15 вересня 2025 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу ...
Данієла Буду і Христина Штірбець, 15.09.2025, 08:16
БЕЗПІЛОТНИК – Вторгнення Росії в повітряний простір Румунії є ще одним грубим порушенням суверенітету Європейського Союзу і серйозною загрозою для регіональної безпеки, – йдеться в повідомленнях, переданих офіційними особами з Брюсселя після інциденту, що стався в суботу. Тоді бізепілотник, який використовувала Російська Федерація, проник у повітряний простір Румунії, де пробув 50 хвилин, перш ніж перейти в Україну. Згідно з повідомленням Міністерства національної оборони, два літаки F-16 ВПС Румунії перехопили дрон і отримали дозвіл збити його, але пілоти вирішили не відкривати вогонь через ризик побічних втрат. У Бухаресті посол Російської Федерації в Румунії був викликаний до Міністерства закордонних справ для передачі йому «рішучого протесту проти неприйнятного і безвідповідального акту, який є порушенням суверенітету Румунії».
ОЕСР – Румунія досягла значного прогресу в процесі вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку, – заявив президент країни Нікушор Дан після прийому в Бухаресті Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Корманна. Нікушор Дан зазначив, що понад половина з 25 технічних оцінок успішно завершена, і якщо такі темпи збережуться, Румунія приєднається до організації наступного року. У свою чергу, прем’єр-міністр Іліє Боложан підтвердив, що Румунія наближається до досягнення цієї мети. Він сказав, що статус члена ОЕСР дозволить Румунії застосовувати найкращі практики в усіх сферах державної політики, співпрацювати з державами-членами та партнерами організації для пошуку конкретних рішень спільних проблем, розвиватися ефективніше та забезпечувати стабільність для громадян та бізнес-середовища. Вступ до ОЕСР принесе Румунії суттєві переваги, – також заявив Матіас Корманн. Він заявив, що економічний аналіз відбудеться в найближчі місяці, результати якого будуть опубліковані в березні 2026 року, що є останнім кроком у процесі вступу. Наразі ОЕСР налічує 38 держав-членів, включаючи провідні економіки світу.
ШЕНГЕН – Починаючи з 12 жовтня, Румунія разом з іншими державами-членами ЄС введе в експлуатацію Систему в’їзду/виїзду (EES), сучасний інструмент контролю на зовнішньому кордоні Шенгенської зони, – повідомляється в прес-релізі Генерального інспекторату прикордонної поліції (IGPF), опублікованому в понеділок. EES – це електронна система, яка реєструє дату та місце в’їзду та виїзду громадян третіх країн, допущених для короткострокового перебування, включаючи громадян Республіки Молдова, а також їхні буквено-цифрові та біометричні дані (зображення обличчя та чотири відбитки пальців), та розраховує тривалість їхнього дозволеного перебування. Система не обмежує існуючі права на подорожі, але пропонує швидший та безпечніший механізм перевірки, поступово замінюючи штампування проїзних документів. Румунія використовуватиме систему поетапно, спочатку у вибраних пунктах пропуску, а потім поступово розширюватиметься до повного впровадження на всьому зовнішньому кордоні протягом максимального періоду 170 календарних днів.
ВОТУМ НЕДОВІРИ – У понеділок на пленарному засіданні Сенату в Бухаресті було відхилено просту резолюцію недовіри проти міністра освіти Даніела Давіда. «Румунія стикається з безпрецедентною кризою в галузі освіти, і під керівництвом міністра Даніела Давіда національна система освіти зазнала заходів жорсткої економії, що застосовуються шляхом брехні, маніпуляцій та зневаги до реальних потреб учнів, батьків та вчителів», – йдеться в постанові, підписаній 38 сенаторами від опозиції. Ініціатори наголосили, що причина, на яку посилаються для прийнятих заходів – скорочення дефіциту –, за даними Фіскальної ради, забезпечує економію лише 0,02% ВВП. Прем’єр-міністр Іліє Боложан заявив під час дебатів резолюції, що рішення, пов’язані з пакетом реформ, не обов’язково належать Міністерству освіти, а коаліції, яка враховує реальну ситуацію в Румунії. У свою чергу, міністр освіти заявив, що жоден керівник системи освіти не втратив своєї посади в результаті фіскально-бюджетних заходів, вжитих урядом. Вчителі незадоволені збільшенням уроків викладання годин, зменшенням погодинних ставок, об’єднанням деяких навчальних підрозділів та збільшенням максимальної кількості учнів у класах. Після протестів, організованих федераціями профспілок освітян під час літніх канікул, 8 вересня – перший день навчального року – ознаменувався мітингом та ходою вчителів.
ПРОТЕСТИ – Кілька тисяч працівників державної адміністрації протестували у понеділок в Бухаресті проти заходів зі скорочення персоналу, оголошених румунською виконавчою владою. Вони вважають, що одностороннє рішення уряду призведе до блокування роботи державного сектора, і вимагають відновлення переговорів між владою та профспілками. В іншому випадку профспілки погрожують розпочати загальний страйк. У протестах взяли участь і працівники апарату уряду, які припинили роботу і розпочали спонтанний протест.
ВПРАВИ – Військові з десяти країн НАТО, включаючи Румунію, візьмуть участь у багатонаціональних навчаннях DACIAN FALL 2025, які відбудуться з 20 жовтня по 13 листопада 2025 року на полігонах у Румунії та Болгарії, з метою зміцнення оперативної інтеграції та позицій стримування на східному фланзі Альянсу. Йдеться про понад 5000 військовослужбовців з 1200 технічними засобами з десяти країн-членів НАТО: Бельгії, Болгарії, Франції, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Польщі, Португалії, Румунії та Іспанії.
ТОРГІВЛЯ – Румунія залишається основним торговельним партнером Республіки Молдова, і близько третини молдовського експорту доходить до Румунії, згідно з даними, централізованими Національним бюро статистики в Кишиневі. За перші сім місяців цього року компанії з Республіки Молдова експортували товарів на суму майже 1,7 мільярда євро, з яких дві третини пішли на ринок ЄС. Лише 6,5% потрапило до країн СНД, організації, що об’єднує держави, які входили до складу Радянського Союзу, де зафіксовано мінус понад 20 відсотків.
ФЕСТИВАЛЬ – Поети з понад 30 країн беруть участь з понеділка по неділю у 15-му Бухарестському міжнародному фестивалі поезії. Заплановано понад 60 заходів, а також понад 220 публічних читань за підтримки важливих імен міжнародної поетичної сцени з понад 30 країн, а також румунських авторів, таких як Ана Бландіана, Діну Флеманд, Магда Карнечі, Октавіан Совіані. Особливим елементом фестивалю 2025 року стануть тематичні поетичні вечори, присвячені національним літературам та сучасним поетичним спільнотам, організовані у партнерстві з посольствами та культурними інститутами столиці.
