18 жовтня 2026 року
Головні новини Румунії та світу: важливі рішення, суспільні зміни, міжнародні події та все, що варто знати просто зараз.
Коріна Крістя і Христина Манта, 18.10.2026, 16:40
УРЯД – У понеділок, у Бухаресті парламентські комітети розпочинають заслуховування міністрів, запропонованих до складу команди кандидата на посаду прем’єр-міністра Луки Нікулеску, з огляду на пленарне голосування щодо інвеститури, заплановане на вівторок вдень. Для того, щоб новий уряд, сформований соціал-демократами та незалежними, був затверджений, йому потрібно щонайменше 233 голоси “за”. Очікується, що парламентська підтримка надійде від СДП, ДСУР, національних меншин та групи “Єдина за Румунію”. У суботу лідер НЛП Іліє Боложан оголосив, що його партія, яка увійде в опозицію, підтримає новий уряд шляхом “умовного та пунктуального голосування за необхідності” після підписання угоди з кандидатом на посаду прем’єр-міністра в понеділок. У свою чергу, СПР та АОР проголосують проти. Лука Нікулеску – це четверта кандидатура, висунута президентом Нікушором Даном на посаду прем’єр-міністра після звільнення парламентом 5 травня шляхом вотуму недовіри уряду меншості НЛП-СПР-ДСУР на чолі з лібералом Іліє Боложаном, який з того часу виконує обов’язки тимчасового прем’єр-міністра.
ФІНАНСИ – Бюджет Румунії на 2027 рік має бути побудований на реалістичних доходах, чітких пріоритетах та витратах, які держава може покрити, – стверджує тимчасовий міністр фінансів Александру Назаре, включений до списку кабінету міністрів, запропонованого Лукою Нікулеску. Досягнення цієї мети, яка є обов’язком майбутнього уряду, однак обумовлене балансом між наявними ресурсами та відповіддю на соціальні вимоги, такі як індексація пенсій. Александру Назаре додав, що Румунія ще не перебуває на стадії економічного відновлення без обмежень, і підтримка бюджетної дисципліни є важливою для уникнення нових дисбалансів. На його думку, існують сприятливі передумови, враховуючи, що дефіцит бюджету за перші дев’ять місяців цього року становив лише 3,82% ВВП, що на 1,5% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Натомість борг державного управління продовжував зростати і в липні досяг 1,205 млрд лей (близько 225 млрд євро). За даними НІС, державний борг зараз перевищує 60% ВВП. Соціальний тиск, пов’язаний, наприклад, з індексацією пенсій – обов’язковою щорічно за законом, але призупиненою протягом останніх двох років – є очевидним, враховуючи, що середня пенсія в Румунії не перевищує 3000 леїв (близько 560 євро), а понад два мільйони пенсіонерів мають менше 2500 леїв.
БЕЗПІЛОТНИКИ – У неділю вранці безпілотник залетів до Литви з Польщі, а потім розбився на півночі країни. Його уламки вдарилися об автомобіль, але ніхто не постраждав, повідомила литовська влада. На запитання журналіста, чи був безпілотник українського походження, директор Національного центру управління кризами Вільмантас Віткаускас зазначив, що це «ймовірно, найбільш правдоподібне пояснення з усіх можливих». Росія навмисно відводить українські безпілотники, призначені для атаки на її територію, від їхніх траєкторій польоту. За словами президента Литви Гітанаса Науседи, цей останній інцидент є доказом того, що війна Росії проти України «поширюється на східний фланг НАТО та ЄС». Поки діяло повітряне спостереження за червоним кодом тривоги, винищувачі місії повітряного патрулювання НАТО були підняті в повітря та направлені в цей район, а аеропорт Каунаса, розташований поблизу другого за величиною міста Литви, був закритий. Українські безпілотники неодноразово входили в повітряний простір НАТО в Балтійському регіоні протягом останніх місяців. У суботу румунські винищувачі F-16 збили два безпілотники над територіальними водами країни, через кілька днів після того, як два танкери для перевезення хімічних речовин були атаковані дронами поблизу румунського узбережжя Чорного моря — це найсвіжіші випадки з серії нападів, які підкреслюють ризики для торговельного судноплавства на східному фланзі НАТО. Більшість цих інцидентів сталася за межами територіальних вод НАТО.
ПРОТЕСТИ – Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорну заявив, що 1 200 осіб було затримано після того, як масштабні протести, пов’язані з погіршенням якості державних послуг та зростанням вартості життя, що відбулися в суботу, переросли у насильницькі сутички в кількох регіонах країни. Лекорну зазначив, що 150 правоохоронців отримали поранення в результаті зіткнень із протестувальниками. Офіційно дозволені марші супроводжувалися групами агресивних осіб, які зібралися в зонах, де демонстрації заборонені, з метою спровокувати інциденти. Для тих, хто протестує по всій Франції, зокрема в Парижі, ця демонстрація є кумуляцією невдоволення: починаючи від учнів, до яких приєдналися державні службовці, профспілки, ліві політичні угруповання та члени так званого руху «жовтих жилетів», які десять років тому протестували проти високої вартості життя, під час першого терміну президентства Макрона, повідомляють інформаційні агентства. У суботу в кількох європейських країнах відбулися протести проти погіршення якості соціальних послуг та рівня життя. У Португалії десятки тисяч людей вийшли на вулиці Лісабона, незадоволені насамперед подвоєнням орендної плати з 2017 року дотепер. В Італії в Мілані та Болоньї відбулися сутички між протестувальниками та силами правопорядку, так само як і в Албанії, де поліція стріляла гумовими кулями у демонстрантів, які вже кілька днів виходять на вулиці проти корупції та прем’єр-міністра Еді Рами.