведення 7 грудня часткових виборів до місцевих органів влади.

Реформи, жорстка економія та протести

Після завершення всіх видів виборів у 2024 та 2025 роках, програма урядування, з якою уряд на чолі з Іліє Боложаном розпочав свою діяльність у червні 2025 року, була розроблена як відповідь на фіскально-бюджетну кризу, з якою румуни тим часом зіткнулися. Головною метою і на даний момент залишається оздоровлення державного бюджету шляхом скорочення найбільшого дефіциту в Європейському Союзі. Як наслідок, починаючи з минулого літа, серед іншого, уряд підвищив ставки ПДВ, збільшив акцизи на пальне, пенсіонерам із пенсіями понад 3000 леїв (еквівалент близько 600 євро) утримується 10% на медичне страхування, збільшилася норма для викладачів, а кількість шкільних та студентських стипендій було скорочено. Було встановлено скорочення витрат у центральній адміністрації на 10%, а в місцевій – скорочення кількості посад на 30%. Паралельно було прийнято рішення про введення нових місцевих податків і зборів, майже вдвічі вищих, які населення має сплачувати з 2026 року. Також з метою економії бюджету уряд СДП–НЛП–СРР- ДСУР зумів взяти на себе відповідальність у парламенті за реформу спеціальних пенсій суддів та прокурорів – віху в НПВС, шляхом прийняття закону, який передбачає зменшення їхніх привілеїв. Майже паралельно з дискусіями про привілейований статус суддів і прокурорів після виходу на пенсію, які налаштували значну частину румунів проти цієї професії, документальний фільм онлайн-видання Recorder ще більше підлив масла у вогонь. Були висунуті вимоги про відставки та нову реформу в судовій системі після того, як у документальному фільмі йшлося про те, як були приховані факти корупції.

Рахова… Палтіну… або катастрофи, яких можна було уникнути

У 2025 році румуни пережили низку серйозних соціальних подій. Восени в Бухаресті вибух, найімовірніше, спричинений помилкою газорозподільної компанії, зруйнував житловий будинок. 3 людини загинули, 15 отримали поранення, а сотні залишилися без даху над головою. З іншого боку, на півдні країни понад 100 000 людей протягом кількох днів залишилися без питної води з-під крана після того, як дамбу Палтіну в цьому районі було спорожнено для ремонту. Криза, яка торкнулася, зокрема, енергетичної системи, була спричинена запізнілими рішеннями та відсутністю інституційної координації на високому рівні. Згадаймо також про катастрофічні повені влітку, спричинені рясними опадами в повітах Сучава та Нямц на північному сході Румунії. У Сучаві загинули 3 людини і понад 2500 постраждали. Приблизно 600 будинків було зруйновано або пошкоджено, автомобілі були змиті водою, було завдано значної шкоди дорожній, електричній інфраструктурі та мережі водопостачання і каналізації.

З усіма кордонами в Шенгенській зоні

1 січня 2025 року зовнішній кордон європейського простору вільного пересування повністю змінився з приєднанням Румунії та Болгарії до Шенгенської угоди і з наземними кордонами. Повітряні та морські кордони були відкриті вже з березня 2024 року. Таким чином, нарешті настала нормальність, оскільки Румунія вже більше десятиліття відповідала технічним умовам для членства в Шенгенській зоні.

Велике освячення Національного собору в Бухаресті

26 жовтня 2025 року відбулося велике освячення Національного собору в Бухаресті. Це стало кульмінаційною подією в рамках заходів, якими православна церква відзначала 140 років з дня визнання автокефалії та 100 років з дня підвищення до рангу патріархату. Кафедральний собор, який є символом національної та духовної ідентичності румунів, є одним з найбільших у православному світі, має найбільший іконостас на земній кулі та найбільшу колекцію мозаїчних картин у своєму інтер’єрі. 

Спортивні досягнення

Для Румунії 2025 рік був одним з найкращих за останні три десятиліття в індивідуальних видах спорту. Давід Поповіч завоював золото на чемпіонаті світу в Сінгапурі як на дистанції 100 метрів вільним стилем, так і на дистанції 200 метрів вільним стилем. Важкоатлетка Міхаела Камбей здобула золото в усіх дисциплінах (ривок, кидання, сумарний результат) на чемпіонаті Європи серед дорослих у Кишиневі, а на чемпіонаті світу в Норвегії завоювала золото у ривку, встановивши новий європейський рекорд. Гімнастка Ана Бербосу завоювала не менше 4 медалей на чемпіонаті Європи в Лейпцигу: одну золоту, одну срібну і дві бронзові. У командних видах спорту румунські веслувальники не зрадили своєї майстерності і в 2025 році, настільний теніс зберіг високий рівень, а національна збірна з футболу вийшла в плей-офф чемпіонату світу.