18 липня 2025 року

Новини Румунії та найактуальніші новини світу ...

Штефан Стойка і Христина Штірбець, 18.07.2025, 10:50

ВІЗИТ – Президент Румунії Нікушор Дан оголосив у Берліні, що міністри закордонних справ Румунії та Німеччини підписали план дій щодо спільної безпекової та економічної політики. Документ охоплює співпрацю в галузі озброєнь, освіти, культури та засобів масової інформації, а також сприяння інвестиціям, враховуючи, що Німеччина є головним торговельним партнером Румунії, а в минулому році обсяг торгівлі між двома країнами склав 42 мільярди євро. Він також повідомив, що в даний час просуваються переговори між німецьким виробником зброї Rheinmetall і румунським заводом Romarm в Медіаші про створення спільного підприємства з виробництва боєприпасів. На спільній прес-конференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, Нікушор Дан додав, що Бухарест перебуває на етапі вивчення партнерських відносин з іншими країнами ЄС. Сьогодні Нікушор Дан перебуває з офіційним візитом у Федеративній Республіці Німеччина. Президента Румунії супроводжують, серед інших, віце-прем’єр-міністр Драгош Анастасіу, міністр оборони Іонуц Моштяну, міністр закордонних справ Оана Цойу та міністр економіки Раду Міруца. Перед зустріччю з прем’єр-міністром Німеччини президента Румунії прийняв його колега Франк-Вальтер Штайнмаєр. Також у програмі візиту – зустріч з німецькими бізнесменами та зустріч з представниками румунської громади.

УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан оголосив про другий пакет заходів зі скорочення бюджетного дефіциту, який передбачає реформу місцевої публічної адміністрації. Іліє Боложан заявив, що уряд обмежить кількість працівників мерій та повітових рад у кожному конкретному випадку, залежно від кількості мешканців або кількості територіальних адміністративних одиниць. Другим заходом є обмеження кількості працівників місцевої поліції з метою кращої організації системи охорони громадського порядку та уникнення зайвих витрат. Крім того, державні кошти будуть розподілятися відповідно до ефективності, а кількість місцевих і центральних виборних посадових осіб буде скорочено, – оголосив прем’єр-міністр. Він зазначив, що румунська виконавча влада має труднощі з фінансуванням усіх проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного бюджету, тому цього року будуть профінансовані лише ті проекти програми «Anghel Saligny», які перебувають на просунутій стадії реалізації. Ця програма спрямована на модернізацію місцевих громад шляхом інвестування в місцеву транспортну, енергетичну, водопровідну та каналізаційну інфраструктуру. І останнє, але не менш важливе: Іліє Боложан також повідомив, що урядовий апарат буде скорочено на 40%.

САНКЦІЇ – ЄС у п’ятницю посилив санкції проти Москви, спрямовані, головним чином, на російську нафту, в надії, що незабаром до них приєднаються США, – повідомляє AFP. Пакет санкцій, 18-й з початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, є одним з найжорсткіших проти Росії на сьогоднішній день, запевнила глава європейської дипломатії Кайя Каллас. Це рішення є важливим і дуже вчасним, – відреагував президент України Володимир Зеленський у соціальній мережі X. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро привітав безпрецедентні санкції, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив, що вони продовжать тиск на Росію. Санкції включають нижню межу ціни на експортовану російську сиру нафту, яка наразі становить трохи більше 45 доларів за барель, що на 15% нижче середньої ринкової ціни бареля російської нафти. Механізм забороняє будь-якій нафтовій компанії або торговельному флоту продавати російську нафту вище певної ціни під загрозою санкцій. ЄС заборонив весь імпорт російської нафти на свою територію, але Москва продовжує експортувати сиру нафту в інші країни, в тому числі в Індію і Китай, – зазначає AFP.

БЮДЖЕТ ЄС – Європейська Комісія представила в п’ятницю асигнування для країн-членів у Багаторічній фінансовій програмі на 2028-2034 роки, після того, як у середу було запропоновано бюджет ЄС на цей період у розмірі 2 трильйонів євро, – йдеться в заяві виконавчої влади ЄС. Пропозиція Єврокомісії передбачає загальний обсяг асигнувань для Румунії в розмірі 60,2 млрд. євро, 54,6 млрд. євро в цілому, 1 млрд. євро на міграцію, безпеку і внутрішні справи і 4,6 млрд. євро для Соціального кліматичного фонду. У загальних розподілах найбільші суми виділені Польщі, Франції, Іспанії, Італії та Німеччині.

КІБЕРАТАКИ – НАТО та Європейський Союз рішуче засуджують кібератаки, здійснені Головним управлінням Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації – російського військового відомства проти кількох держав-членів двох організацій, – оголосило сьогодні Міністерство закордонних справ Румунії. За даними МЗС Румунії, атаки були спрямовані на державні установи, операторів критичної інфраструктури та інші суб’єкти на території НАТО та Європейського Союзу, включаючи Румунію. Посилені на тлі російської агресії в Україні, ці дії є частиною набагато ширших гібридних кампаній Росії, спрямованих на підрив стабільності та демократії в країнах та організаціях, що є цільовими, а також на перешкоджання підтримці Києва. Румунська дипломатія закликає Російську Федерацію дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань та заявляє про солідарність з іншими союзниками, членами ЄС та партнерами, які постраждали від цієї ворожої кібердіяльності.

ЗАКОН – Директор Інституту Елі Візеля Флоріан Александру вважає, що рішення Конституційного суду про визнання конституційним Закону про деякі заходи щодо боротьби з антисемітизмом було очікуваним, а інше рішення могло б ще більше ускладнити цю проблему. У четвер Конституційний суд відхилив як необґрунтовану скаргу президента Нікуша Дана на Закон про деякі заходи щодо боротьби з антисемітизмом і ксенофобією, а також про заборону організацій, символіки і дій фашистського, легіонерського, расистського або ксенофобського характеру. Президент, серед іншого, критикував те, що він вважав недостатньо чітким визначенням понять «легіонер» і «фашист». Суд встановив, що закон, який підлягав перевірці на конституційність, був зрозумілим, точним і передбачуваним за своїм змістом, який він пов’язав з легітимним об’єктом і метою закону, а саме захистом найважливіших соціальних цінностей демократичного суспільства, виходячи з необхідності забезпечення гідності людини та повної поваги до основоположних прав і свобод людини. Суд постановив, що нацистська, фашистська та легіоністська ідеологія є історичними та політичними поняттями, які не можуть бути співвіднесені з юридичними визначеннями позитивного права, оскільки вони відображають історичні соціальні реалії, що лежали в основі реальних злочинних політичних режимів, які фізично знищували групи людей, практикуючи систематичне насильство, політичні вбивства та антисемітизм. Ці тоталітарні політичні режими порушували принципи верховенства права, прав людини і демократії у своїй остаточній формі, як встановив Конституційний суд Румунії.