2 травня 2023 року
АНТИСЕМІТИЗМ
– Уповноважена Європейської комісії з питань боротьби з антисемітизмом та
сприяння єврейському життю Катаріна фон Шнурбайн заявила, що Румунія стала
першою державою-членом ЄС, яка розробила національну стратегію запобігання та
боротьби з антисемітизмом, ксенофобією, радикалізацією та мовою ненависті на
період 2021-2023 рр. Про це було повідомлено у вівторок в Бухаресті на початку
четвертого засідання Робочої групи з імплементації Стратегії Європейського
Союзу щодо боротьби з антисемітизмом та сприяння єврейському життю. У
триденному заході беруть участь понад 80 румунських і європейських чиновників,
а також представники єврейських громад і міжнародних організацій з країн-членів
ЄС, України та Республіки Молдова. Два роки тому ЄС прийняв свою першу
стратегію боротьби з антисемітизмом і сприяння єврейському життю на період
2021-2030 рр. Стратегія спрямована на запобігання і
боротьбу з усіма формами антисемітизму, захист і сприяння єврейському життю,
освіті, дослідженням і пам’яті про Голокост.
Leila Keamil, 02.05.2023, 11:39
АНТИСЕМІТИЗМ
– Уповноважена Європейської комісії з питань боротьби з антисемітизмом та
сприяння єврейському життю Катаріна фон Шнурбайн заявила, що Румунія стала
першою державою-членом ЄС, яка розробила національну стратегію запобігання та
боротьби з антисемітизмом, ксенофобією, радикалізацією та мовою ненависті на
період 2021-2023 рр. Про це було повідомлено у вівторок в Бухаресті на початку
четвертого засідання Робочої групи з імплементації Стратегії Європейського
Союзу щодо боротьби з антисемітизмом та сприяння єврейському життю. У
триденному заході беруть участь понад 80 румунських і європейських чиновників,
а також представники єврейських громад і міжнародних організацій з країн-членів
ЄС, України та Республіки Молдова. Два роки тому ЄС прийняв свою першу
стратегію боротьби з антисемітизмом і сприяння єврейському життю на період
2021-2030 рр. Стратегія спрямована на запобігання і
боротьбу з усіма формами антисемітизму, захист і сприяння єврейському життю,
освіті, дослідженням і пам’яті про Голокост.
УКРАЇНСЬКЕ
ЗЕРНО – Румунія отримає майже 30 мільйонів євро на підтримку фермерів, які
постраждали від імпорту дешевого зерна з України. Про це у вівторок оголосив міністр сільського
господарства Петре Дая. Новий пакет підтримки має бути опублікований в
Офіційному віснику Європейського Союзу, після чого будуть запущені внутрішні
процедури для виділення грошей фермерам. До 11 травня триває реєстрація заявок
на перший транш підтримки виробників пшениці, який буде виплачено з перших 10
мільйонів євро, наданих ЄС для компенсації економічних втрат, спричинених
імпортом зернових з України.
ЗЕЛЕНА
ЕНЕРГЕТИКА – У Румунії розпочався цьогорічний етап програми «Фотоелектричні
зелені будинки». Таким чином з 2 травня заявки можуть подавати компанії та спеціалісти,
які встановлюють такі альтернативні системи зеленої енергії. Після цього
розпочнеться процедура прийняття заявок від осіб, бажаючих отримати державну
допомогу в розмірі 20 тис. леїв (4 тис. євро) на встановлення фотоелектричних
панелей. Останнім часом попит на сонячні панелі в Румунії різко зріс, особливо
після зростання цін на електроенергію та газ.
ОБОРОНА -
Міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер перебуває з дводенним офіційним
візитом у сусідній Р. Молдова. Порядок денний першого дня візиту включав
зустрічі з президенткою Майєю Санду, прем’єр-міністром Доріном Речаном та
спікером молдовського парламенту Ігорем Гросу. Програма візиту делегації румунського
міноборони на середу включає відвідування штабу 1-ї мотопіхотної бригади в
північному місті Бєльці.
ОСВІТА – Закони
про загальну середню та про вищу освіту готові до пленарних дебатів. У вівторок
проєкт закону про університетську освіту отримав позитивний висновок у
профільному комітеті Палати депутатів. Після голосування в цій палаті вони будуть
передані на розгляд Сенату, який у даному випадку розглядатиме їх в останньому
читанні. Серед ухвалених поправок – положення про стипендії для студентів і
транспортні витрати викладачів. Що стосується плагіату, то помилки в цитуванні
більше не є порушенням етичних правил. З іншого боку, вищі навчальні заклади
можуть підвищувати посадові оклади, залежно від специфіки виконуваної роботи та
її якості, в межах затвердженого бюджету. Водночас, науково-педагогічні
працівники виходять на пенсію після досягнення 65 років і можуть, за бажанням,
залишатися на своїй посаді до кінця навчального року.
ПРОТЕСТИ -
Федерація профспілок Національної адміністрації пенітенціарних установ Румунії
заявляє, що розглядає можливість проведення акцій протесту на невизначений
термін у цьому місяці у зв’язку з інформацією, що з’явилася в публічному
просторі про можливе скорочення
заробітної плати та персоналу в цій сфері. Організація попереджає
соціал-демократів і лібералів, основні політичні партії, що формують нинішню
правлячу коаліцію, що скорочення зарплат державних службовців, у тому числі
поліцейських, військових і працівників пенітенціарної системи, а також
звільнення бюджетних працівників є для них електоральним самогубством.
Профспілки працівників в’язниць закликають правлячі політичні партії збільшити
збір податків, оголосити війну тіньовій економіці, залучити іноземні інвестиції
та реалізувати реформи та інвестиції, передбачені Національним планом
відновлення та стійкості. На думку Федерації керівні Соціал-демократична
партія, Націонал-ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії перетворили
Румунію на країну, яка живе не за своїми можливостями, загрузла в боргах, а
сучасні політики звинувачують державних службовців у тому, що бюджетна діра
становить близько 20 мільярдів леїв.
ВІЙНА В УКРАЇНІ
– 20 тис. російських військовослужбовців загинули в Україні з грудня 2022 року
і ще 80 тис. отримали поранення. Про це повідомляє BBC з посиланням на речника
Білого дому з питань національної безпеки Джона Кірбі. Останній зазначив, що
найбільші втрати росіяни понесли в боях за місто Бахмут. Він додав, що
російський наступ на Донбасі виснажив військові запаси і збройні сили Кремля.
Зі свого боку українці повідомили, що за минулу добу ліквідували 460 російських
окупантів. За даними Генерального штабу Збройних сил України, кількість
загиблих російських військовослужбовців на фронті з початку війни 24 лютого
2022 року перевищила 190 тисяч.
