Азіатська креветка — вид із високим інвазивним потенціалом
Екосистема дельти Дунаю, водно-болотна зона міжнародного значення, зазнає швидких змін, спричинених появою нового виду азіатської прісноводної креветки.
Данієль Оня і Христина Штірбець, 27.07.2026, 10:32
Екосистема дельти Дунаю, водно-болотна зона міжнародного значення, зазнає швидких змін, спричинених появою нового виду азіатської прісноводної креветки. Дослідники Національного інституту досліджень і розвитку дельти Дунаю, установи, що займається вивченням та охороною природних ресурсів регіону, відстежують незвичайне поширення цього виду. Цей вид, який адаптувався дуже швидко, має високий інвазійний потенціал і здатний впливати на трофічний ланцюг та рівновагу місцевих екосистем.
Аурел Нестасе, біолог Національного інституту досліджень і розвитку дельти Дунаю, пояснює шлях, який проклали ці креветки, Macrobrachium nipponense, від азіатського континенту до румунських вод: «Назва «nipponense» походить від слова «nipon», що вказує на японське походження виду. Точніше, він походить із японських прісних вод, а також із регіону Південно-Східної Азії. У Румунії цей вид вперше з’явився в листопаді 2020 року, і його присутність спочатку зафіксували українські дослідники на рукаві Кілія. На початку 2021 року румунські дослідники також підтвердили наявність цих креветок у дельті Дунаю. Здається, що вона потрапила до нас з річки Дністер. Будучи родом із Південно-Східної Азії, ця креветка була випадково завезена в 60-х роках до Росії на рибні ферми разом з імпортом китайського коропа. Згодом її перевезли на подібні ферми в Білорусі та в дельті Волги, а в 2000-х роках вона потрапила й до України, на кордон з Республікою Молдова, у басейні Дністра. Звідти вона спустилася у прісні води Чорного моря. Хоча це вид, характерний для прісних вод, він добре переносить солонуваті, відносно солоні середовища. Таким чином, він вижив у Чорному морі та проник у рукав Кілія.»
Окрім виняткової здатності пристосовуватися до середовищ з різною солоністю, азіатська креветка безпосередньо впливає на трофічну мережу. Місцева фауна вже почала реагувати на велику кількість цього нового джерела їжі, хоча темпи розмноження інвазивного виду залишаються причиною для занепокоєння експертів. Біолог Аурел Настасе детально описує взаємодію нового виду з місцевими хижаками та перспективи його поширення: «У ході наших досліджень ми виявили, що всі хижі риби — сом, щука, язь — почали полювати на них, незважаючи на те, що ці креветки швидкі й їх важко впіймати. Ми виявили екземпляри річкових креветок у вмісті шлунків щуки та сома, що було проаналізовано. Крім того, їх поїдають рибоїдні птахи та деякі ссавці, тож креветки стають новою трофічною ланкою. Це дуже плодовитий вид; одна самка може дати від шести до восьми поколінь потомства, маючи величезну репродуктивну здатність. Крім того, добре переносить низькі температури в нашій країні, що значно підвищує його інвазивний потенціал та ризик надмірного розмноження».
Стрімке поширення прісноводної креветки підтверджує вразливість складних водних систем перед випадково завезеними видами. Постійний моніторинг, що здійснюється фахівцями, матиме вирішальне значення в найближчі роки для повного розуміння екологічних наслідків цієї колонізації та захисту унікального біорізноманіття басейну Нижньої Дунаю.
