2 жовтня 2022 року

Daniela Budu, 02.10.2022, 15:37

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей зібралися в неділю на Університетській площі в центрі
Бухареста, а потім рушили будівлі уряду. Колону протестувальників очолили лідер ультраправового Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон і парламентарі цієї політичної сили. Невдоволення мітингувальників, які тримають румунські прапори та плакати і скандують антиурядові гасла, пов’язані, в тому числі, з підвищенням цін на
електроенергію та газ. Правоохоронці супроводжують протестувальників, щоб запобігти можливим інцидентам.

НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс разом з президентами семи
держав-членів НАТО з Центральної та Східної Європи підписали спільну заяву, в
якій підтвердили свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності
України. За даними Адміністрації президента, йдеться про президентів Чехії,
Естонії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі та Словаччини. «Ми
рішуче підтримуємо рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо
майбутнього вступу України», – сказав Клаус Йоганніс у поширеному повідомленні
в соцмережі. Нагадаємо, що 30 вересня президент України Володимир Зеленський підписав
заявку на пришвидшений вступ України до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс
Столтенберг заявив, що Україна має право подати заявку на членство, але
підкреслив, що наразі пріоритетом є надання допомоги Києву. Підтримку вступу
України до НАТО вже висловили країни Балтії та Канада.

ВІЗИТ – Міністр оборони Румунії Васіле Динку у
суботу під час свого офіційного візиту до Кишинева заявив, що НАТО не прагне
конфронтації з Російською Федерацією й однозначно підтримує суверенітет,
цілісність і незалежність сусідньої України. Згідно з прес-релізом міноборони
Васіле Динку і прем’єр-міністр Р.Молдова Наталія Гаврілице під час зустрічі проаналізували стан двосторонньої співпраці, а також нинішній регіональний контекст. Зокрема
було обговорено безпекову ситуацію в регіоні, а також зусилля, докладені обома країнами
для прийняття безпрецедентної кількості біженців з України. Особлива увага була
приділена наслідкам енергетичної кризи, спричиненої Росією. Під час зустрічі зі
спікером молдовського парламенту Ігорем Гросу міністр оборони Румунії, серед
іншого, заявив, що війна в Україні спровокувала численні кризи. Він підкреслив
роль парламентів двох держав у створенні законодавчої бази для посилення
стійкості, особливо в енергетичній сфері. Раніше Васіле Динку провів зустріч зі
своїм колегою Анатолієм Носатим, з яким обговорив стан і перспективу
двостороннього співробітництва у військовій сфері та безпекову ситуацію в
регіоні. Водночас було підтверджено повну підтримку Румунією просування Республіки Молдова по європейському шляху та розвитку відносин з
євроатлантичними структурами.

УКРАЇНА – Папа Римський
Франциск нині закликав президента РФ Володимира Путіна зупинити спіраль
насильства та смерті, а також рішуче засудив порушення міжнародного права, маючи на увазі
анексію українських територій Росією. Нагадаємо, що у п’ятницю на
спеціальній церемонії в
Кремлі Володимир Путін підписав указ про анексію
чотирьох областей України, повністю або частково окупованих російськими військами. Українські території були анексовані через сім місяців від російського вторгнення в Україну та за підсумком псевдореферендумів в окупованих регіонах, які
Київ та його союзники назвали
фарсом. У Москві повідомили, що Держдума у понеділок планує ратифікувати договори
про «приєднання» до Росії Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької
областей. Прес-агентства зазначають, що російська влада дотримується точно тих
самих кроків, які були зроблені у 2014 році, коли Росія незаконно анексувала
український півострів Крим. З іншого боку найближчим часом Генеральний директор
Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Гроссі планує
відвідати Київ і Москву у рамках зусиль з «якнайшвидшого створення зони ядерної
безпеки на Запорізькій АЕС».

ЕНЕРГЕТИКА – У Румунії спеціалізовані комітети Палати депутатів, мають розглянути в наступні дні проєкт закону про
затвердження термінової постанови уряду, що регулює ціни на енергетичному
ринку. Розроблений урядом документ зазнав значних змін у Сенаті. Зокрема було
введено кілька сфер діяльності та категорій споживачів, на яких поширюватимуться
положення цього нормативно-правового акту щодо обмеження ціни на електроенергію:
громадський транспорт, церкви чи виробники та торговці ліками, а також
пацієнти, які користуються медичними апаратами вдома. Ще одна суттєва зміна – скасування
системи визначення спожитої електроенергії за минулорічним середньомісячним
показником.