4 – 10 жовтня 2026 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…
Богдан Матей і Василь Каптару, 10.10.2026, 07:08
Економіка витримала ще одне випробування
Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s (S&P) підтвердило суверенний кредитний рейтинг Румунії на рівні BBB-/A-3, зберігши негативний прогноз. Країна залишається в інвестиційній категорії, однак подальше погіршення фінансових показників може поставити цей статус під загрозу.
За оцінкою агентства, прогноз може бути змінений на стабільний за умови скорочення зовнішнього та бюджетного дефіцитів, відновлення економічного зростання й реалізації надійного середньострокового політичного плану, заснованого, зокрема, на широкому політичному консенсусі.
S&P прогнозує, що цього року дефіцит державного бюджету становитиме 6,25% валового внутрішнього продукту (ВВП). Це менше, ніж у 2025 році, коли показник сягнув 7,9%, та у 2024 році, коли він становив 9,3%.
Водночас усі три провідні міжнародні рейтингові агентства – S&P Global Ratings, Moody’s і Fitch – зберігають негативний прогноз щодо суверенного рейтингу Румунії. Це свідчить про значні ризики для державних фінансів і наближає країну до сміттєвої межі інвестиційної категорії.
Національний банк залишив облікову ставку без змін
Національний банк Румунії (НБР) у четвер вирішив зберегти облікову ставку на рівні 6,50% річних. Такий крок має сприяти забезпеченню цінової стабільності в середньостроковій перспективі.
За даними центрального банку, інфляція знизилася з 10,42% у червні до 8,16% у липні та 6,17% у серпні. Однак регулятор очікує, що до кінця року інфляційний тиск знову посилиться.
Серед основних чинників ризику – можливе подорожчання пального, енергоносіїв та інших сировинних товарів, зокрема сільськогосподарської продукції, а також коливання обмінного курсу румунського лея.
Енергетика готується до складної зими
Румунія має підготуватися до періоду високих цін на електроенергію взимку та навесні, попереджає державний секретар Міністерства енергетики Крістіан Бушой.
За його словами, країна стикається з одними з найсерйозніших за останні десятиліття викликів у забезпеченні власних потреб в електроенергії. Серед чинників, що ускладнюють ситуацію, він назвав низький рівень води в річці Дунай, який впливає на роботу Чернаводської атомної електростанції. За його заявою, роботу реакторів не можна буде відновити щонайменше до 15 жовтня.
Додатковим ризиком є ситуація на європейському енергетичному ринку. За оцінкою Бушоя, затягування конфлікту на Близькому Сході та збереження обмежень у районі Ормузької протоки можуть спричинити подальше зростання цін на електроенергію.
Водночас представник Міністерства енергетики наголосив, що наразі Румунія не потребує запровадження обмежень на споживання електроенергії великими промисловими підприємствами, зокрема у вечірні години.
Тривожні прогнози в енергетиці
Новопризначений прем’єр-міністр Румунії, дипломат і колишній журналіст Лука Нікулеску, у четвер розпочав переговори з парламентськими партіями щодо формування нового уряду.
Після оприлюднення указу про призначення в «Офіційному віснику» у вівторок розпочався десятиденний термін, відведений на формування кабінету. Президент Нікушор Дан надав кандидатові свободу вести переговори щодо створення політичного, технократичного або змішаного уряду.
Політична невизначеність посилює тиск на економіку. У вівторок румунський лей досяг нового історичного мінімуму щодо євро. Коментатори пов’язують це, зокрема, із затяжною кризою навколо формування уряду.
Перспективи затвердження кандидатури Нікулеску залишаються непевними. Частина політичних аналітиків сумнівається, що він зможе заручитися необхідною підтримкою парламенту, а економічні експерти ставлять під сумнів його готовність керувати державними фінансами.
Лука Нікулеску став четвертим кандидатом на посаду прем’єр-міністра після того, як 5 травня парламент відправив у відставку уряд меншості на чолі з лібералом Іліє Боложаном шляхом вотуму недовіри.
Серед попередніх кандидатур налічувалися євродепутат від Партії «Народний рух» Єуджен Томак, який склав мандат ще до парламентського голосування, а також Адріан Вештя та Зігфрід Мурешан, які не змогли отримати необхідної підтримки в парламенті.
Серйозні інциденти в Чорному морі
Болгарія оголосила, що запросить сусідів і союзників по НАТО – Румунію та Туреччину – на консультації щодо забезпечення безпеки торговельних суден у Чорному морі. Болгарська консультативна рада з питань національної безпеки ухвалила це рішення після нападу, що стався у вівторок на два торговельні судна у виключній економічній зоні Болгарії.
Софія може звернутися до союзників по НАТО з проханням розгорнути додаткові сили повітряного й морського спостереження, а також системи протидії безпілотникам. Інциденти біля Болгарії сталися через день після удару по вантажному судну у виключній економічній зоні Румунії.
Президент України Володимир Зеленський стверджує, що судно, яке згодом затонуло, було уражене двома російськими дронами. За даними пресслужби Міністерства закордонних справ Азербайджану, загинули капітан судна та ще один громадянин цієї країни. Решту екіпажу румунські рятувальники доставили на берег.
Румунський футбол на «сміттєвому» рівні
Румунія опустилася на 58-ме місце в рейтингу Міжнародної федерації футболу (ФІФА) – це найнижчий показник в історії національної збірної. Досі найнижчим було 57-ме місце, яке країна посідала у вересні 2012 року.
Новий провал стався після чотирьох поразок у чотирьох матчах Ліги націй, які румуни зіграли цієї осені: 1:2 зі Швецією на виїзді, 2:4 з Боснією і Герцеговиною в Бухаресті, 0:6 з Польщею у Варшаві та 0:1 зі Швецією вдома.
Серія поразок викликала хвилю критики в пресі та серед уболівальників як щодо рівня гравців, так і щодо тренерських здібностей головного тренера Георге Хаджи.