2 червня 2025 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу ...
Штефан Стойка і Василь Каптару, 02.06.2025, 09:44
САМІТ Б9 – Північні, балтійські та центральноєвропейські країни-члени НАТО віддані підтримці вступу України до військового альянсу, – заявили лідери Польщі, Румунії та Литви у понеділок у Вільнюсі за підсумками саміту «Бухарестської дев’ятки» та країн північної Європи. У спільній заяві, оприлюдненій від імені всіх учасників саміту, вони закликали до посилення тиску на Росію, в тому числі до посилення санкцій. Існує «занепокоєння щодо довгострокової безпеки в Чорноморському регіоні, в тому числі в Республіці Молдова», – заявив президент Румунії Нікушор Дан, який здійснив свій перший закордонний візит до литовської столиці після вступу на посаду. «Нам потрібен сильніший Північноатлантичний альянс, а Румунія продовжуватиме підтримувати Україну», – сказав він. Стосовно дискусій про виділення більшого відсотка ВВП на оборону, Нікушор Дан сказав, що «ми повинні не тільки збільшити видатки на оборону, але й виробляти військову техніку, щоб захистити себе». «Загроза – це не тільки класична військова загроза, ми стикаємося зі значними гібридними діями проти наших країн і я дуже радий, що всі учасники погодилися з тим, що нам потрібно продовжувати підтримувати Україну», – сказав Президент Румунії. Глава румунської держави оголосив, що наступний саміт Б9 відбудеться в Бухаресті в 2026 році. Вільнюський саміт був спрямований на підготовку до саміту НАТО в Гаазі, запланованого на кінець цього місяця. У ньому взяли участь Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, Президент України Володимир Зеленський та представники північноєвропейських країн-членів Альянсу – Данії, Норвегії, Фінляндії, Швеції та Ісландії.
ПЕРЕГОВОРИ – Робочі групи фахівців проєвропейських політичних сил у румунському парламенті – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу порятунку Румунії, які можуть сформувати майбутню коаліцію більшості, зустрілися сьогодні для розробки програми дій нового уряду. Програма має на меті скоротити дефіцит до 7,5% ВВП, при цьому основними варіантами є скорочення державних витрат і збільшення збору податків, перш ніж розглядати питання про підвищення податків. Водночас прозахідні партії оголосили про зустрічі з великими профспілковими конфедераціями на тлі побоювань профспілчан, що майбутні заходи можуть призвести до зниження рівня життя. Лідери чотирьох зазначених політичних сил погодилися, що наступний уряд має очолити політичний, а не технічний прем’єр-міністр і, що програма дій уряду має бути якомога детальнішою.
ПОВІНЬ – Ситуацію в районі соляної шахти Прайд (центральна Румунія), що постраждала від нещодавніх повеней, цього тижня вивчає Контрольний орган прем’єр-міністра, щоб з’ясувати причини та винних. Тим часом на урядовому рівні запрацює спеціальна робоча група, яка має знайти найкращі технічні, економічні та фінансові рішення для усунення збитків, завданих соляній шахті та місцевим ждителям. Тимчасовий виконувач обов’язків прем’єр-міністра Кеталін Предою заявив, що ситуація в районі соляної шахти Прайд є особливою, з екологічними та місцевими економічними наслідками, і саме тому він створив міжвідомчий комітет, який знайде стійкі рішення, щоб захистити цілу громаду, а не просто здійснити одноразове втручання. Уряд має ухвалити низку рішень про надання допомоги у вигляді будівельних матеріалів, продуктів харчування та предметів першої необхідності, а також фінансової допомоги сім’ям та окремим особам, які постраждали від екстремальних погодних умов.
ГРАНТИ – Міністерство праці, сім’ї, молоді та соціальної солідарності Румунії вперше отримує доступ до безвідплатних швейцарських грантів на соціальну допомогу в Румунії в розмірі 20 мільйонів швейцарських франків. Про це повідомило в понеділок міністерство. З них 17,5 млн. франків буде виділено на інтегровані соціальні послуги для вразливих верств населення, а 2,5 млн. франків – на боротьбу з дискримінацією та просування традицій і культури ромської етнічної групи. Наразі в Румунії підписано чотири угоди про підтримку за рахунок швейцарських фондів для фінансування малих і середніх підприємств, досліджень, транспорту та громадянського суспільства.
