13 березня 2018 року
Б-9 -
Президент Румунії Клаус Йоханніс у
вівторок прийняв
міністрів оборони дев’яти країн східного флангу НАТО, які взяли участь в роботі «Ініціативи Бухарестська
дев’ятка» (Б9).Глава румунської держави висловив переконання, що липневий саміт НАТО в
Брюсселі стане важливою віхою в адаптації північноатлантичного альянсу до
нинішніх викликів та загроз безпеці. Раніше міністр оборони Міхай Фіфор заявив, що країни східного
флангу НАТО стикаються з низкою загальних та специфічних проблем з точки зору
сприйняття ризиків і загроз безпеці. Учасники зійшлись на необхідності посилення співпраці
для зміцнення східного флангу альянсу. У зустрічі взяли участь міністри оборони
дев’яти колишніх комуністичних країн – Румунії, Польщі, Болгарії, Чехії,
Естонії, Латвії, Литви, Словаччини та Угорщини, офіційні представники НАТО та
представники Міністерства оборони США. Ця ініціатива була започаткована
Румунією в 2014 році як платформа для поглиблення діалогу та співпраці між
союзниками.
Florentin Căpitănescu, 13.03.2018, 12:10
Б-9 -
Президент Румунії Клаус Йоханніс у
вівторок прийняв
міністрів оборони дев’яти країн східного флангу НАТО, які взяли участь в роботі «Ініціативи Бухарестська
дев’ятка» (Б9).Глава румунської держави висловив переконання, що липневий саміт НАТО в
Брюсселі стане важливою віхою в адаптації північноатлантичного альянсу до
нинішніх викликів та загроз безпеці. Раніше міністр оборони Міхай Фіфор заявив, що країни східного
флангу НАТО стикаються з низкою загальних та специфічних проблем з точки зору
сприйняття ризиків і загроз безпеці. Учасники зійшлись на необхідності посилення співпраці
для зміцнення східного флангу альянсу. У зустрічі взяли участь міністри оборони
дев’яти колишніх комуністичних країн – Румунії, Польщі, Болгарії, Чехії,
Естонії, Латвії, Литви, Словаччини та Угорщини, офіційні представники НАТО та
представники Міністерства оборони США. Ця ініціатива була започаткована
Румунією в 2014 році як платформа для поглиблення діалогу та співпраці між
союзниками.
МВФ – Спеціальна місія МВФ зустрілася
сьогодні з членами комітету з питань бюджету, фінансів і банківської діяльності
Палати депутатів Румунії для щорічної оцінки стану румунської економіки. У
даний час Бухарест не має фінансової угоди з МВФ. За підсумками візиту минулої
весни МВФ опублікував звіт, згідно з яким заходи з пом’якшення податкової
політики, передбачені планом пріоритетних дій уряду на період 2017 – 2020 роки
можуть призвести до збільшення дефіциту бюджету до 6% від ВВП до 2022 року.
Найбільші податкові наслідки – 2,6% ВВП, матиме впровадження закону про єдину
тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетних
установ, що має здійснюватися у відповідності до можливостей наявного
фіскального простору і підтримане зусиллями щодо реформування системи
державного управління. Можливе зниження податкового навантаження на тлі
зростання політичної напруженості може вплинути на споживання та інвестиції, а також чинити тиск на обмінний курс, зазначається в звіті.
ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Румунії у
минулому місяці зросла до 4,7% з 4,3% у січні, – повідомив Національний
інститут статистики. Цей рівень є максимальним зареєстрованим за останні 5
років. За даними НІС це зростання викликане подорожчанням продовольчих та
непродовольчих товарів, а також послуг. Порівняно з лютим 2017 року вартість
продовольчих товарів зросла на 3,7%, а непродовольчих – на 6,27%. І за
послуги румуни змушені тепер платити на 3% більше, ніж торік. Минулого місяця
Національний банк Румунії переглянув у бік збільшення з 3,2% до 3,5%, прогноз
інфляції на поточний рік.
ПРОТЕСТИ – Представники профспілки працівників
охорони здоров’я Румунії у вівторок зустрілися з профільним міністром Соріною
Пінтя, вимагаючи підвищення заробітної плати на 25% для всіх медичних
працівників і скасування обмеження преміальних виплат на рівні 30%. Після
зустрічі члени профспілки заявили, що протести, намічені на наступний тиждень
будуть продовжені. У середу відбудеться публічне обговорення на тему преміальних
виплат. У свою чергу міністр охорони здоров’я висловила надію, що сторони
зуміють знайти рішення з тим, щоб уникнути крайніх дій.
ВІЗИТ – Міністр європейських справ Віктор Негреску у понеділок здійснив робочий візит до Австрії, під час
якої заявив, що Уряд Румунії виступає за посилення співпраці між двома країнами. Він
зустрівся з його австрійським колегою Гернотом Блюмелем та іншими державними
діячами. Під час переговорів сторони підтвердили свою прихильність зміцненню
двосторонніх відносин та співпраці в європейських справах на тлі перейняття
Австрією головування в Раді ЄС у другій половині 2018 року та Румунією в першій
половині 2019 року. Також було підкреслено спільну мету головування двох країн
в Раді ЄС, а саме: сприяти просуванню європейського порядку денного на основі
єдності та згуртованості європейського проекту. Так само були розглянуті
можливості спільного просування Стратегії ЄС для Дунайського регіону.
США – Президент США Дональд Трамп сьогодні
оголосив про відставку Держсекретаря Рекса Тіллерсона та призначення на його
місце директора ЦРУ Майка Помпео. Лідер Білого дому заявив, що мав розбіжності з Тіллерсом щодо ядерної програми Ірану і, що хоче нову команду перед історичними переговорами з КНДР. Замість Помпео на посаду директора ЦРУ уперше в історії країни була
призначена жінка – Джина Гаспель, яка до цього обіймала посаду заступника
голови ЦРУ, – пише Reuters.
ШПИГУНСЬКИЙ СКАНДАЛ – Росія не винна в
отруєнні Сергія Скрипаля і готова співпрацювати з Великою Британією, якщо
Лондон надасть їй доступ до хімічної речовини, якою були отруєні
екс-співробітник ГРУ і його донька Юлія, – заявив міністр закордонних справ Сергій
Лавров. Він відкинув ультиматум прем’єр-міністра Великобританії
Терези Май, яка зажадала від Москви до кінця вівторка пояснень яким чином
нейротоксичний препарат, вироблений в Росії, був використаний для отруєння
колишнього російського агента і його доньки. Раніше Росія назвала звинувачення
«необгрунтованими». Сергій Скрипаль та його донька Юлія були знайдені у
несвідомому стані у парку в Солсбері 4 березня і був госпіталізовані після
отруєння нервово-паралітичним речовиною. Так само був госпіталізований і британський поліцейський, який першим прибув
на місце отруєння колишнього російського розвідника. Полковник військової
розвідки РФ на пенсії Сергій Скрипаль у 2006 році був засуджений до 13 років
ув’язнення за шпигунство на користь Сполученого Королівства, але у 2010 році
він був звільнений і висланий на Захід в рамках обміну звинуваченими у
шпигунстві, після чого Скрипаль отримав статус біженця у Великобританії.
Дванадцять років тому в Лондоні був отруєний ще один російський шпигун
Александр Литвиненко. Перед тим, як померти, він сказав, що його вбивство
замовив Володимир Путін, але Кремль заперечив свою причетність.
