18 – 24 вересня 2022 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Daniela Budu, 24.09.2022, 12:15
Румунська
присутність на похоронах у Лондоні
Президент
Клаус Йоганніс, зберігач
корони Румунії Маргарета та принц-консорт
Раду взяли участь у державних похоронах
королеви Єлизавети II, які відбулися в
понеділок у Лондоні. На найбільшій
зустрічі світових лідерів в одному
місці в історії планети були присутні
загалом понад 2000 гостей. «Після участі
у державних похоронах Її Величності
Королеви Єлизавети II я ще раз висловлюю
від імені румунського народу наше повне
співчуття з приводу цієї великої втрати»,
написав
Клаус Йоганніс в соціальній мережі. І
королівський дім Румунії надіслав
повідомлення. Її Величність Маргарета
отримала від королеви Єлизавети II
протягом усього свого життя безпрецедентну
підтримку, вона будучи взірцем
королівського лідерства та мужності,
яскравим маяком. Королева Єлизавета
завжди була присутня в житті румунської
Королівської родини і підтримувала
безперервний родинний зв’язок. Після
смерті короля Міхая та герцога
Единбурзького, королева Єлизавета ІІ
була для Її Величності Маргарети
моральною, інтелектуальною, емоційною
та інституційною підтримкою, -
наголосив Королівський дім Румунії.
Обидва нащадки королеви Вікторії,
Єлизавети II та колишній король Румунії
Міхай I, котрий помер у 2017 році, були
троюрідними братами. А новий король
Великої Британії Чарльз III є близьким
другом Румунії. У приміщенні «Блакитного
дому», що належить нинішньому суверену
у Віскрі, в повіті Брашов (центральна
Румунія), посол Великої Британії Ендрю
Нобл та члени громади також віддали
останню шану Її Величності Королеві
Єлизаветі II.
Президент
Румунії на Генеральній Асамблеї ООН
На
77-й Генеральній асамблеї ООН, що пройшла
в Нью-Йорку, президент Румунії Клаус
Йоганніс наголосив на необхідності
спільних рішень щодо глобальних викликів,
від ситуації в Україні до зміни клімату
чи доступу до освіти. Серед тем, які
обговорювалися, була енергетична
безпека, і Клаус Йоганніс підкреслив,
що енергетика не повинна стати інструментом
шантажу. Клаус Йоганніс: «Енергетична
безпека є глобальною проблемою, яка
вимагає спільних рішень і відповідальних
дій. Ми повинні уникати використання
енергії як інструменту шантажу.
Енергетична безпека вимагає стратегічних
інвестицій у відновлювані джерела, в
ядерну енергетику, з новими орієнтованими
на майбутнє проектами, такими як малі
модульні або водневі реактори. Це також
вимагає цін на енергію, доступних для
наших громадян. Зв’язок між зміною
клімату, миром і безпекою має бути більш
помітним у наших дискусіях, у тому числі
в Раді Безпеки». На зустрічі в Нью-Йорку
глави держав і урядів знову засудили
вторгнення в Україну після оголошення
Кремлем про часткову мобілізацію
резервістів. «Румунія й надалі
підтримуватиме Україну», – заявив
президент Клаус Йоганніс на пленарному
засіданні Генасамблеї ООН і нагадав,
що Бухарест надав
безпосередню
гуманітарну допомогу понад 2,3 мільйонам
українських біженців, які перетнули
наш кордон протягом семи місяців війни.
Глава держави зазначив, що немає
виправдання військової агресії проти
суверенної держави, водночас зазначивши,
що демократія та загальні права людини
є законними прагненнями всього людства.
Румунія повторює свій заклик до
Росії негайно припинити агресію проти
України та повністю вивести всі свої
збройні сили, – заявив Клаус Йоганніс.
Глава
румунської дипломатії на зустрічах у
Нью-Йорку
Після
того, як Володимир Путін наказав
мобілізувати сотні тисяч росіян для
боротьби в Україні, міністри закордонних
справ Європейського Союзу провели в
середу екстрену зустріч у Нью-Йорку. У
спільній
декларації
оприлюдненій
після завершення зустрічі
вони рішуче засудили нещодавню ескалацію
дій Росії в контексті незаконної,
неспровокованої та невиправданої
агресії проти України. Під час зустрічі
глава румунської дипломатії Богдан
Ауреску рішуче засудив нещодавні дії
Кремля, зокрема рішення про часткову
мобілізацію та організацію незаконних
«референдумів» в окупованих областях
сусідньої України. За словами румунського
чиновника, вони являють собою порушення
незалежності, суверенітету та
територіальної цілісності сусідньої
України, а також міжнародного права,
зокрема Статуту ООН і принципів, на яких
базується заснований на правилах
міжнародний порядок. Також Богдан
Ауреску заявив, що абсолютно неприйнятним
є використання загрози щодо застосування
ядерної зброї. Останні події в Україні
та їхній вплив на європейську та
євроатлантичну безпеку також обговорювалися
на зустрічі у форматі Бухарест 9,
організованій на полях Генасамблеї
ООН. Богдан Ауреску згадав про використання
B9 як «корисного» інструменту
трансатлантичної координації протягом
всього
періоду
після початку російської агресії проти
України.
Дискусії
про енергію, паливо та заробітну плату
У
той час як прем’єр-міністр Ніколає Чуке
в четвер у Бухаресті разом із міністрами
енергетики регіону визначив
рішення щодо забезпечення газових
ресурсів на регіональному рівні, члени
Економічної комісії Сенату
Румунії обговорили з постачальниками
енергії заходи, передбачені терміновою
постановою Уряду щодо регулювання
профільного ринку. Однак поки рішення
не буде прийнято, Румунія залишається
непохитною щодо заходів, вжитих для
пом’якшення наслідків
енергетичної кризи. Звіт, підготовлений
аналітичною групою з Брюсселя, показує,
що в той час як Німеччина виділила понад
100 мільярдів євро, у Румунії цей рахунок
становить лише сім мільярдів євро. Між
часом партії урядової
коаліції домовилися про продовження
субсидіювання цін
на паливо
на заправках до кінця року. З іншого
боку, міністр праці Маріус Будей
заявив, що з 1 січня пенсії найімовірніше зростуть
щонайменше на 10%. А з профспілками та
роботодавцями, каже міністр, будуть
проведені
переговори
про підвищення мінімальної брутто-зарплати
по
країні.
Це в умовах, коли
Європейський парламент встановив, що
країни-члени, включаючи Румунію, повинні
гарантувати мінімальну заробітну плату,
яка дозволяє громадянам мати
гідне життя,
беручи до уваги загальний рівень
заробітної плати. Зараз у Румунії
мінімальна заробітна плата становить
2550 лей брутто, тобто трохи більше 500
євро.