ТУРИЗМ – Торгово-промислова палата Румунії була прийнята як офіційний асоційований член Всесвітньої туристичної організації, ставши першою неурядовою організацією в Румунії, яка отримала цей статус. Рішення було прийнято на 123-й сесії Виконавчої ради Всесвітньої туристичної організації, що відбулася в Сеговії, Іспанія. Румунія потребує щонайменше 15% ВВП від туристичної індустрії, що є амбітною метою, яка дозволить їй стати одним з основних туристичних напрямків Європи, – заявив Міхай Дарабан, президент Торгово-промислової палати Румунії. Всесвітня туристична організація, установа ООН, відповідальна за розвиток туризму в усьому світі, об’єднує 160 держав-членів і 517 афілійованих організацій приватного сектору, а Румунія є її членом-засновником з 1975 року.
МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ – У понеділок у Стамбулі відбувся другий раунд мирних переговорів між Росією та Україною. Сторони готують новий обмін військовополоненими. Україна також запропонувала організувати ще один раунд переговорів до кінця червня. Напередодні переговорів у Росії панували напружені настрої: прокремлівські блогери закликали Москву завдати жорсткого удару у відповідь по Києву після того, як у неділю Україна здійснила одну з наймасштабніших атак, націлившись на російські стратегічні ядерні бомбардувальники дальнього радіусу дії в Сибіру та інших регіонах Росії. Представники Києва і Москви намагаються домовитися про перемир’я і шляхи припинення війни. У травні обидві сторони провели прямі переговори вперше з 2022 року, коли Росія вторглася в Україну. За словами президента Володимира Зеленського, переговорна позиція Києва включає повне, безумовне перемир’я, звільнення полонених і репатріацію викрадених українських дітей. Росія вже відкинула ідею безумовного припинення вогню, але нещодавно заявила, що може погодитися на перемир’я з деякими попередніми умовами. Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив у п’ятницю, що під час перемир’я західні країни повинні припинити постачання зброї київському режиму, а Україна повинна припинити мобілізацію.
ВИБОРИ У ПОЛЬЩІ – Згідно з офіційними результатами, оприлюдненими у понеділок, консервативний кандидат Кароль Навроцький переміг на президентських виборах у Польщі, випередивши ліберального мера Варшави Рафала Тшасковського. У другому турі виборів, що відбувся у неділю, Навроцький отримав 50,89% голосів, тоді як Тшасковський набрав 49,11% голосів. Перемога Навроцького є ударом по проєвропейському уряду Дональда Туска, – стверджують міжнародні інформаційні агентства. Навроцький, історик, який ніколи не обіймав державних посад, представляє консервативну націоналістичну партію “Право і справедливість” (PiS). Як директор Інституту національної пам’яті, завданням якого є оцінка недавнього складного минулого Польщі, Навроцький наказав знищити радянські пам’ятники після російського вторгнення в Україну, використовуючи це в ЗМІ і розпалюючи лють Кремля. Він виступає за збереження традиційних польських цінностей і проти передачі влади Європейському Союзу.
ПОШУКИ – Румунський фрегат «Король Фердинанд», який виконує місію в Середземному морі, проводить масштабні пошуково-рятувальні операції на морі після того, як у неділю вранці було оголошено про зникнення військового старшини. На момент зникнення фрегат ВМС Румунії перебував у міжнародних водах, приблизно за 90 морських миль від лівійського порту Бенгазі. За даними міноборони, у пошуках моряка брали участь по черзі вертольоти і кораблі з Німеччини, Італії, Люксембургу, Туреччини, Франції та Греції. Фрегат «Король Фердинанд» залишив Румунію 5 травня для участі в операції під егідою Європейського Союзу тривалістю близько 40 днів. Корабель має повернутися додому в середині червня.
СПОРТ – Румунська гімнастка Ана Бербосу виграла золото у вільних вправах та срібло у вправах на колоді в суботу на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики в Лейпцигу, Німеччина. Останню золоту медаль у вільних вправах на чемпіонаті Європи виграла у 2020 році румунська гімнастка Лариса Йордаке. Ана Бербосу, бронзова призерка Олімпійських ігор 2024 року у вільних вправах, принесла Румунії всі медалі на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в Лейпцигу: золото у вільних вправах, срібло – на колоді, бронзу в індивідуальному багатоборстві та бронзу у вправах на паралельних брусах. З іншого боку румунський спортсмен Міхай Кіруце у неділю виборов бронзову медаль на чемпіонаті Європи з академічного веслування 2025 року в болгарському Пловдіві. Румунія завершила змагання 7-ма медалями – 3 золотими, 2 срібними та 2 бронзовими.
