8 – 14 березня 2026 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Штефан Стойка і Христина Штірбець, 14.03.2026, 07:41

Проєкт бюджету, завершено

Найбільш затриманий проєкт бюджету за останні два десятиліття був завершений у четвер ввечері і надійшов до Парламенту для обговорення разом із проєктом закону про соціальне забезпечення. Це реалістичний, збалансований бюджет, побудований на обережних параметрах у складний період, – підкреслили прем’єр-міністр Іліє Боложан та міністр фінансів Александру Назаре. Головним викликом є скорочення бюджетного дефіциту до 6,2% ВВП, що є орієнтиром на шляху до збалансування бюджету, узгодженого з Європейською Комісією. Прем’єр-міністр нагадав, що бюджет також враховує скорочення витрат на 10% у центральній та місцевій адміністрації. З іншого боку, бюджети для інвестицій будуть більшими, ніж минулого року, завдяки компонентам, що стосуються Національного плану відновлення та стійкості, на суму понад 10 мільярдів євро, а також SAFE (Security Action for Europe). ВВП, на якому базується формування бюджету, перевищує 2000 мільярдів леїв, що еквівалентно 400 мільярдам євро, – зазначив міністр фінансів Александру Назаре. Прогнозоване економічне зростання на цей рік становить 1%, а інфляція – 6,5%. Бюджет запропонований урядом чотирипартійної коаліції, проте соціал-демократи, які входять до її складу, незадоволені та потребують нового політичного зібрання, щоб вирішити, чи підтримуватимуть його. Вони хочуть внести поправки до бюджету в Парламенті, зокрема в частині, яка їх найбліьш цікавить, а саме в частині соціальної солідарності. Прем’єр-міністр Боложан, якого Соціал-демократична партія постійно критикує за негнучкість, хоча інші вважають його лише суворим, переконаний, що проєкт державного бюджету пройде голосування в законодавчому органі без істотних змін.

Президент України, в Румунії

35-річна історія відносин між Румунією та Україною, розділеними кордоном довжиною близько 700 кілометрів, мала і суперечливі епізоди, в тому числі територіальні, що спричинило дефіцит довіри між сторонами. Ситуація кардинально змінилася, і дуже хороший рівень двосторонніх відносин дозволив двом президентам, Нікушору Дану та Володимиру Зеленському, підписати в четвер у Бухаресті Декларацію про стратегічне партнерство між двома країнами, а також два інших документи, що стосуються співпраці в галузі енергетики та спільного виробництва оборонної продукції. На підставі стратегічного партнерства обидві країни будуть співпрацювати в міжнародних зусиллях щодо справедливого і тривалого миру для України, покарання військових злочинів, скоєних Росією, та отримання компенсації від Москви за агресію. Буде створено стратегічну комісію високого рівня, щорічно проводитимуться спільні засідання урядів, консультації на рівні Парламенту та міністрів закордонних справ. Румунія та Україна спільно вироблятимуть дрони, галузь, в якій Україна була змушена спеціалізуватися через обставини. Президент Нікушор Дан заявив, що отримав гарантії щодо продовження функціонування шкіл румунською мовою та забезпечення всіх інших прав румунської меншини відповідно до чинних міжнародних документів. У свою чергу, президент Володимир Зеленський зазначив, що Румунія та Україна мають потенціал для співпраці в галузі енергетики та інфраструктури. Президент України мав зустріч й з прем’єр-міністром Ілією Боложаном. Також президент України разом із міністром національної оборони Румунії Раду Міруце відвідали 86-ту авіабазу, де зустрілися з персоналом та українськими курсантами, які проходять підготовку пілотів F-16 у Європейському тренувальному центрі.

Румунська підтримка найважливішого стратегічного партнера

У середині тижня Парламент схвалив рішення Верховної ради національної оборони країни про тимчасове розміщення в Румунії на три місяці оборонного обладнання та військових сил США в контексті кризи на Близькому Сході. Йдеться про літаки-заправники, обладнання для моніторингу та супутникового зв’язку. Американське обладнання та війська, приблизно 400-500 військовослужбовців, будуть розміщені на базах у Міхаїл Когелнічану, на Чорному морі та в Кимпія Турдзі, у центрі країни. У разі продовження конфлікту присутність військових сил та обладнання потребуватиме нової угоди з боку Румунії. За словами президента Нікушора Дана, рішення було прийнято Радою національної безпеки на основі Угоди про партнерство між Румунією та Сполученими Штатами Америки. «Я запевняю румунів, що їм немає причин для занепокоєння, Румунія є безпечною, навіть більш безпечною», – заявив глава держави. Опозиція, яка називає себе сувереністською, гучно протестувала під час дебатів у Парламенті, мотивуючи це тим, що таке рішення не позбавлене ризику втягнути Румунію у війну. Зауважимо, що це ті самі партії, які прагнуть дружби з президентом Дональдом Трампом і рухом MAGA, що його оточує.

Ціни на пальне досягли тривожного рівня

Ціна бареля нафти, яка злетіла вгору через конфлікт на Близькому Сході, викликає тремтіння по всьому світу. У Румунії все дорожче пальне підсилює побоювання, що товари ще більше подорожчають в умовах вже високої інфляції, яка становить близько 9 відсотків. З іншого боку, румунська влада не хоче змінювати акцизи, які становлять більше половини ціни палива, тому що зменшення надходжень до бюджету зірве зусилля з фінансово-бюджетної реабілітації та скорочення значного дефіциту. Сувора реальність, однак, змусила виконавчу владу вжити перших заходів: вона продовжила до кінця року компенсацію зростання ціни на дизельне паливо для перевізників, які вже два тижні стикаються з рекордними цінами на пальне через конфлікт на Близькому Сході. Збільшується і розмір державної допомоги з 65 до 85 банів за літр. Цей захід враховує необхідність утримання цін на рівні, що не перевищує розумних меж, і, відповідно, інфляції. Понад 6.200 економічних операторів отримають цю допомогу. У Румунії ціна дизельного палива перевищила 1,7 євро, а бензину — 1,6 євро.