13 липня 2022 року
НАТО – Уряд у Бухаресті на
сьогоднішньому засіданні затвердив протоколи про вступ Фінляндії та Швеції до
НАТО, документи, підписані в Брюсселі 5 липня. Ратифікацією цих документів,
Румунія погоджується з тим, що Фінляндія та Швеція повинні стати членами
Північноатлантичного альянсу. Спікер Палати депутатів Марчел Чолаку тиждень
тому оголосив, що Парламент Румунії «швидко» пройде процес ратифікації. Для
цього буде скликано позачергову сесію законодавчого органу. Чолаку також
зазначив, що «незаконна» та «невиправдана» війна, розв’язана Російською
Федерацією проти України, докорінно змінила параметри безпеки. Статус кандидата
дозволяє двом скандинавським країнам брати участь у зустрічах НАТО, а також
мати доступ до секретної інформації, але не надає їм військового захисту знаменитою
статтею №5 Статуту НАТО, яка передбачає, що напад на одну державу-члена є нападом на всіх. Стаття №5
застосовується лише після завершення процесу ратифікації парламентами всіх
держав-членів. Цей процес, кажуть експерти, може тривати рік.
Bogdan Matei, 13.07.2022, 05:18
НАТО – Уряд у Бухаресті на
сьогоднішньому засіданні затвердив протоколи про вступ Фінляндії та Швеції до
НАТО, документи, підписані в Брюсселі 5 липня. Ратифікацією цих документів,
Румунія погоджується з тим, що Фінляндія та Швеція повинні стати членами
Північноатлантичного альянсу. Спікер Палати депутатів Марчел Чолаку тиждень
тому оголосив, що Парламент Румунії «швидко» пройде процес ратифікації. Для
цього буде скликано позачергову сесію законодавчого органу. Чолаку також
зазначив, що «незаконна» та «невиправдана» війна, розв’язана Російською
Федерацією проти України, докорінно змінила параметри безпеки. Статус кандидата
дозволяє двом скандинавським країнам брати участь у зустрічах НАТО, а також
мати доступ до секретної інформації, але не надає їм військового захисту знаменитою
статтею №5 Статуту НАТО, яка передбачає, що напад на одну державу-члена є нападом на всіх. Стаття №5
застосовується лише після завершення процесу ратифікації парламентами всіх
держав-членів. Цей процес, кажуть експерти, може тривати рік.
ЗВІТ – Європейська комісія
рекомендує Румунії вжити заходів для усунення невирішених проблем щодо
розслідування та судового розгляду злочинів у судовій системі та запевнитися,
що перегляд законів у сфері правосуддя зміцнює гарантії щодо незалежності
системи, зокрема шляхом реформування дисциплінарного режиму магістратів. Це
лише кілька з висновків звіту про верховенство права в Румунії, опублікованого
в середу. Брюссель так само закликає Бухарест вирішити оперативні проблеми
Національного антикорупційного управління. Єврокомісія рекомендує проведення
ефективних громадських консультацій перед ухваленням законопроектів, більшої
прозорості у фінансуванні політичних партій, а також удосконалення правил і
механізмів посилення редакційної незалежності суспільних ЗМІ. Що стосується
преси, Європейська комісія звертає увагу щодо того, що немає достатньої
прозорості щодо поширення оплаченого політичними партіями контенту поза
виборчими кампаніями, а доступ журналістів до інформації залишається
недостатнім.
СТАТИСТИКА – У Румунії спад,
зафіксований у виробництві та постачанні електроенергії, тепла, газу, гарячої
води, а також у видобувній
промисловості призвело до зниження промислового виробництва на 0,8% за перші
п’ять місяців цього року порівняно з аналогічним періодом 2021 року, згідно з даними,
опублікованими, у середу, Національним
інститутом статистики (INS). Дані також свідчать про
те, що порівняно з квітнем цього року, у травні промислове виробництво зросло
на 10,1%. Офіційна статистика ще показує, що з 1 січня по 31 травня у
виробництві та постачанні електроенергії та тепла, газу і гарячої води спостерігалося
зниження на 6,1% порівняно з першими п’ятьма місяцями минулого року, тоді як
добувна промисловість впала на 4,4%.
ПУНКТИ ПРОПУСКУ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску ствердив у
середу, що меморандум до угоди з Україною про створення нових пунктів
пропуску можна буде схвалити на наступному засіданні уряду. Про це він заявив
під час урядового засідання на запит прем’єр-міністра, який вимагав назвати терміни виконання
кроків щодо збільшення кількості пунктів пропуску. «Ми вже маємо всі оцінки щодо меморандуму, в якому
пропонується внесення змін до попередньої угоди 2012 року про встановлення
пунктів пропуску на кордоні з Україною Раковец – Дяківці, Вікову де Сус -
Красноїльськ і Ульма – Руска. Тому на наступному засіданні уряду ми зможемо
схвалити цей меморандум, а це означає, що укладення угоди стане можливим у
найближчий період», – сказав Богдан Ауреску.
БІЖЕНЦІ З УКРАЇНИ – Генеральна
інспекція прикордонної поліції повідомляє, що у вівторок через пункти пропуску
до Румунії в’їхало 91.838 осіб, з них 9.808 громадян України (на 10% менше ніж
попередньої доби). Починаючи з 10 лютого 2022 року, за два тижні до вторгнення
російської армії в їхню країну, і до вівторка, до Румунії в’їхали 1.543.493
громадянина України.
ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ВИКРИВАЧІВ – У середу, Конституційний
суд Румунії одноголосно відхилив подання опозиційного Союзу «за порятунок
Румунії» (СПР) щодо закону про захист викривачів в суспільних інтересах. СПР оскаржив
цей закон в Конституційному суді на тій підставі, що «форма, нав’язана урядовою
коаліцією у складі СДП+НЛП+ДСУР, значно послаблює захист осіб, які хочуть
виявити порушення в державних установах». Також стверджується, що документ
створює значні перешкоди для отримання коштів від Національного плану
відновлення та стійкості. У поданні було наведено чотири аргументи
неконституційності, зокрема порушення зобов’язань, взятих на себе під час
вступу до Європейського Союзу, а також відсутність чіткості та передбачуваності
деяких положень.
КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії зареєстровано 3777
нових випадків зараження SARS-CoV-2, що на 267 менше, ніж попередньої доби,
повідомило в середу Міністерство охорони здоров’я Румунії. Загалом від початку
пандемії до середи в Румунії зареєстровано 2.949.951 випадок зараження новим
коронавірусом.
МОЛДОВА – Угоду
про співпрацю між Європейською прокуратурою та Генеральною прокуратурою
Республіки Молдова підписали в середу в Кишиневі керівники двох інституцій
Лаура Кодруца Кьовеші та Думітру Робу. Документ має на меті сприяти обміну
інформацією та судовій співпраці у кримінальних справах. Думітру Робу уточнив,
що пріоритетом є розслідування корупції та розкрадання державного майна. У свою
чергу Лаура Кодруца Кьовеші заявила, що Європейська прокуратура в межах своєї
компетенції підтримуватиме діяльність прокуратури Республіки Молдова.
