11 липня 2022 року
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ЛЮДЯННОСТІ – Відділ Військової прокуратури
Генеральної прокуратури Румунії повідомив про те, що порушив
кримінальну справу, у якій ведеться розслідування за фактом скоєння
злочинів проти людяності, у зв’язку з російським вторгненням в Україну та
наслідками військових дій на людей з румунським громадянством з сусідньої
країни. Російський військовий напад є
широкомасштабним та систематичним,
спрямованим як проти військових, так і проти
цивільних об’єктів. Є докази того що були піддані бомбовим ударам школи, лікарні, торгові центри і це безпосередньо
вплинуло на цивільне населення в Україні, зазначають військові прокурори. За їх
словами, наслідки військового нападу Російської Федерації є
особливо серйозними, будучи зафіксовано велику
кількість загиблих, а також поранених серед мирного
населення, зокрема дітей. Водночас через психологічну травму,
спричинену військовим нападом Російської Федерації, територію
України покинули мільйони мирних жителів, які нині мають
статус біженців, у тому числі на території Румунії, заявили в Генпрокуратурі.
Ştefan Stoica, 11.07.2022, 04:33
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ЛЮДЯННОСТІ – Відділ Військової прокуратури
Генеральної прокуратури Румунії повідомив про те, що порушив
кримінальну справу, у якій ведеться розслідування за фактом скоєння
злочинів проти людяності, у зв’язку з російським вторгненням в Україну та
наслідками військових дій на людей з румунським громадянством з сусідньої
країни. Російський військовий напад є
широкомасштабним та систематичним,
спрямованим як проти військових, так і проти
цивільних об’єктів. Є докази того що були піддані бомбовим ударам школи, лікарні, торгові центри і це безпосередньо
вплинуло на цивільне населення в Україні, зазначають військові прокурори. За їх
словами, наслідки військового нападу Російської Федерації є
особливо серйозними, будучи зафіксовано велику
кількість загиблих, а також поранених серед мирного
населення, зокрема дітей. Водночас через психологічну травму,
спричинену військовим нападом Російської Федерації, територію
України покинули мільйони мирних жителів, які нині мають
статус біженців, у тому числі на території Румунії, заявили в Генпрокуратурі.
БІЖЕНЦІ З
УКРАЇНИ – Кількість українців, які в’їжджають до Європейського Союзу,
повернулася до рівня, який був до російського вторгнення, заявила у понеділок єврокомісар
із внутрішніх справ Ілва Йоханссон, цитована Reuters. Я передбачаю, що
багато українців у ЄС приймуть рішення перед початком школи – де починати
навчання, у державі-члені ЄС чи повернутися в Україну, – додала
Йоханссон. З 24 лютого, коли Росія
напала на Україну, понад 6 мільйонів українців перетнули кордони країн ЄС,
повідомило наприкінці червня Європейське агентство прикордонної поліції
Frontex. За даними агентства, близько 3,1 мільйона з них вже повернулися в Україну.
Йоханссон зазначила, що Чехія є країною з найбільшою кількістю українських
біженців на душу населення, за нею йдуть Польща, Естонія, Литва, Болгарія та
Латвія. Наразі до Румунії в’їхало близько 1,5 мільйона громадян України.
ДЕФІЦИТ – Згідно
з даними Національного інституту статистики, торговельний дефіцит Румунії зріс
до 12,7 млрд євро за перші п’ять місяців року, що на понад 40% більше, ніж за
аналогічний період минулого року. Експорт за цей період зріс на 23,5% до 36,9
млрд євро, а імпорт – на 28,1% до 49,6 млрд євро. У травні 2022 року експорт
становив 7,9 млрд євро, а імпорт – 10,7 млрд євро, у результаті дефіцит склав
2,7 млрд євро.
ПАРТНЕРСТВО – Президент
Клаус Йоганніс привітав 25-ту річницю Стратегічного партнерства між Румунією та
Сполученими Штатами Америки, оцінивши, що документ залишиться однією з основ закордонної
та безпекової політики країни, повідомляється в комюніке Адміністрації
президента. За словами глави держави, спільною метою двох країн є включення
Румунії до Програми безвізового режиму, і обидві сторони працюють над її
досягненням. У свою чергу прем’єр-міністр Ніколає Чуке уточнив, що стратегічне
партнерство зі США за всіма аспектами співпраці стало пріоритетом для Румунії.
Країна продовжуватиме зміцнювати свою оборону та стійкість, щоб утвердитися як
сильний і надійний союзник США в регіоні, опора стабільності для східного
флангу НАТО та ЄС, сказав прем’єр-міністр у Бухаресті.
КОРОНАВІРУС – У
Румунії зростає кількість нових випадків COVID-19. Міністр охорони здоров’я
Александру Рафіла вважає, що назріває нова хвиля захворювань, з піком наприкінці
літа, коли добова кількість інфікувань може становити 10.000. На щастя, нові
варіанти вірусу дають більш легку форму захворювання, підкреслив міністр
охорони здоров’я Александру Рафіла. Він рекомендує робити щеплення від COVID
новою дозою восени, коли з’являться нові варіанти сироватки. Міністр також
повідомив, що нова формула вакцини від COVID надійде до Румунії у вересні.
Наразі є запас приблизно 8,5 мільйонів доз, і цього року надійде така ж
кількість. Тим часом влада порадила лікарням підготуватися до можливої хвилі
пандемії та відновити плани дій боротьби з цим захворюванням.
ФЕСТИВАЛЬ – Після
4 днів і ночей розваг завершився фестиваль Neversea на румунському узбережжі
Чорного моря. 150 артистів із понад 20 країн виступили на сцені четвертого
видання заходу, який вважається найбільшим музичним фестивалем, що проходить на пляжі
в Європі. Завершився так само й XXVI Міжнародний джазовий фестиваль з н.п.
Гирина, повіт Караш-Северін (західна Румунія), де теж протягом чотирьох днів з
концертами виступили румунські та закордонні легенди джазової музики.
ПРОКУРАТУРА – Голова
Європейської прокуратури, румунка Лаура Кодруца Кьовеші, прибула до Кишинева,
де до 14 липня проведе кілька зустрічей з представниками уряду, зокрема з
президентом Майєю Санду. У січні 2021 року Майя Санду заявила в Брюсселі, що
хоче співпрацювати з європейською інституцією для стимулювання реформ у системі
правосуддя в Респ. Молдові, нагадує Радіо Кишинів. З іншого боку, делегація
Міністерства внутрішніх справ Респ. Молдови сьогодні вперше взяла участь у Раді
міністрів юстиції та внутрішніх справ Європейського Союзу, яка пройшла у Празі.
У дописі у Facebook міністр Ана Ревенко уточнила, що темою зустрічі буде розширення
європейського простору безпеки, до якого також увійде Республіка Молдова.
