24 лютого 2025 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу...
Богдан Матей і Христина Штірбець, 24.02.2025, 09:15
ВІЙНА – Через три роки після російського вторгнення в Україну президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Антоніу Коста, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, а також лідери країн Балтії та Північної Європи перебувають сьогодні в Києві, щоб підтвердити свою підтримку Україні, оскільки нова позиція США змінює факти конфлікту. У відеозверненні до учасників конференції тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявив, що безпека України має важливе значення для Румунії та всього європейського континенту, і що підтримка Києва має бути продовжена. Він наголосив на необхідності залучення України та Європейського Союзу до мирних переговорів, а також на готовності Румунії координувати свої дії з усіма європейськими, американськими та союзними партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку надіслав аналогічне послання, згідно з яким Румунія повинна підтримати в ООН як американську, так і європейську резолюції щодо припинення війни в Україні. Також сьогодні президент Франції Еммануель Макрон перебуває у Вашингтоні на переговорах з Дональдом Трампом, щоб переконати його взяти до уваги безпеку європейців у дискусіях з Москвою. У Бухаресті головний фасад Палацу Парламенту підсвітлений кольорами українського прапора, а в Палаті депутатів відбулася хвилина мовчання за українськими громадянами, які загинули у війні.
КОНСУЛТАЦІЇ – Парламентські партії Румунії проведуть у середу консультації з виконуючим обовязків президента Іліє Боложаном, щоб підготувати позицію Бухареста до позачергового засідання Європейської Ради від 6 березня. Головними темами обговорення стануть підтримка України та підготовка спільної оборонної стратегії ЄС після того, як адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом оголосила, що хоче скоротити свою військову присутність в Європі. У консультаціях візьме участь, у порядку відсотків, отриманих на минулорічних парламентських виборах, Соціал-демократична партія, Альянс за обєднання румунів, Націонал-ліберальна партія, Союз «За порятунок Румунії», SOS Румунія, Демократичний союзугорців Румунії, партія молодихлюдей та Парламентська фракція національних меншин. Кожній партії буде виділено по одній годині для дискусії.
ВОТУМ НЕДОВІРИ – Вотум недовіри коаліційному уряду Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку буде винесено на розгляд парламенту у вівторок, повідомили представники опозиційної групи депутатів «SOS Румунія». За їхніми словами, документ підписали 154 депутати від «SOS Румунія», Альянсу за обєднання румунів та Партії молодих людей. Тиждень тому підписанти пропозиції оголосили, що відкладають внесення тексту пропозиції до порядку денного до тих пір, поки документ не буде підписаний й Союзом «За порятунок Румунії». Однак, представники Союзу «За порятунок Румунії» заявили, що не підпишуть вотум недовіри, оскільки опозиція не має необхідної кількості голосів для його прийняття, а вотум мав би бути ініційований після президентських виборів у травні. Зі свого боку, партії, що входять до правлячої коаліції в Бухаресті – СДП, НЛП і ДСУР – оголосили, що відкинуть будь-який подібний демарш проти виконавчої влади. Вони стверджують, що в нинішніх умовах нестабільності немає підстав для відставки уряду, тим більше, що виконавча влада почала реалізовувати урядову програму, затверджену парламентом наприкінці минулого року.
ВИБОРИ РУМУНІЯ – Постійний виборчий орган Румунії оголосив, що до понеділка було отримано 3.151 заяву на голосування поштою та 1.735 заяв на голосування на виборчій дільниці за межами країни на президентських виборах від 4 травня. Заяви були зареєстровані на порталі www.votstrainatate.ro румунськими виборцями, які проживають або перебувають за кордоном з моменту запуску процедури 20 січня. Кінцевий термін для реєстрації в Реєстрі виборців як виборця за кордоном поштою – 20 березня, 23:59, а кінцевий термін для реєстрації як виборця за кордоном на виборчій дільниці – 4 березня, 23:59. За даними сайту Постійного виборчого органу Румунії, найбільше заяв на голосування поштою наразі зареєстровано в Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Франції, США та Іспанії. Перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував вибори на найвищу посаду в державі і вирішив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на іноземне втручання.
МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну бере участь у понеділок у засіданні Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) зі своїми колегами з інших країн-членів ЄС, яке проходить у Брюсселі. Згідно з прес-релізом, поширеним румунською дипломатією, порядок денний засідання включає агресію Росії проти України, ситуацію на Близькому Сході та в Демократичній Республіці Конго, а також події в Грузії. Переговори щодо агресії Росії проти України відбуваються на тлі трирічної річниці початку війни і будуть зосереджені на останніх подіях, а також на подальшій багатовимірній підтримці України з боку ЄС, зокрема військовій, в тому числі на тлі міжнародної динаміки щодо миру в Україні, повідомило джерело. Дискусії щодо Близького Сходу будуть зосереджені на останніх подіях в Ізраїлі та секторі Газа, важливості подальшого виконання угоди про припинення вогню між Ізраїлем та ісламістським рухом ХАМАС, а також на гуманітарній ситуації в регіоні.
ЗАКОНОПРОЄКТ – Сенат Румунії цього тижня обговорюватиме законопроект, що створює умови, за яких армія зможе збивати іноземні безпілотники, які неавторизовано входять у повітряний простір Румунії. Голосування сенаторів є вирішальним, після чого закон має бути підписаний тимчасовим президентом Іліє Боложаном, перш ніж законодавчі зміни можуть бути впроваджені. Ініціатива Міністерства оборони з’явилася в контексті законодавчого вакууму та інтенсивного маніпулятивного тиску через соціальні мережі. Румунська армія та підрозділи союзників і держав-партнерів можуть використовувати повітряні та наземні засоби для знищення безпілотників, які незаконно в’їжджають на територію країни. Закон також забезпечує правову основу для військових дій, які відбуваються без необхідності запровадження надзвичайного стану. Він також передбачає, серед іншого, що на обмежений період часу повноваження деяких структур румунської армії можуть бути передані командувачу НАТО.
НАД – Прокурори Національної антикорупційної дирекції Румунії в понеділок провели понад 40 обшуків у порту Констанца (південний схід, на Чорному морі), повідомили пресі джерела судових органів. За їхніми словами, правопорушеннями, на які спрямовані общуки, є хабарництво і підкуп. Джерела повідомили, що справа буде порушена, серед іншого, проти керівників і посадових осіб порту Констанца, а сума хабара може скласти понад 6 мільйонів євро.
КІНОФЕСТИВАЛЬ – Румунський режисер Раду Жуде отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на цьогорічному Берлінському міжнародному кінофестивалі. Нагороду було присуджено за фільм «Континенталь 25». Фільм розповідає історію жінки-судового виконавця, яка переживає моральну кризу.
ВИБОРИ НІМЕЧЧИНА – Консерватори перемогли на недільних парламентських виборах у Німеччині, випередивши ультраправих, які, тим не менш, досягли свого найкращого результату в історії, згідно з результатами, цитованими міжнародними ЗМІ. Традиційна правоцентристська коаліція ХДС/ХСС отримала від 28,5% до 29% голосів. Альтернатива для Німеччини (АдН) отримала близько 20%, що є безпрецедентним результатом для ультраправої партії на федеральних виборах у післявоєнну, а отже, і в постнацистську епоху. «Ми ніколи не були такими сильними на національному рівні», – зловтішалася лідерка AfD Аліса Вайдель у штаб-квартирі своєї партії в Берліні. Заснована в 2013 році, антимігрантська партія більш ніж подвоїла свій рейтинг з моменту опитування чотирирічної давнини. Чинний канцлер Олаф Шольц з його Соціал-демократичною партією отримав 16%, порівняно з 25% у 2021 році. Зелені отримали 12-13%, радикальні ліві – 9%, а ліберали, здається, що не подолали 5-відсотковий виборчий поріг для проходження до Бундестагу, нижньої палати парламенту.
