29 грудня 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу
Богдан Матей і Христина Манта, 29.12.2024, 16:32
ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.
ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.
ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року. Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.
КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.
ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.
ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.
ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.
