29 березня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 29.03.2026, 13:01
ПАЛЬНЕ — Уряд Румунії готує нові заходи для стримування зростання цін на пальне. Йдеться, зокрема, про зниження акцизів на бензин і дизельне паливо. Спеціальна робоча група має оцінити, наскільки держава може дозволити собі таке скорочення податків і на який термін його доцільно запровадити. За словами прем’єр-міністра Іліє Боложана, вже в понеділок уряд, імовірно, ухвалить нормативний акт про зниження акцизів. З 1 квітня також набудуть чинності заходи державного втручання на ринку пального, затверджені нещодавно у формі термінової постанови. Документ передбачає, що торговельна націнка для компаній, які виробляють, імпортують або реалізують бензин і дизель, буде обмежена середнім рівнем націнки, що застосовувався минулого року. Виняток становитимуть експортні операції та внутрішньосоюзні поставки. Водночас за порушення передбачені штрафи у розмірі від 0,5% до 1% від річного обороту за попередній рік. Окрім цього, до 30 червня буде зменшена частка біопалива в бензині з 8% до мінімум 2%. Упродовж цього періоду діятимуть зазначені захисні заходи. Експорт без необхідних дозволів від Міністерства економіки та Міністерства енергетики каратиметься штрафами від 5% до 10% річного обороту, а також конфіскацією реалізованої продукції.
СВЯТО — Католики, зокрема й у Румунії, країні, в якій більшість складають православні, сьогодні відзначають Вербну неділю, за тиждень до Великодня, який цього року припадає на 5 квітня. З цієї нагоди в Бухаресті відбулася релігійна процесія, організована Римо-католицькою архієпархією. Захід завершився Святою Літургією, яку очолив Високопреосвященний Аурел Перке.
ЛІТНІЙ ЧАС — Минулої ночі Румунія перейшла на літній час. О 3-й годині ночі стрілки годинника були переведені на годину вперед, тобто на 4-ту ранку. Цей перехід щороку відбувається в останні вихідні березня в більшості країн Європейського Союзу з метою ефективнішого використання природного світла та зменшення споживання енергії. Також сьогодгі Всесвітня служба Радіо Румунія перейшла на літній частотний розклад, з неділі передачі українською мовою ВСРР виходять в ефір щодня о 18:00, 20:00 та 22:00 год за київським часом на частоті 5910 кілогерців.
ПАРЛАМЕНТ — Міністерка охорони навколишнього середовища Діана Бузояну знову викликана в понеділок до парламенту в Бухаресті для надання роз’яснень після оголошення їй недовіри. Відповідну резолюцію зареєструвала опозиція в Сенаті, проте, як і раніше, Соціал-демократична партія, найбільша сила правлячої коаліції, заявила про підтримку цієї ініціативи. Ініціатори документа звинувачують Бузояну у блокуванні енергетичних проєктів, кризі з водопостачанням у двох повітах та неефективному вирішенні проблеми сміттєзвалищ. Союз порятунку Румунії, до якого належить міністерка, відкидає ці претензії та звинувачує соціал-демократів у неодноразовому порушенні протоколу співпраці в рамках коаліції.
СЕРЕДНІЙ СХІД — Пентагон готується до кількатижневої наземної операції в Ірані, однак досі незрозуміло, чи схвалить президент Дональд Трамп плани розгортання наземних військ, – повідомляють американські ЗМІ. За даними Washington Post із посиланням на американських чиновників, ці плани не передбачають повномасштабного вторгнення, а радше серію додаткових рейдів за участю об’єднаних сил спеціальних операцій і підрозділів звичайної піхоти. Як зазначається, США вже відправили 4 000 морських піхотинців у Перську затоку, десантники із 82-ї повітряно-десантної дивізії перебувають у стані готовності, а також обговорюють можливість додаткових підкріплень до приблизно 50 тисяч військових, уже залучених до війни в Ірані. Тим часом Іран продовжує запускати ракети та дрони по цілях у країнах Перської затоки. Надходять повідомлення про нові нічні атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Катарі, Кувейті та Об’єднаних Арабських Еміратах. Міністерство закордонних справ Оману засудило суботні атаки на свою територію, додавши, що жодна зі сторін не взяла на себе відповідальність.
ПРОТЕСТИ — У суботу по всій території США пройшли масові протести проти політики президента Дональда Трампа — від примусової депортації мігрантів до війни в Ірані. Це була третя антитрампівська акція з моменту вступу республіканця на посаду в Білому домі, організована рухом «No Kings» («Без королів»), який заявив, що вивів на вулиці вже понад вісім мільйонів людей. За словами кореспондентки «Радіо Румунія» у Вашингтоні, учасники протестів засудили атаки на демократію та Конституцію і мирно виступили проти жорстких дій співробітників Імміграційної та митної служби (ICE), які викликали напруження в американських містах. Зокрема, взимку в Міннесоті під час операцій було зафіксовано смертельні інциденти за участю федеральних агентів, що спричинили суспільний резонанс і розслідування . Серед інших причин невдоволення — різке зростання цін, можливе залучення сухопутних військ на Близькому Сході без чіткого бачення завершення війни в Ірані, скорочення підтримки України, а також спроби республіканців обмежити виборчі права. Окремо протестувальники висловлювали критику навіть щодо нового бального залу Дональда Трампа.
